Судак у червні вже віднерестився, тому діє в цю пору за своєю власною програмою. Мається на увазі, що риба займає ті ділянки і в той час, коли їй захочеться, а не під впливом інстинктів чи ще чогось. Можливо, саме з цієї причини ми вважаємо ікластого в червні занадто непостійним і досить непередбачуваним. Втім, не дивлячись ні на що, цілеспрямоване полювання за червневим ікластим цілком може бути успішним і цікавим. Помітно більше багатообіцяючий лов судака на водоймах без течії. Як правило, це водосховища.
У першій половині літа судак досить рухливий. Іноді хижак вибирає зовсім вже нетипові, на перший погляд, місця, в основному ж судак відвідує цілком певні ділянки і в конкретний час. Вичислити такий розклад дорогого варто. Помічено: чим менше розміри водойми, тим такі міграції відбуваються частіше і інтенсивніше. Безумовно, краще рибалити з човна, а ще украй важливо знати хоч би мінімальний набір точок, куди хижак регулярно виходить годуватися.
Перше, що особливо зараз приваблює судака, це перепади глибини. Серед таких ділянок бровки, коси, пупки, приямки і інше. Як правило, у вказаних місцях є колонії черепашки, які для судака дуже цікаві. Усі судакові точки з різкою зміною рельєфу можна розділити на два типи: локальні і глобальні. Перша відмінність – кількість активних екземплярів, друга – оптимальний спосіб облову такого місця.
Абсолютно логічно, що на глобальній (великій) косі або ж на протяжній русловій бровці абсолютне число екземплярів буде помітно більшим, ніж на локальній точці, проте якщо такі цифри віднести до площі, то вийде, що якраз локальний перепад багатообіцяючий. Звичайно, добре знати координати аномалії розмірами з футбольне поле, але часто дві черепашкові коси, розміром з воротарський майданчик, подарують в рази більше клювань. Просто для перевірки будь-якої локальної ділянки вимагається помітно менше часу, тобто упіймавши пару активних екземплярів, можна шукати своє щастя далі.
Що стосується облову судакових точок, то перше, де помітна принципова відмінність, є постановка човна. Щоб ефективніше обловити велику косу, частенько варто якоритися на мілині так, щоб приманки затягувати на бровку. Якщо остання не дуже різка і не має занадто гострих країв, такий вектор проводки оптимальний. Опущений якір в 15-20 метрах від місця ловлі дає можливість достатньо комфортно виконувати проводки, а також не злякати тих риб, які розташувалися поблизу. І навпаки, коли перед нами локальний пупок або коса, краще своєю присутністю на вершині горба рибу не тривожити. Розсудливіше заякориться в 15-20 метрах від бровки, але вже з боку глибини. Тепер доведеться закидати приманку на мілину і стягувати її в глибину. Буває, що однією проводкою вдається перекинути мілину і під час проводки спочатку приманку затягувати на косу, а потім з неї стягувати. Це відмінний варіант. У більшості своїй влітку судак, якщо вже зайняв позицію на косі, напевно, активно годується і навряд чи нашу приманку пропустить. Хоча, безумовно, правильний вектор закидання і траєкторія проводки актуальність не втрачають.
Якщо говорити про уловисті приманки, то нічого кращого, ніж джиг, для судака доки не придумали, хоча нерідко на початку літа ефективні, зокрема, кренки. Практикують як пасивний, так і активний силікон. Пасивний краще працює при неспішному волочінні по бровці і на прилеглих до неї плямах черепашки. А ось активні приманки особливо ефективні на ступінчастих проводках і розраховані на судака, який в даний момент полює за мальком. Перш ніж визначитися з конкретною моделлю, слід з'ясувати, що місцевому судакові більше до душі – твістери, віброхвости, раки, слаги або щось інше.
Ясна річ, що треба с чогось починати, тому особисто я ставлю на застібку свої перевірені моделі. Noike Ninja, Intech Turborib, Slim Shad, Bait Breath Bugsy, T.T. Shad, Sl-Remix, E.T. Shad. Не обов’язково, що саме у цьому списку виявиться приманка-фаворит, але цим моделям я повністю довіряю і розумію, що від них очікувати.
Знання місць, де на водоймі розташована бровка або коса, це звичайно важливо, але однозначно не варто забувати і про таку перспективну ділянку, як корчі. Здорово, якщо корчі розташовані в приямкові або на бровці, але навіть на рівному дні самотні пні або затонуле дерево напевно притягнуть ікластого. Помічено, якщо глибина на ділянці з корчами не перевищує середню глибину водойми, це явна ознака того, що судак в таких корчах мешкає. Втім, напевно, основна частина екземплярів виявиться тут інертною і щоб їх зловити, доведеться витратити немало сил.
Взагалі, корчі – не перше місце, з якого слід починати лов, проте виділити, скажімо, півгодини часу і заглянути по дорозі на таку точку – однозначно варто. Як показує досвід, нерідко перша ж проводка приносить упевнену атаку найбільшого судака із зграї. За винятком варіанту з повною відсутністю клювання, в корчах зазвичай є два сценарії: можна добитися швидкого успіху, упіймавши пару залікових судаків, або упродовж тривалого часу спокушати і таки спокусити цих же пару ікластих. Прийнятніше перший сценарій. У корчах особливо уловисті віброхвости. Одна з головних вимог до них – хороша сумісність з офсетним монтажем, адже через зачепи обривати приманки або постійно підсікати "в молоко" набридне навіть найфлегматичнішому судачатнику.
Міцного Вам, друзі, здоров’я та яскравої риболовлі по судакові!
