Тепло і вже досить-таки затишно. І не дивно – квітень на вулиці. От і я нещодавно вкотре відправився підкорювати щук, які, на мою думку, вже повинні потроху відновлюватись після нересту і клювати. Щиро кажучи, інформації щодо активності зубастої у мене не було, а скоріше, наоборот – щука мовчала і лишень ікластий якось собі проявляв. Проте я не з тих, хто чекає на запрошення та повної гарними рибами стрічки Facebook. Зазвичай, якщо вже всі заговорили про активність, то пізно все цікаве закінчилося.
За моїми власними спостереженнями, щука, якщо й повинна вмикати післянерестову активність, то раніше це станеться на неглибоких ставках, де все ж таки тепліше і хижак живіше проходитиме етапи ікрометання. На один із таких ставів я і відправився зрання, проте години чотири моїх старань (а ще зі мною були два мої товариші) ні до чого значущого не привели. Ми спіймали на всіх одну хижачку близько кіла, дві судачки, одного щупачка та окуня. Отже в обід ми переїхали на сусідній ставок, який виглядав на сьогодні останнім шансом яскраво порибалити. І це, забігаючи вперед, вийшло сповна. Було таке, що на трьох підряд проводках відбувалися три клювання. При цьому щук менше 1 кг у улові не було. Чому мілководдя цікаві зараз для хижака? Абсолютно логічно припустити, що після довгої зими найменші глибини першими «оживають». Там починають розвиватися мікроорганізми і водорослі, куди відразу ж підтягується дрібна риба, за якою прямує і хижак. А ще мілководні ділянки, як відомо, центральне місце нерестових баталій. Тут риба не тільки дає потомство, а й приходити до тями після такого виснажливого процесу. Крім того, неглибокі місця швидше прогріваються, мають відмінну кормову базу, та й вода тут, як правило, прозрачніша і тепліша, ніж на глибині. Загалом, навесні мілководдя, хоч і не єдине місце для риболовлі, а все ж таки одне з найнадійніших і традиційно найперспективніших. Аби не гаяти на пошуки та експерименти години, якої й так уже залишалося небагато, одразу відправився на вершину ставка, де, за моїми спостереженнями, повинно бути якнайяскравіше з клюваннями. Здається, й десятка проводок не встигла зробити, як перша післянерестова красуня замкнула свою пащу на моїй приманці. Ух! Пручається, свічка! У під хатці все ж таки! Порожня, з обвислими боками! Пливи додому, відпускаю! Спрацював віброхвіст Noike Ninja 3" в димчастому кольорі. Загалом, коли йдеться про полювання за щукою після нересту, то я віддаю перевагу активним приманкам, і віброхвості на першому місці. Другу позицію я віддаю твістерам клюваннями друга й третя хижачка. сплеск активності може відбутися вже через годину чи й менше.
Четверту щуку я спіймав, мабуть, за півгодини. Здається, нічого особливого не робив, а просто вів свою приманку максимально плавно, наскільки дозволяв вітер та мала глибина. До речі при глибині 1,5 метра найменша «чебурашка», що дозволяла дістати до риби, важила 8 г. Пауза при ступінчатій проводці становила не більше 2 секунд, проте клювання виходили чіткими, а реалізація не підводила. Під час другої хвилі клювань я вже користувався Bait Breath ET Shad 2.8" і 3,4", бо, як мені здалося, місцева хижачка швидко звикала до монотонності і не реагувала на ті приманки, що вже попадали на її очі. А ось твістери ніяк рибу не хвилювали, хоча не виключаю і ті, що я недостатньо в них упирався. Друга хвиля клювань була менш тривалою, а може я просто не ту ділянку міліни вібрав. Зловивши я дві закілушні щуки, а одна зрізала прямо на клюванні. Всі риби при виважуванні демонстрували неабияку форму, мов нересту і не відбувалося нещодавно. Ще було далеко до вечора, проте наповненість і позитив сьогоднішнього дня виглядали цілковитими. У неспішному режимі я поймав ще дві хижачки і з гарним числом спійманих щук «7» завершив риболовлю. Для тих рибалок, кому буде цікаво дізнатися про мої снасті, то повідомляю, на чому зупинився цього разу я і що саме виявилося найактуальнішим. Спінінг Yamaga Blanks Calista 82ML TZ Nano, котушка Daiwa 16 Certate 2506H, шнур YGK X-Braid Pentagram X8 #0.6, флюорокарбоновий повідець Intech First FC 0,4 мм, двійник Intech Tournament Longaff . застібки Tournament Drop Snap Matt black (#00), віброхвост Noike Smokin' Swimmer 3", Noike Ninja 3", Bait Breath ETShad 2,8" і 3,4".
І на останок трішки моїх узагальнень. Практика і досвід чітко свідчать, що далеко не всі мілководні ділянки перспективні і більше того, на помітній частині з них не вдасться домогтися клювання, хоч би як вдохновлено і найсучаснішими снастями ми не рибалили. Серед весняних мілин найбільшої уваги, на мою думку, заслуговують на такі.
1. Прибережні ділянки, які влітку щільно заростають водорослями, але зараз тут ще чисто і поки вони цілком придатні для джиг-лову. При цьому смуга такого мілководдя повинна становити завширшки не менше п'яти метрів, а глибина – не перевищувати півтора. 2. «Вікна» у очеретяних заростях, а також території, що прилягають до стіни прибережного очерету, де є глибина хоча б у півметра. 3. Мілководні затоки, розташовані недалеко від основного русла річки і мають пряме сполучення з ним на досить протяжній акваторії. 4. На озерах і ставках ділянки, де глибина помітно менша від фонової і поблизу є яма. 5. Практично будь-які корчі на мілководді, а часом і єдине затоплене дерево з розлогими гілками та товстим стволом. 6. Верхів'я ставків та водосховищ. Особливо перспективними для лову спінінгом навесні є верхів'я з великою кількістю пеньків і кущів на дні, а також ділянки з відчутним припливом свіжої води з джерел. 7. Піщані або черепашкові мілини, розташовані в місцях злиття річок, впадіння великих струмків або меліоративних каналів, де є помітна течія. 8. Великі мілководні «кишені», утворені за рахунок повороту річки, що мають різкий перехід у глибину.
9. Практично будь-які неглибокі місця, де починає з'являтися перша підводна рослинність. 10. Ділянки біля бетонних дамб ставків та водосховищ, де глибина різко переходитиме в мілини. Вдалим місцем для лову цілком може бути як сама дамба, так і території, що до неї прилягають, а особливо – межа між бетоном та ґрунтом. В цілому, я вважаю, що найкращі шанси зустріти хижака на тих мілководдях, де є ділянки з: а) прогрітою сонцем водою; б) природними укриттями чи місцями для засідки; в) сприятливими умовами для нересту; г) гарною кормовою базою. Безумовно, оцінити якість і перспективність мілини, перебуваючи на березі, важко. Зазвичай все виглядає досить одноманітно, і часто немає впевненості в жодному з вище наведених пунктів. У зв'язку з цим я роблю просто. Якщо є передумови вважати, що хоча два з цих пунктів мають місце, неодмінно приділяю даній міліні увагу.
Друзі, всім міцного здоров'я та яскравих дзьобів!