Нарешті дочекалися влітку. Порівняно з травнем, червневий спінінг помітно змінився. Він став більш урівноваженим і навіть у деякому роді передбачуваним. Та й не дивно. Настала спека, піднялася на більшості водойм трава, хижак завершив увесь свій нерестовий клопіт і навіть пройшов реабілітаційний період. Помітно прогрілася вода, а ще багато хто з нас пересів у човні, адже червень - час зняття всіх обмежень навігації. Поки ще літня спека остаточно не відбила бажання хижака клювати, розраховувати ми можемо на гарну риболовлю як за традиційними – щуці, окуню, судакові, так і по головню та жерехові.
Практично завжди до початку літа активність щуки зменшується. Пов'язано це, передусім, з тим, що після дуже активного післянерестового клювання нині щука відпочиває і її ритм життя стає свого роду сповільненим. Тобто зубаста нікуди не квапитися (їжі вистачає) та й помітне прогрівання води зовсім не сприяє цьому. Нерідко вже у червні на водосховищах і тим більше ставках настають несприятливі умови щодо кисневого режиму, і спіймати щуку стає дуже важко. На річках же шанси як і раніше добрі. Особливо, якщо рибалити з лодки.
Як і в травні, принципово в місце розташування щуки нічого не змінюється. Як і раніше, можна виділити два характерні місця її проживання: прибережну рослинність і руслову брівку. При лові в траві або біля неї часто використовують воблери (кренки і міноу). Коли ж доводиться обловлювати брівки та інші аномалії рельєфу з відносно чистим дном, традиційно прийнятніший джиг.
Багатьом спінінгістам доводиться рибалити тільки на малих річках, а тут завжди є умови для лову і біля трави, і на руслі. Часто руслова брівка межує з трав'янистими мілководдями, так що в результаті ми маємо як би два в одному - одночасно місце і для джига, і для воблерів. На що конкретно ловити щуку, багато в чому залежить від настрою і звичок спінінгіста, але є ряд ситуацій, коли перевага того чи іншого виду приманок є неперевершеною. Як правило, вибирати доводиться між кренками, міноу та силиконом.
Крінки особливо хороші при пошуковій риболовлі на ділянках з течією, де глибина не перевищує трьох метрів і немає яскраво вираженого рельєфу. Часто кренки використовуються під час "швидкого сплаву", коли на обл перспективного місця відводиться буквально два-три закидання. Такий спосіб, звичайно, не дозволяє говорити про ретельність облову, зате дає можливість досліджувати великі території та "збирати" найактивнішу щуку.
Особливість таких дій полягає в тому, що, сплавляючись вільно за течією, ми вибираємо для облову точки, які чимось відрізняються від іншої місцевості. Якщо ж таких локальних аномалій з передбачуваною голодною щукою немає, то розумніше всього орієнтуватися на зовнішній край прибережної рослинності, який зазвичай є русловою бровкою. Для такої риболовлі кренки краще підбирати з числа перевірених і таких, що вже показали собі на цій водоймі. На щучому сплаві порівнювати уловистість тієї чи іншої приманки дуже складно, адже одну точку обловити двома різними моделями навряд чи вийде через відсутність години при дрейфові лодки. У зв'язку з цим експерименти з новинками – річ не сама обов'язкова.
Міноу мають найбільшу актуальність під час неквапливого сплаву, коли є час і можливість заякоритися біля обраного місця та спокійно його обловити. Техніка твічингу воблерами міноу – важливий інструмент щукаря. Літній твічинг часто найефективніший. Безумовно, правильніше твічити в положенні стоячи з якорем за бортом, але під час сплаву іноді доводиться робити це сидячи, до того ж у дрейфі. Нічого страшного, оскільки рибальство відбувається зазвичай на невеликих глибинах. Твічінг у червні навряд чи логічний на ямах, хоча, звичайно, і небезнадійний. Кращою умовою, як на мене, для застосування міноу є глибина до 2-2,5 метра з обов'язковою наявністю рослинності біля дна. Міноу в літню годину підходять хижакам практично з будь-якою мірою активності, але особливо виграшний твічинг, коли щука досить в'яла і проводки кренків їй малоцікаві. Відповідний розмір і модель міноу заздалегідь визначити непросто, проте якщо вибирати з числа перевірених, то шанси виявитися з уловом дуже хороші. Річкова щука - не судак, вона здатна простити багато промахів рибалці, проте зловживати цим не правильно.
Серед моїх, тричі вартих уваги міноу? назвали б такі: Megabite Balance 72SP, Amigo 110SP, Fatty Monnow 70SP та 90SP. Силікон ясна річ теж застосовний і уловистий влітку по щуці, хоча багатьом рибалкам може здатися, що зараз при лові зубастої настав час повної гегемонії воблерів. Якщо говорити про трав'янисті мілководдя та облов їх країв, то варто признати, що цілком можна обійтися і без джига. Та все при обловлюванні різнопланового рельєфу, мабуть, ніякі воблери не зможуть повноцінно конкурувати із силіконом. Головне і єдине явне протипоказання застосуванню джигу у червні - занадто велика кількість трави на дні і в товщі води.
Досвідчені джиговики знають і вміють з цим боротися, але здоровий глузд підказує, що не слід шукати труднощів там, де їх можна уникнути. Використовувати силіконові приманки краще там, де ті найефективніші. Це вільні від водорослей руслові брівки, обривисті береги, вири під навислими деревами, черепашкові коси, корчі, краї ям та інше. Тактика джигової ловлі на річці може виглядати як постійний переход з однієї перспективної точки на іншу. Наполегливо "довбати" одне і те ж місце не розумно - щука, якщо є і хоч трохи голодна, швидше за все, відразу собі проявити. Серед сотень різноманітних цікавих і не дуже принад віддаю перевагу надійним та мною перевіреним. У моєму арсеналі це Intech Turborib, Slim Shad, Noike Ninja, Bait Breath TT Shad, ET Shad, Curly Grub.
Теплих Вам, колеги, літніх деньків і хай у Вас все вдасться!