Чесно кажучи, не люблю я таких голосних заголовків, як у цьому блозі, тому зазвичай не тицяю курсором на подібний «розводняк». Згоден, реалії сьогодення вперто вимагають, окрім тривіально-обіцяючих слів у титулці, ще й підсилити роботу фотографією оголеної симпатичної леді. Тоді й перегляди посипляться, мов алергія після відра клубними. А що там за примітивною оболонкою сховане, то уже й не важливо. Стоп, друзі!
На сторінках найстарішого рибальського блогу країни – fishingstock.ua/blogs за кожною оболонкою ховається зміст і його автори роблять усе можливе, аби він виявився максимально глибоким, повним та корисним. Отож, як спіймати більше за усіх?
Березень – пора сумнівних перспектив для спінінгіста, проте є цікаві варіанти як по щуці, так і по окуню з судаком. Умови? Лід на річках розтанув, рання весна, вода далека від криштальної прозорості та й рівень її вище за літній. Щука ось-ось йде на нерест, а окунь з судаком про це серйозно задумуються.
Біля берега
Вже не один сезон в першій половині весни я стикаюся з ситуацією, коли навіть щука (про окуня й говорити годі) буквально "влипає" у берегову лінію і клює не далі метра-двох від прибережних заростей. У чому причина? Біля берега менша глибина, а значить – вода тепліша й чистіша. На дні є природні місця для засідки. Тут збирається для нересту дрібнота або ж просто після зими відновлює сили.
Чи є зараз щука біля берега? Це нескладно перевірити, обловивши 5-6 цікавих прибережних точок. Дуже часто, якщо умови біля берега хижака влаштовують, той зміщується туди масово і цілком виразно демонструє бажання клювати.
Ніколи не підходжу близько до води, оскільки чітко усвідомлюю, що злякати своєю присутністю рибу, котра стоїть майже біля ніг, простіше простого. Пара коротких закидань для перевірки, і тільки тоді можна розташуватися зручніше, підійшовши до води. Далі перевіряю прибережні ділянки та точки, що межують з очеретом чи іншими аномаліями. А вже далі вирішую, варто чи ні робити дальнє закидання.
По щуці найкращими приманками вважаю активні силіконки без відверто агресивної гри. Приміром, Intech Turborib, Slim Shad, Bait Breath Sl-Remix, E.T. Shad пречудово підходять для вказаних задач. А ось
для окуня знадобиться уже пасивка, де Fish Tail та Ringer – давні лідери мого і не тільки хіт-параду.
Крім того, буває, вже ранньою весною я практикую твічинг дрібними воблерами-міноу. З одного боку, щука зараз далека від повноцінної своєї форми, і навряд чи поженеться за великою здобиччю, а з іншої – лов біля берега припускає використання легкого комплекту снастей. Схиляюся до плаваючих або нейтральної плавучості воблерів із заглибленням не більше метра і завдовжки 50-80 мм. Серед таких відзначив би Megabite LB Minnow 60sp, Balance 72sp, Stream 70sp, Fatty Minnow 70sp.
При тому, що риболовля виходить ходовою і необхідно немало змінити точок, з темпом проводки квапитися не варто. Хижак нині далеко не на кожні наші дії ведеться, особливо, якщо ті занадто швидкі і динамічні. Загалом, анімую приманку повільно, не гребуючи тривалими паузами (3-5 с) біля найцікавіших місць. Практично не роблю дальніх закидань, навіть якщо берегова лінія дозволяє обловити однією проводкою відразу 20-30 метрів прибережної ділянки. Зачеп чи пучок трави, протягнутий на гачку поблизу риби, точно не краща передумова для успіху.
Коли на середнього розміру (десь 3 дюйми) приманки риба не реагує, беремо до рук мікроджиг. Це завжди надпотужна зброя на ближній дистанції. Ключову роль відвожу твістерам і слагам розміром 2,5". Стандартна огрузка (2-3 г), флюорокарбоновий повідець та Turborib, Micro Grub, Bugsy, Fish Tail та інше – перевірена річ. Часто обходжуся плавною хвилеподібною проводкою без торкань дна, але в придонному горизонті. Інколи виходить половити «вприглядку», що, безумовно, неймовірно допомагає зрозуміти поведінку і бажання місцевої щуки. Тут без поляриків ніяк.
У затоках
Недаремно щукарі вважають затоки і подібні до них тиховоддя чи не найнадійнішим для лову місцями весною. В умовах ранньовесняної "кави з молоком" іноді тільки тут і можна щось спіймати. У разі лову "по площах", тобто без конкретної прив’язки до чогось, я запасаюся терпінням, але не застряю довго на одному місці. Якщо затока дійсно велика, подумки ділю акваторію на декілька секторів, які по черзі перевіряю. Коли площа, де можливо зачаїлася щука по-справжньому величезна, відразу ж і без жалю виключаю ті місця, віри в які менше всього. Припустимо: біля берега мілко, немає водоростей і пусто? Це прямий сигнал приманку не доводити до самих ніг, а може й зовсім це місце пропустити.
Зазвичай без коливань і сумнівів віддаю перевагу активному силікону – твістерам або віброхвостам. Аби все-таки визначити приманку-фаворита, стараюся після кожних 20-30 хвилин безуспішних намагань робити зміну. Добре, що хоч з проводками просто. У двох з трьох випадків "сходинка" з плавними підкиданнями і затяжними паузами поза конкуренцією.
На руслі
У моїй практиці неодноразово мали місце ситуації, коли навіть в умовах весняної каламуті і високої води найкращі результати були саме в районі русла. Так відбувається, на мій погляд, в ті періоди, коли рівень води знижується і водойма приходить у більш-менш звичний свій стан. Тим не менше останні рибальські сезони все більше говорять, що наприкінці зими та на початку весни руслова частина ріки неймовірно перспективна і там спробувати щастя однозначно варто.
Крім того, зараз маршрути переміщень зграй білі неминуче й багаторазово перетинають русло. Це, думається мені, і є головна причина того, чому щука й решта хижаків не в одних лише затоках навесні клюють. Є припущення, що на тиховоддях щука більше відпочиває, а ось на течію виходить, щоби кимось поласувати. Взагалі, при видимості під водою хоч би 20-30 см на руслі вже можна мати успіх.
У зв'язку із сказаним логічно припустити, що саме великі приманки могли би бути найбільш затребуваними, проте на практиці все ті ж силіконки довжиною 3-4" найстабільніше працюють. Це пов'язано, підозрюю, ще й з тим, що дуже важливою вимогою є швидка доставка монтажу до дна, при цьому проводка не повинна мати різкі підкидання і швидкі падіння. Навіть при ловлі судака подібна агресія – сумнівна річ.
Навесні навіть на руслі у разі наявності активної риби важлива все та ж розміреність і монотонність дій рибалки. Не забуваємо, що вода зовсім не кристально чиста, тому приманку щуці неминуче доведеться атакувати "на випередження". Давно ще запримітив, що коли в затоках і інших неглибоких місцях з тихою і прозорішою водою клювань немає, велика вірогідність, що успіх нас чекає якраз на руслі або біля його країв. Зазвичай глибини 3-4 метри найбільш "обіцяючі", але нерідко і на 2-ох метрах відбуваються клювання.
Колеги, усім здоров’я та рибальського щастя!
Рубрика: Поради експертів
