Липневі спекотні дні частенько провокують нас залишитися вдома під прохолодою кондиціонера, бо хижак на спінінг не дуже ловиться. А тим паче, коли джиг – твоя улюблена справа. Нам повезло, у нас є щука і практично в кожному регіоні є водойми з найрізноманітнішими умовами. Шанувальники "дорослого" джигу практично без проблем знайдуть собі річку або водосховище з чистим дном і різкими бровками. Романтики з ультралайтом майже скрізь зустрінуть трав'янок… Пропоную до Вашої уваги три варіанти щучого джигу, що в літню спеку надійно працює, і коли щука хоч якось годується, дає клювання. Найпростіше це розглянути на прикладі лову на поливі, що вже фігурував нещодавно в моєму блогові тільки у воблерній тематиці.
Незважаючи на велику кількість водоростей в літній час на річкових поливах, джиг теж може бути дуже актуальним. Більше того, нерідко - це взагалі найефективніший спосіб. Слід розуміти, що класичного джигування з чітким вистукуванням джиги об дно і ступінчастими проводками не вийде. Але це й не треба. У такій ситуації головна перевага м'якого силікону перед твердим пластиком в тому, що при відносно високому, в цілому, темпі проводки силіконова приманка створює помітно плавніші коливання. Літня щука таке дуже цінує.
1. Джиг над травою
Якщо воблери добре ловлять щуку над травою, то, як мінімум, не буде дурістю використати в цих місцях і силікон. Дійсно, такий собі є свого роду аналогом донного джигу, коли замість дна ми умовно приймаємо поверхню водоростей. На поливах це працює. Джигування над травою відрізняється від традиційного лову силіконом, передусім, тим, що використовувати доводиться досить об'ємні і легкі приманки. Практично завжди, незалежно від водойми і навіть сили течії, джиги використовують до 6-8 гр, а приманки - довжиною 7-10 см У більшості ситуацій ефективніше віброхвости (Bait Breath T.T. Shad, Intech Slim Shad, Noike Ninja). Втім, тут є один серйозний нюанс. Не усі, навіть самі уловисті віброхвости правильно грають на легких джигах. Проігнорувавши це, можна запросто залишитися ні з чим навіть на тому поливі, де активної щуки багато. У зв'язку з цим далеко не завжди має сенс застосовувати легку (2-4 гр) джигу навіть якщо глибина незначна.
Та все ж що робити, якщо умови лову припускають використання надлегких монтажів, а останні не забезпечують належної гри об'ємним віброхвостам? Звернемося до твістерам (Intech Tutborib, Bait Breath Curly Grub). Останні, звичайно, теж мають бути досить великими і такими, що парусять, але, як правило, твістери "вумикаються" в гру набагато легше, ніж віброхвости. Що ж до проводки і загальної тактики лову, то тут все просто. Максимально плавна і хвилеподібна траєкторія руху силікону над травою майже завжди найбільш уловиста. Безумовно, слід вести приманку як можна ближче до водоростей, в яких ймовірно і вартує щука. Але слід розуміти, що будь-яка травинка, що причепилася на гачок, зіпсує проводку. Порада: використовувати чутливу снасть і не заглиблювати приманку до самих водоростей.
2. Джиг біля краю поливу
Вже говорилося, що найвірогіднішим місцем засідки щуки є межа поливу і глибини. І чим більше перепад глибини між трав'янистим мілководдям і руслом, тим прийнятнішим виявляється джигування. Нерідко в таких місцях джигувати так само комфортно, як і на чистих ділянках. Проте у більшості своїй доводиться миритися з тим, що на черговій сходинці джига все-таки зачепить траву. Звичайно ж, це неприємний момент, але саме в такій глибинній траві вартують свою здобич найбільші щуки. Техніка джигування в даному випадку максимально нагадує облов бровок і інших ділянок з різкими перепадами глибини. Це звичайна сходинка з торканням приманкою дна наскільки дозволять водорості. Приманку однозначно краще вести уздовж трави (саме потенційне місце засідки), розраховуючи виманити кого-небудь з укриття. На відміну від джига над травою, при лові біля краю поливу цілком розумно опускати приманку на дно, навіть незважаючи на водорості.
3. Джиг в траві
Можливо, один з найсуперечливіших і мало зрозумілих багатьом спінінгістам спосіб лову, коли приманка свідомо закидається в саму гущу рослин і буквально продирається через них на кожному метрі своєї траєкторії. Для таких справ використовується досить важка голівка (не менше 10 гр) і силікон, що міцно сидить на гачку (Slim Shad від Intech неодноразово спрацьовував). До речі, багато хто такий стиль джигування іменує "ловом на продир". Дуже лаконічно і ємно, як на мене, адже, по суті, кожен метр проводки це продирання приманки через водорості.
По такому лову дуже важливою умовою є відсутність під час проводки на приманці і гачку навислої рослинності. Як не дивно, навіть на особливо трав'янистому поливі, цього цілком реально добитися. Досить мати потужний і жорсткий спінінг (мінімальний верхній тест 20-25 гр) зі швидким, а то і надшвидким ладом, міцний і надійний шнур (на розрив не менше 14 lb), а ще - певну в руках силу. Просто після кожного падіння приманки в траву, доведеться виконувати різкий помах, схожий на потужну судакову підсічку. Інакше прорізати поводком і гачком траву не вдасться. Тут, безумовно, про делікатність снасті і тонкощі анімації не йдеться. Та це і не треба. Колись я використовував по такій риболовлі лишень стальний повідець, але зараз успішно ловлю і флюорокарбоновим. Intech Shock Leader 0,45-0,5 мм, в моєму розумінні, саме те.
Чому ж щука атакує силікон, що проводиться таким бездуховним і навіть варварським способом? Частково пояснюється це тим, що при лові "на продир" ми подаємо приманку прямо хижачці "під ніс", яка стоїть в самій траві, упевнена у власній безпеці і маскуванні. Так само цілком можливо, такі різкі проводки провокують у щуки не стільки апетит, скільки роздратування і бажання покарати порушника спокою. А може і банальний інтерес до такого зухвалого об'єкту, що без попередження і нізвідки з'явився біля пащі, бере своє. Як би то не було, але джиг в самій траві - дуже ефективна тема, що неодноразово довела право на життя як на човнових спортивних турнірах, так і на звичайній риболовлі.
Дякую за увагу! Здоров’я, трофеїв та позитиву!
