… Оскільки передзимова пора не надто тривала, то надійної статистики, де краще клює ранком, а де – вдень, у спінінгіста, швидше за все, не виявиться. У мене особисто немає навіть на найзнайоміших ділянках. У зв'язку з цим проблему вибору черговості точок зазвичай вирішую так.
Місцем старту визначаю найближчу ділянку. Причина банальна – бажання швидше почати ловити. А ось подальший маршрут залежить від результатів лову на першій та другій точках. Так, якщо на обловленій точці не трапилося жодної клювання, велика ймовірність того, що на подібному (нехай і стократно перспективному) місці клювання теж не буде. Це не означає, що всі однотипні ділянки, де сьогодні не клювало, слід повністю ігнорувати. Ні, їх просто розумніше обловити пізніше або скоротити час перебування на такій точці. Не виключено, що хижак там є, просто зараз йому не час полювати. Практика показує, що на річці риба поводиться досить солідарно і відстань у кілька кілометрів – дрібниця.
Коли список можливих уловистих місць значний (десяток і більше), спочатку краще половити на самих компактних з них або тих, які візуально легко читаються і доступні іншим спінінгістам. Найчастіше на локальних перспективних точках розташовуються по-справжньому голодні, хоч і поодинокі екземпляри, яких найлегше спіймати. Не скидаємо з рахунків і той факт, що незважаючи на звичну безлюдність річки передзимом, на вихідних цілком можуть рибалити інші теж, і саме їм дістанеться клювання «чергового» судака або щуки на всьому відомому коряжці.
Якщо місцевість незнайома. У холодну пору особливо важливо знати рельєф і глибину в місці лову. Це безперечно. Адже зараз навряд чи легко, як улітку, зустрінеш щуку біля куща трави, а окуня – під навислим деревом. Риба нині прив'язана до донних орієнтирів, а чи не поверхневим. Та й водоймища «читаються» зараз гірше, ніж улітку. Добре було б місцевість знати, але часом доводиться знайомитися з річкою саме в цю (не найкращу для знайомств) пору. Але я впевнений, що у вдумливого спінінгіста завжди є шанси. Сам я на незнайомій ділянці річки дотримуюсь таких міркувань.
1. Якщо річка знайома, а саму ділянку немає, то з великою часткою ймовірності хижак поводитиметься приблизно так само, як і на знайомій місцевості. 2. Навіть на дуже цікавих на вигляд ділянках я надовго не затримуюся - під водою все може бути набагато менш перспективно, ніж здається. 3. Насамперед орієнтуюсь на класичні для цієї пори аномалії – ями, вир, коряжник. При цьому намагаюся уникати особливо глибоких ям (більше 6-7 метрів) та територій із однотипним рельєфом. В цьому випадку можна надовго «ув'язнути» на одному місці, а це для пошукової риболовлі неприйнятно. 4. Використовую тільки ті приманки, в яких найбільше впевнені. Під час пошуку не до експериментів. 5. Переміщаюся швидко та не зупиняюся довго на одному місці. Однак і не облавлюю все підряд, а тільки найперспективніші, на мій погляд. 6. Завжди звертаю увагу на локальні аномалії, які легко обловити одним-двома закидами. Біля них часто чергує окунь або щука, при цьому часу, щоб це перевірити, потрібно зовсім небагато. 7. Риба, що клюнула або зійшла, не намагаюся «вистояти» і взяти змором. Якщо після десятка закидів повторного клювання не було, при цьому я змінив хоча б двічі приманку, вважаю рибу «упущеною» і рухаюся далі. Буде нагода, сюди ще загляну. До риболовлі на незнайомій ділянці завжди ставлюся як до захоплюючої подорожі та знайомства з чимось новим. Нерідко чим більше пройдено та обловлено, тим солідніше улов. Та й не він – ключовий момент.
До речі, у сонячний день у другій половині дня мені неодноразово вдавалося застати щуку на мілководді, що на перший погляд цілком суперечило теорії. Така нетипова поведінка хижачки спостерігалася поблизу глибоких місць протягом короткого проміжку часу. Чи можна говорити, що наприкінці осені і тим більше на початку зими вода здатна хоч трохи прогрітися від сонця. Та й навряд чи на мілину виходить мальок. Швидше за все, щука іноді приймає короткочасні сонячні ванни, під час яких, буває, не проти перекусити. Універсальні та не зовсім принади для передзимової риболовлі У принципі, по-справжньому універсальних і працюючих за будь-яким хижаком приманок, можна сказати, не існує. Швидше, є наша віра та бажання такі приманки знайти. І все ж у кожного є свій потаємний набір уловистих дрібниць, до якого кредит довіри максимальний. Поділюсь цим.
Судак , на мою думку, у цю пору найбільше схильний до твістерів і трохи рідше до віброхвостів, а ще в деяких ситуаціях здорово працюють силіконові раки. Якщо йдеться про лов екземплярів від 0,5 до 1,5 кг, що найімовірніше для наших річок, то найбільш уловисті, як правило, розміри 3-3,5 дюйми. Особисто в моїй коробці особливою шаною користуються Bait Breath Curly Grub, Sl-Remix, Bugsy, Intech Turborib. Серед віброхвістів: Intech Slom Shad, Long Heel, Noike Ninja, Sawamura OneUp Shad, Bait Breath TT Shad. У класі силіконових раків: Rush Craw, Virtual Craw, Mosya.
Окунь у передзимі більше за інших віддає перевагу плавним рухам приманок і паузи. У зв'язку з цим саме пасивні моделі виявляються найбільш популярними. По холодній воді злаки, як на мене, є чи не найкращим засобом від окуневого безкльов'я. Зазвичай використовую Fish Tail Shad, Fish Tail, Ringer. На випадок, коли з'являється тверда впевненість, що окунь на точці стоїть, але клювати не хоче, у мене припасовані їстівні хробаки. У цьому випадку, звичайно, шанс упіймати щуку і судака помітно знижується. Щука зараз найбільш схильна до активних приманок, але таким, що рухається, досить плавно і розмірено. Залежно від водойми та настрою самої хижачки в лідерах будуть або твістери, або віброхвости. Повторюся, що передзимтя – не час для експериментів, тому я використовую головним чином ті моделі, які чудово працювали на початку та в середині осені. Я взагалі слабо вірю, що існують приманки конкретно для теплої або холодної пори року, хоча іноді з цим доводиться погоджуватися. Мої щучими лідери: Curly Grub, TT Shad, OneUp Shad, Slim Shad.
Зрозуміло, що в передзимі грань між щучими, окуневими і судачими приманками досить незначна, тому ми практично будь-якої миті риболовлі, використовуючи щось із перерахованого, маємо право розраховувати на прилів. Головне, щоб хижак перебував у радіусі дії нашої приманки і був хоч трохи голодним. Рибалка на передзимній річці може виявитися безкльовою, але навіть такий день здатний принести масу позитиву. Нехай його у нас у житті і буде якнайбільше!