Тепло і вже досить-таки затишно. І не дивно – квітень на вулиці. От і я недавно в черговий раз відправився підкорювати щук, які, на мою думку, вже повинні потихеньку відновлюватися після нересту і клювати. Відверто кажучи, інформації щодо активності зубастої у мене не було, а скоріше, навпаки – щука мовчала і лишень ікластий якось себе проявляв. Проте я не з тих, хто чекає запрошення та повної гарними рибами стрічки Facebook. Зазвичай, якщо вже усі заговорили про активність, то пізно, усе цікаве закінчилося.
За моїми власними спостереженнями, щука, якщо й повинна вмикати післянерестову активність, то раніше це станеться на неглибоких ставках, де все ж тепліше і хижак більш жваво проходить етапи ікрометання. На один з таких ставів я і відправився зрання, проте години чотири моїх намагань (а ще зі мною були два мої товариша) ні до чого значимого не призвели. Ми спіймали на всіх одну хижачку близько кіла, два судачки, одного щупачка та окуня. Отже в обід ми переїхали на сусідній ставок, який виглядав на сьогодні останнім шансом яскраво порибалити. І це, забігаючи вперед, вийшло сповна. Було таке, що на трьох підряд проводках відбувалися три клювання. При цьому щук, менше 1 кг в улові не було.
Чому мілководдя цікаві зараз для хижака? Абсолютно логічно припустити, що після довгої зими саме малі глибини першими «оживають». Там починають розвиватися мікроорганізми і водорості, куди відразу ж підтягується дрібна риба, за якою прямує і хижак. А ще мілководні ділянки, як відомо, центральне місце нерестових баталій. Тут риба не тільки дає потомство, а й приходить до тями після такого виснажливого процесу. Крім того, неглибокі місця швидше прогріваються, мають відмінну кормову базу, та й вода тут, як правило, прозоріша і тепліша, ніж на глибині. Загалом, навесні мілководдя, хоч і не єдине місце для риболовлі, а все ж одне з найнадійніших і традиційно найбільш перспективних.
Аби не гаяти на пошуки та експерименти часу, якого й так уже залишалося небагато, одразу відправився у вершину ставка, де, за моїми спостереженнями, повинно бути якнайяскравіше з клюваннями. Здається, й десятка проводок не встиг зробити, як перша післянерестова красуня замкнула свою пащу на моїй приманці. Ух! Пручається, свічка! У під хатці все ж! Пуста, з обвислими боками! Пливи додому, відпускаю!
Спрацював віброхвост Noike Ninja 3” в димчатому кольорі. Взагалі, коли йде мова про полювання за щукою після нересту, то я віддаю перевагу активним приманкам, і віброхвости на першому місці. Другу позицію я віддаю твістерам і лише третя сходинка для пасивки (раків та слагів).
Не забарилася з клюваннями друга й третя хижачки. Всі вони атакували приманку доволі впевнено, хоч і не били в силікон, як те практикують ті ж весняні судаки. Усі щуки в діапазоні між 1 та 1,3 кг, і це радувало. Але скоро клювання закінчилися. Пройшов короткий «вихід» щуки – так я інтерпретував подію. Для весни це нормальна річ, і наступний сплеск активності може відбутися уже через годину чи й менше.
Четверту щуку я спіймав, мабуть, через півгодинки. Здається, нічого особливого не робив, а просто вів свою приманку максимально плавно, наскільки дозволяв вітер та мала глибина. Доречи при глибині 1,5 метри найменша «чебурашка», що дозволяла дістати до риби, важила 8 г. Пауза при ступінчатій проводці складала не більше 2 секунд, проте клювання виходили чіткими, а реалізація не підводила. Під час другої хвилі клювань я вже користувався Bait Breath E.T. Shad 2.8" і 3,4", бо, як мені здалося, місцева хижачка швидко звикала до монотонності і не реагувала на ті приманки, що вже потрапляли на її очі. А ось твістери ніяк рибу не хвилювали, хоча не виключаю й те, що я недостатньо в них упирався.
