Осінь поступово втрачає своє золото і яскраві фарби, а нічні заморозки вже зовсім не рідкість. Вода з кожним днем все важче віддає крижаним холодом, а в кристальній річковій глибині вгадується неминуча зима. У будь-який момент затоки і тиховоддя затягнуться кригою і все зануриться в зимовий сон. Передзимова пора нині. 
У другій половині осені і на початку зими я частенько ловлю щуку. І не лише тому, що люблю таку риболовлю, але ще і з тієї причини, що перспективи зараз цілком хороші. Нині ще реально потрапити як на щуче партзібрання, так і трофей здолати. Поза сумнівом, і пролетіти нічого не варто, оскільки щучий осінній жор все-таки залишився позаду і хижачка перейшла на "економ-режим" в харчування. Передбачити усі варіанти розвитку подій зараз звичайно нереально, але деякі напрацювання і особистий досвід є. Це і хотів би коротко викласти. Розгляну декілька типових ситуацій. Час – кінець осені та початок зими. Об'єкт лову – щука. Водойма – річка або ставок. 
Ситуація 1. Погода стійка холодна, зовні зміни не проявляються
Взагалі-то, відсутність зовні видимих змін – ще не привід вважати, що у підводному світі все залишається на своїх місцях незмінним. Не усі ми помічаємо, та є свої "таргани" в головах і у хижака теж, так що категорично твердих рішень не приймаємо. Стосовно пізньої осені і початку зими можна цілком розраховувати на статичність поведінки і стійкість щучих вподобань. Наскільки я помічав, в передзимову пору навіть різкі злами погоди частенько не здатні підводних мешканців зірвати із вже уподобаних зимових місць, чого вже говорити, якщо погода стабільна і стійка. Згоден з тим, що щука це не лящ, який зграєю розташовується в межах зимувальної ями і з приходом зими не особливо подорожує. Як відомо, щука – активний хижак, тому здобич вона шукає, постійно переміщаючись і частенько виходячи далеко за межі свого лігва. Навіть взимку! Але я вважаю, що за відсутності змін в погоді, нічого чекати і змін у щучій поведінці. Якщо тривалий час холодно, для мене це вірна ознака вважати, що щука повністю перемкнулася на зимову модель поведінки і її правильно ловити вже по-зимовому. Як саме? 
Одним з перших ключів до успіху є вдало вибране місце, а ще – грамотно «прочитана» річка. Без сумніву, перевага буде у того, хто і місцевість добре знає, і статистику за багато років накопив переконливу. Іноді втім подібні стереотипи міцно заважають, а то і зовсім шкодять справі. Що поробити, у всіх буває. Це риболовля, тут застрахуватися від невдачі не вийде. Передзимову річкову або ставкову щуку я шукаю, як правило, в районі глибоких місць. Власне, немає абсолютно нічого дивовижного в тому, що з похолоданням хижак тримується зимувальних ям, біля них і полює. І навіть незважаючи на це, багато спінінгістів банально забувають очевидні правила і наполегливо обловлюють ділянки, які давали рибу влітку. Ще і дивуються потім, чому немає клювань. Не все тут, звичайно, однозначно, але глибини зараз достойні уваги. 
У вигляді невеликого відступу відзначу, що на ряді зимувальних ям риболовля в холодну пору заборонена законом і правилами. Не завжди, що поробиш, є присутньою логіка в переліку заборонених місць, але вже як є. Як показує практика, знайти не менш уловисте і не менш глибоке місце з числа "дозволених" - не складає майже ніяких труднощів. У зв'язку з цим навряд чи варто порушувати закон, наївно вважаючи, що добре лише там, де нас немає. Було б бажання – все у нас вийде і на законних підставах. 
