… перша залікова щука після не найтривалішої боротьби опинилася в підсаку і потім – у просторому аераторі. У зубастій під два кіло. Дасть Бог, укрупнимось ще. В аераторі плавав уже окунь, але ми його зовсім не планували надавати на зважування. Це був би точно крах усіх надій. Продовження упіймань довго не було, хоча ці ділянки на тренуваннях дуже відгукувалися. Тут ми половили на джиг щук до півтора кіло, перехитрили кілька «задвушок» та «троячок», а напарник на свій улюблений джерк взяв зубасту на 3,5 кг.
Поки що ми були на самоті, що водночас і тішило, і гнобило. А ну як неподалік «дубасят мамок»? Черв'ячок сумнівів був присутній. Для стартового доробку вибрали одну з річечок, що впадають у Дніпро. Худо-бідне місце влаштовувало, риба тут була максимально прогнозованою і в кількості. Декілька інших ділянок виглядали менш надійно, і там шанс прольоту був величезний. «Закритися» десятьма кілами і далі шукати на руслі та в «Бєловоді» великих щук – такі були наміри. Для реалізації вказаного мені відводилася роль «джиг-мена», а Сергій налаштував насамперед воблерні снасті та блешні. Так ми теоретично не мали нічого пропустити. Працюємо із завантаженням процесора на всі 100%.

Епіцентр UFL-фіналу проходив на базі Perlina Resort, що біля Черкас. З зручного причалу цього комплексу стартували учасники. Хтось пішов угору, хтось униз по Дніпру. Усього 32 екіпажі. Вони легко розосередилися по акваторії і зникли дуже швидко. Передбачалося, що найбільш уловисті ділянки виявляться в межах 10-15 км від бази, проте на п'єдестал зайшли саме ті, хто ходив помітно далі. Наприклад, екіпаж переможців лише першого дня пройшов далеко за сотню кілометрів. Але не далеко діло, важливіше знати класне місце і розуміти, як там ловити.

Після спійманого окуня та щуки у нас сталося кілька клювань, але рибу дістати не пощастило. Погано. У такі моменти ти по-справжньому розумієш, що кожне клювання це можливо «big fish», без якого не перемогти. А ось і Джерк відзначився. Напарник красиво їм виписував змії, і щука не витримала. Єдине, що засмучувало – у тій щуці й кіла не було. Спіймаємо ще.

Що з того, що яскраво запам'ятався? Якось ми стали на одній з ям, щоб більш концентровано впертись у місцевих мешканців і не пропустити нічого. Тут напередодні зловили щуку під три кіло. Вірилося, що не одна вона там така. Місце цікаве. Закидання вліво – сидить «полторушка», праворуч – «килушка». Обидві з'їли свої факти фактично на стадії падіння. Bait Breath TT Shad 4.8" у кольорі "буряк" відзначився. Якщо не помиляюся, саме на цю приманку Юра Орлов спіймав "біг фіш" навесні на першому етапі UFL (якраз на Кременчуцькому вдхр.).
Природно: після упіймання дуплета подумалося, що далі все піде, як по маслу, і нам залишиться тільки калібрувати хижака та стежити, щоб самопочуття риб в аераторі було добрим. Ох, не завжди сподівання стають реальністю! Трохи переваливши за екватор туру, ми закрилися п'ятьма рибами, і згідно з нашим планом, вирушили полювати за трофеями. Відразу пішли в район «Біловода», де зайвих щук бачили до цього по приладах, та й упіймали парочку. Це була серйозна помилка, оскільки там панувала майже цілковита тиша. Хіба що поодинокі затримання хижачок на 1,5-2,5 кг розбавляли хоч якось зневіру. Загалом, ні в нас, ні в інших не склалося зловити тут велику рибу.

Результати першого дня відверто здивували. Переважна більшість команд не привезли й десяти кілограмів за п'ять хвостів. Лише Новгородський Ігор із Жуковським Володей довели, що велика риба ловиться все-таки, надавши на зважування майже 20 кг у п'яти щуках. Другі – Мельник А. та Корзенков Д. (близько 12 кг), треті – Макій А./Таран Д. (майже 10 кг). Зі своїми скромними 5,4 кг ми з Романієм Сергієм несподівано опинилися на 7-ій позиції.

Все завтра і наважиться.
Зважаючи на те, що для багатьох екіпажів єдиним шансом зачепитися за п'єдестал була відверта ставка на трофеї, ми свою тактику побудували багато в чому на комбінуванні лову середньої щуки та «крокодилів». Наші напрацьовані ділянки мали певну унікальність – ті могли дати і «кілушних» щук, але зовсім не виключали риб по 2-4 кг. Вже стало зрозуміло, що навіть із десятьма кілами в аераторі можна розраховувати на багато чого. Мало хто сумнівався, що тенденція в клюванні залишиться такою ж спадною. Активність риби впевнено йшла на спад, тому й такі результати.
Там, де ми вчора зловили кілька хвостів і заробили кілька неодружених клювань, була зараз цілковита тиша. Щоправда, якийсь промінчик надії заміг після піймання щуки-«полторушки». Все не те. Якщо до цього майже всі контакти відбувалися на звалі з двох на три-п'ять метрів, то тепер все найцікавіше траплялося якраз у канаві. Ми швиденько вхопилися за цю ниточку та уважно пробили глибину у довколишньому районі. Тут, до речі, ми вчора й здобули найбільших риб. На жаль, по одному невиразному контакту з напарником за годину. Час втрачено, задум не спрацював.

На цей момент у нас в аераторі було всього дві залікові риби та дві відпущені через малості розміру. Пройшовши ще деякий час і не впіймавши жодного великого хвоста, ми вийшли на велику воду. Незабаром вирішили зайти в одну річку, де на тренуванні бачили чимало великих силуетів, що промальовували прилади. Як і раніше, ті не реагували на наші старання їх упіймати. А щоб їх… Втім, здається, шанс гідну щуку спіймати був. Як тільки мій Bait Breath TT Shad опустився біля краю водоростей одного з затока, його тут же хвацько вдарили. Я навіть встиг потримати щось не дитяче на гачку, але щастя випарувалося в мить. На віброхвісті порізи, а на флюрику засічки в 10 см вище. Ще трохи поблукали, вже багато в чому сподіваючись на успіх, як настав час фінішувати. Шкода!
З двома наданими до заліку щуками ми опустилися на загальне 12-е місце, але це вже було не так важливо. Є переможець і два призери, решта – співчуваючі різного ступеня. Завдання щонайменше ми, звичайно, на фінал виконали, потрапивши без відборів на наступний рік UFL.

І другого дня Новгородський І./Жуковський У. відмінно половили, впевнено довівши справу до підсумкової перемоги. У драматичній боротьбі срібло вирвав екіпаж Шульга Д./Бурдюк В. Бронзові нагороди у Макій А./Таран Д. Ну, а найкращими рибалками року за версією UFL стали найтитулованіші човняри України – Корзенков Д./Мельник А. Їм і дістався катер U. найкращих!
Молодці організатори, молодці спонсори. UFL-фінал пройшов яскраво та красиво!
Фото автора та з офіційної сторінки UFL у Facebook