Друга хвиля клювань була менш тривалою, а може я просто не ту ділянку мілини вибрав. Зловив я дві закілушні щуки, а одна зрізала прямо на клюванні. Усі риби при виважування демонстрували неабияку форму, мов нересту й не відбувалося недавно. Ще було далеко до вечора, проте наповненість і позитив сьогоднішнього дня виглядали цілковитими. В неспішному режимі я зловив ще дві хижачки і з красивим числом спійманих щук «7» завершив риболовлю.
Для тих рибалок, кому буде цікаво дізнатися про мої снасті, то повідомляю, на чому зупинився цього разу я і що саме виявилося найбільш актуальним.
Спінінг Yamaga Blanks Calista 82ML TZ Nano, котушка Daiwa 16 Certate 2506H, шнур YGK X-Braid Upgrade Pentagram X8 #0.6, флюорокарбоновий поводок Intech First FC 0,4 мм, двійник Intech Tournament Longaff DFV-23SB (#0.2, #0.4), застібки Tournament Drop Snap Matt black (#00), віброхвости Noike Smokin' Swimmer 3", Noike Ninja 3", Bait Breath E.T.Shad 2,8" і 3,4".
І на останок трішки моїх узагальнень. Практика і досвід чітко свідчать, що далеко не всі мілководні ділянки перспективні і більш того, на помітній частини з них не вдасться домогтися клювання, хоч би як натхненно і найсучаснішими снастями ми не рибалили. Серед весняних мілин найбільшої уваги, на мою думку, заслуговують такі.
1. Прибережні ділянки, які в літній час щільно заростають водоростями, але зараз тут ще чисто і поки вони цілком придатні для джиг-лову. При цьому смуга такого мілководдя повинна становити в ширину не менше п'яти метрів, а глибина – не перевищувати півтора.
2. «Вікна» в очеретяних заростях, а також території, що прилягають до стіни прибережного очерету, де є глибина хоча б у півметра.
3. Мілководні затоки, розташовані недалеко від основного русла річки і мають пряме сполучення з ним на досить протяжній акваторії.
4. На озерах і ставках ділянки, де глибина помітно менша фонової і поблизу є яма.
5. Практично будь-які корчі на мілководді, а часом і єдине затоплене дерево з розлогими гілками і товстим стовбуром.
6. Верхів'я ставків і водосховищ. Особливо перспективними для лову спінінгом навесні є верхів'я з великою кількістю пеньків і кущів на дні, а також ділянки з відчутним припливом свіжої води з джерел.
7. Піщані або черепашкові мілини, розташовані в місцях злиття річок, впадіння великих струмків або меліоративних каналів, де є помітна течія.
8. Великі мілководні «кишені», утворені за рахунок повороту річки, що мають різкий перехід в глибину.
9. Практично будь-які неглибокі місця, де починає з'являтися перша підводна рослинність.
10. Ділянки біля бетонних дамб ставків і водосховищ, де глибина різко переходить в мілини. Вдалим місцем для лову цілком може бути як сама дамба, так і території, що до неї прилягають, а особливо – межа між бетоном і ґрунтом.
В цілому, я вважаю, що найкращі шанси зустріти хижака на тих мілководдях, де є ділянки з: а) прогрітою сонцем водою; б) природними укриттями або місцями для засідки; в) сприятливими умовами для нересту; г) хорошою кормовою базою. Безумовно, оцінити якість і перспективність мілини, перебуваючи на березі, важко. Зазвичай все виглядає досить одноманітно, і часто немає впевненості ні в одному з вище наведених пунктів. У зв'язку з цим я поступаю просто. Якщо є передумови вважати, що хоча два з цих пунктів мають місце, неодмінно приділяю даній мілині увагу.
Друзі, усім міцного здоров’я та яскравих клювань!