У періоди, коли від щуки очікується максимум прогнозованості і стійкого настрою, я найчастіше застосовую найбільш традиційні для цієї місцевості (якщо я тут вже рибалив) приманки. Частенько це віброхвости, оскільки осіння і передзимова щуки до цих видів силікону особливо не байдужа. Особисто моїми фаворитами вже досить тривалий час є Bait Breath T.T. Shad, Betanco Shad Tail Slim, Noike Ninja, Sawamura One Up Shad, Intech Slim Shad, Long Heel. Знайти рибу і навіть підібрати приманку – ще не є "справа в капелюсі". Зазвичай напередодні зими навіть коли хижак активний, анімацію приманки ефективніше робити плавно, без жодного натяку на агресію. Річ у тому, що навіть активний хижак найімовірніше не стане витрачати з такою працею накопичений запас калорій, наважуючись на гонитву за стрімкою і повною сил здобиччю (читай наша приманка). Зовсім не час нині динамічних проводок. Ситуація 2. На затоках з'явився лід, а біля берега річок – закраїни
На перший погляд, майже нічого не змінилося, хіба тільки похолоднішало на декілька градусів і вночі перевалило нижче нуля. Пара градусів перепаду температури повітря для риб, що засіли на глибині, точно дрібниця, проте поява льоду – зовсім іншої ваги обставина. Можливо якийсь стрес, ознака занепокоєння тощо. На відміну від інших змін, до льодоставу риба дуже швидко адаптується. Не даремно ж перволіддя вважається найкращим часом та й щука на жерлиці попадається справно. Але мова про спінінг на відкритій воді. 
Не особливо розумію причини, але в моменти, коли на поверхні тиховодь утворюється кірка льоду (іноді менше сантиметра), щука тяжіє до малих глибин. Здається, що має бути все навпаки – зубастим логічно сховатися в глибині і не висовуватися звідти доки все не устаткується, але ж ні – хижак виходить на полювання, навідуючись насамперед на неглибокі ділянки. Точно далеко не всі мілководдя гідні нашої уваги в передзимову пору, але ті з них, які впритул примикають до ям, а ще мають залишки водоростей або корчі біля дна, щуці цікаві. У таких місцях мені і доводилося неодноразово ловити пізньоосінніх і навіть зимових щук. Виходило непогано. 
Очевидно хижачки, що покинули зимувальну яму і зайняли позицію де-небудь на бровці, а то і зовсім на мілині, цілком схильні (чи майже) до прийому їжі. У зв'язку з цим я ніколи не витрачаю багато часу, щоб перевірити навіть найперспективніше мілководдя. Це на ямі або біля її краю можна довго полоскати приманку, сподіваючись, що рано чи пізно настане момент, коли зірки зійдуться і клювання відбудеться. На малій глибині все відбувається набагато стрімкіше - голодна щука реагує відразу при появі здобичі і хижачку нераціонально довго умовляти. Якщо клювань не послідувало, то розсудливіше половити на наступних аналогічних точках. Благо неглибоких місць, що на ставку, що на річці в надлишку зазвичай. 
Не одного разу у мене виходило ловити хороших щук біля самого краю льоду, що тане під денними променями. Не беруся сказати, з якого боку хижачка очікувала моєї приманки, але на межі льоду та рідкої води клювання траплялися регулярно. Ще свіжі спогади з недавньої осені (середина листопада була), коли приїхавши на ставок, я побачив його майже цілком замерзлим. Розгубився, якщо чесно. Закрадалися навіть думки не збирати снасті взагалі, але взяв себе в руки. Ловив спочатку в невеликому вікні, але скоро крижана кірка почала танути і поступово відкривати нові території. Довгий час нічого не залишалося, як закидати приманку на лід або до його краю і звідти починати проводку. Того дня я упіймав більше десятка щук (від 700 гр до 2 кг) і майже усі вони клюнули не далі п'яти метрів від межі льоду. Закраїна поступово віддалялася від берега, а разом з нею віддалявся і епіцентр клювань. Не виключено, звичайно, що мав місце ефект від лову у свіжому місці, але мені здається, що якраз межа льоду грала ключову роль. У перші морозні дні обловлюючи неглибокі ділянки з крижаними закраїнами, я зазвичай орієнтуюся на легкі вантажки і невеликі приманки. Не знаю знову ж таки, з чим це можна зв'язати, але коли на ямі або бровках краще всього працюють силіконки 4", то поблизу неглибоких мілководь з льодом, найбільш актуальні приманки 3". До речі, по такій риболовлі особливо виходило ловити слагами, серед яких Fish Tail Shad і Fish Tail Ringer на особливому рахунку. 
Ситуація 3. Різкі зміни в погоді Далі буде…
