… Продовження. Щука інертна
Згідно із звичайними рибальськими спостереженнями і даними іхтіологів, навіть після успішного полювання помітна частина хижачок не впадає в повний ступор, а готова продовжувати харчуватись, нехай з меншим ентузіазмом і розмахом. Така щука не активна, але і не пасивна. "Інертною" я називаю її. Щоб спокусити такі екземпляри на клювання, не потрібно понад зусилля, досить потрапити приманкою ближче до риби і не насторожити її непідходящою грою. Важко, звичайно, судити, але, я думаю, навіть в хороший щучий день найбільша частина щуки саме інертна. 
Знати заздалегідь, з яким типом щуки доведеться мати сьогодні справу – важливо. Згоден, це украй відносно і не очевидно. Навіть після облову конкретного місця не завжди зрозуміло, якого типу тут стояла хижачка. А тим часом інформація ця корисна, адже на наступному перспективному місці велика вірогідність, що щука буде така сама і діяти вона буде по тому ж графіку. Приблизно з точністю прогнозу синоптиків спостережливий спінінгіст зможе судити про сьогоднішню щуку (хай і за непрямими ознаками), її тип і настрій, вже після облову перших декількох ділянок. Які ознаки, що щука нині інертна? 
Якщо після перших кількох спійманих щук ("чергових" екземплярів) клювання продовжилися, але в набагато меншому темпі, це означає, що хижачка тут є, вона зовсім не одинична і, в принципі, не проти атакувати наші приманки, просто не особливо голодна. Це і є інертний тип щуки. Так само нерідко трапляється, що спочатку клювання слабкі і незрозумілі, а то і зовсім щука лише проводжає приманку. Але як тільки ми знаходимо ключик (змінивши проводку, приманку, навіть кут подачі), відбувається упевнена атака. Це так само інертна зубаста. Іноді при облові великої по площі перспективної ділянки клювання не такі часті, як того б нам хотілося, проте регулярні і стабільні. Якщо у водоймі досить щуки, ймовірно, ми знову маємо справу з інертним її типом. 
Смію стверджувати, що при ловлі інертної щуки шанси відмінно порибалити так само високі. В подібних ситуаціях я орієнтуюся на наступне: 1. Облов цікавої ділянки розпочинаю з найперевіренішої на цій водоймі приманки, яка, можливо, і не буде тут і зараз найбільш ефективною, проте дасть зрозуміти, чи є тут щука і чи готова на наші приманки вона реагувати. 2. Аналогічно п.1 поступаю я і з проводками, практикуючи лише найнадійніші зі свого арсеналу. Частенько це звичайна «сходинка» з паузою при вільному падінні приманки 2-3 секунди. Майже завжди намагаюся навіть на одній проводці чергувати швидкість підмотування, висоту подкидань приманки, тривалість пауз. В цьому випадку шанс вгадати явно вище. 
3. Хоч інертна щука і не кидається на приманку відразу ж при її появі, а все ж умовляти довго такий екземпляр, на мій погляд, неправильно. Якщо на вибраній точці реакція з боку зубастої відсутня і якийсь мінімум проводок і приманок вже випробуваний, краще місце просто змінити. Можливо тут порожньо або ж риба знаходиться в напівдрімоті, що восени так само не рідкість. 4. Вибір чергового місця лову можна уявити за принципом: обловлюємо підряд усі відомі перспективні точки. Таке часто практикується при полюванні за активною щукою, приносячи чималі дивіденди і у разі, коли щука інертна. Проте ж розумніше, як на мене, концентрувати свою увагу на певних характерних місцях, особливо якщо запас щучих точок обмежений. Приміром, вибирати не занадто локальні аномалії, а більші, де щука себе почуває спокійно і безпечно, але і упіймати легко здобич має можливість. 
