На те й зима, щоб радувати морозами та завірюхою, проте рибалки скоріше вітають потепління, і якраз у відлизі особливо часто виїжджають на водойми. Лютий буває дуже суворим, але часто і «плюс» побалує.
Якщо навіть не брати до уваги комфорт при лові в плюсову температуру, здається, і риба нині більш прихильна до наших приманок та наживок. Безперечно, зараз перспективна підлідна рибалка, проте я намагаюся приділити увагу так само і спінінгу, який у відлизі нерідко по-справжньому тішить результатами, а не тільки естетикою та задоволенням від процесу. Крім того, часто тільки у відлизі і можливий повноцінний зимовий спінінг. А ще я помітив, що потепління, що стоїть під льодом рибу, не особливо «активізує», зате на відкритих ділянках та зі спінінгом все інакше. Часом вже на другий день стійкого «плюсу» русло відкривається, а ще за кілька діб йдуть закраїни. У цьому випадку для хижака настають особливі умови – «кисневий рай» та повна свобода дій. Саме в такі моменти риба часто активно харчується, тому клювання агресивні та впевнені. І все-таки навіть за найсприятливіших розкладів я ніколи не налаштовуюсь на легку перемогу. У крижаній воді, до того ж на штучні приманки... однозначно доведеться попрацювати. Але перспективи добрі. Про це точно знають ті, хто не відкладає спінінг до весни.
Що змінилося? Прийнято вважати, що в середині зими життя в підводному царстві максимально статичне і не зазнає різких змін практично за жодних ситуацій. Багато в чому це так. Однак насправді після тривалого безкльов'я досить часто спостерігаються сплески активності або періоди, коли хижак просто більш прихильний до наших дій і приманок. І відлига – явний сигнал до позитивних змін. Навряд чи буває так, що різні види риб поводяться за одним і тим самим сценарієм. Зазвичай або щука, або окунь із судаком радують клюванням більше. При цьому навряд чи підвищення температури повітря (навіть значне) призводить до прогріву води або зміни її інших властивостей. Але щось таки змінюється.
Перша видима зміна при відлигах, яка здатна пробудити у хижака апетит, - поява талих вод і струмків, що стікають з берегів. Мало того, що вода тут особливо збагачена киснем, так ще є ймовірність попадання в такий струмок чогось їстівного. Насамперед місця впадання мікро струмочків притягують дрібну рибку, яка неабияк вичерпала свій запас енергії за першу половину зими. А вже за дрібницями підтягується і хижак. Принаймні так бачиться теорія цього явища. Затримання ж тут гідних екземплярів тому підтвердження. Часто хижак скупчується і клює там, де зовсім недавно й душі живої не було. Одним словом, при всій зовнішній прогнозованості та малій привабливості зимових водойм та спінінга з потеплінням можуть відбуватися найдивовижніші речі.
Декілька днів плюсової температури зменшують закраїни та відкривають доступ до тих місць, які раніше були надійно вкриті льодом. Іноді картина виходить комічною. Хижак стоїть під кіркою льоду, на яку не вийдеш, але й ніяк не обловиш спінінгом. А ось із потеплінням така кірка швидко йде, риба ж нерідко залишається на місці, навіть не підозрюючи про свою долю. У зв'язку з цим я особливу увагу приділяю затокам та будь-яким іншим ділянкам, де нещодавно був лід. Подібне можна сказати і про ділянки берегової лінії, які вкриті очеретом, але лише зараз з'явилася можливість обловити кордон чагарників та чистої води. Як показує практика, такі ділянки перспективні не тільки в теплу пору, коли риба особливо тяжіє до очерету, але й зараз, коли в чагарниках хижак ховається від небезпеки, може спокійно дихати і корм під носом має. Як мінімум, про щука та окуна таке говоримо сміливо. З настанням відлиги змін схильні не тільки зовнішні умови, що відкривають більше можливостей для рибалки, але і підводні жителі, які часто знаходять непоганий апетит. З чим той пов'язаний, говорилося, проте, як це знання використовувати з вигодою для себе, не завжди очевидно. Що саме слід скоригувати у своїх діях у відлигу, порівняно з тим, що ми робили б у звичайну морозну погоду?
Комплекс заходів щодо досягнення максимального результату, виходячи із ситуації та можливостей рибалки, назву тактикою. Сюди вважаю доречним включити всі ті усвідомлені дії спінінгіста, які й дозволять досягти успіху в умовах змін. Звичайно, є шанс перехитрити самого себе, що часом трапляється (і зі мною бувало неодноразово), але я твердо впевнений, краще до риболовлі підійти вдумливо, ніж діяти за звичайним сценарієм або, що ще гірше, робити закиди навмання. Хоча погода нині різко і змінилася, від хижака чекати кардинальних змін я не став би. Тому розраховувати, що його місце розташування суттєво зміниться, теж неправильно. Судак, за моїми спостереженнями, найменш схильний до міграцій, а ось щука і окунь все ж таки здатні покинути зимову яму і навіть ділянки, що примикають до неї, і трохи віддалитися в пошуках видобутку. Але навіть у цьому випадку рибалці глибини не варто забувати, оскільки вони - відправна точка для будь-яких риб'ячих маршрутів.
Найнадійніше, як на мене, - будувати свою тактику лову, орієнтуючись на ділянки, що примикають до ям. Такі й у морозну погоду дуже перспективні, але зараз – особливо. Чи залишиться біля ями хижак чи рушить далі, не так принципово, бо він все одно якийсь час перебуватиме в зоні дії наших приманок. Логічно вважати вихід із ями – центральним місцем. Однак зараз так само і краї заглиблень, розташовані біля берега, з високою ймовірністю принесуть клювання. У відлизі нерідкі струмки, що струмує з берегів води, які приваблюють різних риб, у тому числі й хижих.
В силу того, що з потеплінням ми очікуємо від риби підвищення активності, довго затримуватися на окремих точках, навіть стократно перевірених і уловистих, я б не рекомендував. Ніколи не можна бути впевненим, що саме тут і зараз є хтось, і варто лише підібрати приманку, як вона почне клювати. Здебільшого, якщо не «відкликається» місце одразу, краще його покинути. Я зовсім не хочу сказати, що потрібно швидко облавлювати точки, як ми це часто робимо в теплу пору. Ні. Нині важливий компроміс між темпом і ретельністю. Наприклад, якщо влітку на точку Х я витрачав 15 хвилин, взимку при звичайному морозці – півгодини, то у відлигу – 20-25 хвилин. Звичайно, це все вкрай умовно і багато в чому залежить від ситуації, але в цілому, якщо економити на кожному місці навіть по 10 хвилин, це дозволить адекватно обловити кілька додаткових точок, і напевно додасть вага улову. Через те, що з потеплінням велика ймовірність, що хижак почне «ворушитися» та рухатися, особливо актуально зрозуміти найбільш характерні місця його нового розташування. Це може бути навіть важливіше всього іншого. Воно і в іншу пору міграції хижака зовсім не хаотичні, а переслідують цілком конкретну мету, а взимку – тим більше.
Неодноразово доводилося спостерігати, як із потеплінням щука з ями виходила на колишні трав'янисті ділянки і там активювала або ж окунь полював за метр-двох від стіни очерету, хоча до цього себе там ніяк не проявляв. При цьому проглядалася чітка закономірність та аналогія навіть на ділянках, розташованих за десятки кілометрів одна від одної. У відлизі можуть спрацювати також осінні точки.
Закінчення…