5. Відмічаю або запам'ятовую точки, які спрацювали. Сюди можна буде заглянути під кінець риболовлі. Цілком можливо хижачка стане зговірливішою і відразу ж відгукнеться на наші дії. Так само варто відмітити точки, які клювань не принесли, щоб до них сьогодні більше не повертатися. Звичайно, трапляються приємні несподіванки, але за загальною статистикою - це все ж втрата часу. Тактика лову інертної щуки восени, в принципі, мало чим відрізняється від особливостей полювання за активною рибою. Але це в тих ситуаціях, коли перелік відомих щучих місць великий, точки розташовані відносно близько, а колег-спінінгістів на воді не так багато, щоб говорити про конкуренцію. Досить часто, як мінімум, одне з умов не виконується, і риболовля автоматично стає вишуканішою і вдумливішою, вимагаючи від рибалки вже певних дій. 
Так, варто усвідомлювати, що будь-яка перевірена кимось точка до нас, перспективність втрачає в середньому наполовину. Безумовно, зовсім не факт, що наші конкуренти пропонували щуці те, що та чекала або те, що збираємося запропонувати ми. Проте зазвичай в осінню пору більшість спінінгістів знають місцеві звички і переваги хижака, тому ловлять на вже перевірене. Загалом, бути першим правильно не лише в черзі за пивом, але і на щучому місці теж. Не будучи занадто розпещеною, інертна щука відносно холодна до їжі і частенько не женеться за здобиччю, коли та повна сил. У зв'язку з цим приманки краще вести в досить спокійному ритмі, хоч як би не хотілося пришвидшитися. Втім, занадто делікатничати або прибігати до різних сміливих експериментів я б не став. По-перше, однозначно втрачається темп лову (це усвідомлюєш зазвичай лише у кінці дня), а по-друге, зовсім ще не означає, що такі дії виявляться цікавішими щуці, ніж стандартні, що вже результат приносили. 
Щука пасивна
Куди складніший і неприємніший випадок, коли щука вже не на жарт відмовляється клювати, перебуваючи в пасивному по відношенню до їжі стані. Власне, і переміщаються такі екземпляри навряд чи істотно. Подібно до інертної щуки, пасивна так само не байдужа до навколишнього світу, проте її інтерес дуже скромний (десь, як у школяра до математики). Звичайно, це ще не вирок і риболовля навіть в цьому випадку не приречена. Пасивною щука буває досить часто і для багатьох водойм це взагалі стандартний стан справ. Навіть середина осені виключенням не є. Незважаючи на відсутність апетиту, пасивну щуку цілком реально спокусити на клювання, проте ж слід немало чого зробити. Одним з найважливіших, як на мене, підходів до лову пасивної щуки є мініатюризація оснащення. Задум полягає в тому, щоб ситій і дрімаючій в глибині хижачці запропонувати ласу, але легкодоступну здобич. Ймовірно, щука повинна побачити в жертві безпорадність, приреченість, але в той же час і якусь кількість калорій. Якраз дрібна приманка відповідає цим вимогам якнайповніше. Це як після щільної вечері з "all inclusive" у нас залишаються сили з'їсти хіба що горіх або чіпси.
Окрім зменшення розміру приманки, доречно подумати і про те, щоб снасть зробити малопомітною. Зрозуміло, що звичайний щучий комплект в ультралайт перетворювати не треба - восени щука по-справжньому сильна і часто зустрічаються трофеї. Але, скажімо, товстий і грубий поводок із струни цілком можна замінити флюорокарбоном. Мало того, що пасивна щука підозріла буквально до всього, так ще і восени вода частенько чиста, немов сльоза, тому грубий і помітний елемент здатний перекреслити наші зусилля. А ще не забуваємо, що на акуратній снасті практично будь-яка приманка поводиться природніше і привабливо.
З практики: пасивна осіння щука часто вибирає ділянки водойми не лише з аномаліями дна, але й укриттями. Інший раз за допомогою поляризаційних окулярів або за іншими непрямими ознаками вдавалося зрозуміти, що щука є, але вона мало цікавилася їжею. Місця, де таке частенько спостерігалося: коряжник, стіна очерету поблизу русла, дерева, що впали у воду, і подібне. На водосховищах, окрім корчів, пасивну щуку часто доводилося зустрічати в невеликих приямках, руслових бровках з боку глибини, інших глибоких місцях, що сусідять з лататтям або мілководдями.
Закінчення в наступному записі…
