Серед усіх теплих місяців саме травень найбільш щучий. Загалом, і судак зараз дуже навіть активний, але про кликастого трохи згодом. Пояснити щучий клювання складно. Віднерестившись і пройшовши деяку реабілітацію, щука намагається швидко набрати форму, тому активно годується. А поспішає хижачка набити черево ще й тому, що знає – незабаром підводна рослинність стане цілком надійним притулком для молоді мирних риб. Та й сама кормова рибка буде набагато спритнішою і розумнішою, так що зловити її виявиться куди складніше. Власне, і температура води у травні зазвичай така, що організм хижачки працює на повну, а отже, й енергії вимагає також більше. Сказане й інших риб, звісно, справедливо, але особливо актуально для щуки.
Якщо говорити про характерні місця, де зубасту зустріти найімовірніше, то вони такі самі, як і у квітні. Це затоки та ділянки з невеликими глибинами, що мають пряме сполучення з русловою частиною річки. Не втрачає актуальності цієї пори і саме русло, а скоріше його краю. Адже навіть у квітні щуку не особливо бентежив пристойний струмінь і весняний каламут на руслі, у травні тим більше це не перешкода. На стоячих водоймах, де плямистої хижачки в достатку, травнева рибалка може вийти просто феєричною. Що цікаво, у цей час рибалити з берега майже так само перспективно, що й з човна. Але для цього потрібно, щоб спінінгіст-береговик міг докинути свою принаду до брівки або іншого стоянкового місця щуки. А ще дуже важливо мати зручний підхід до води та можливість комфортно облавлювати краї прибережної рослинності. Помічено наступне: чим більше водоймище, тим вищі шанси зустріти щуку на русловій брівці, а чим водоймище менше, тим більш вірогідна затримка хижачки біля прибережних водоростей.
Що стосується річок, то зараз найбільш виграшна тактика щукаря не дуже відрізняється від квітневої. Все той же активний пошук із використанням не надто важких джигів і не дуже великого силікону, досить плавні, але вже повноцінні ступінчасті проводки з високим підйомом приманки над дном та затяжними паузами. Але це якщо говорити про джиг. Адже в другій половині травня - відкриття човнового сезону на річках, що у свою чергу пов'язане з ловом на воблери. Особливо варто звернути увагу на мінноу та кренки. А ось на закритих водоймах щуче полювання дещо інше, і проходить воно дуже часто за двома принципово відмінними сценаріями.
Щука на брівці. Це навіть може бути не брівка, а лише деяка її подоба, оскільки далеко не всі закриті водоймища мають відчутний перепад глибини (тим більше в межах берегового закидання). Величезну перспективність можна привласнити і ділянкам з черепашкою, для облова яких також знадобляться далекі закидання та класичні сходи джигів. Конкретні умови лову, безумовно, вимагатимуть свого алгоритму дій, але загалом помічено: якщо глибина ставка чи водосховища у місці лову становить 2-3 метри – це найкращий варіант для щучої стоянки. Особливо перспективно, якщо на дні є корч, горбок, приямок та ін. Чим більше парячою виходить проводка, чим довша стадія падіння силікону на паузі, тим краще клювання. З підбором приманок також великих труднощів не виникає. Якщо не враховувати момент, що кожна водойма все-таки індивідуальна, то в цілому вимоги до силікону очевидні. Перше – невелика парусність та розміри. Друге – виразна гра при повільному русі та під час вільного падіння. Третє – сумісність із конкретними джигами (зазвичай до 10 гр).
Щука на краю водоростей. У сонячний погожий день при нормальній прозорості води можна бачити щук, що безтурботно дрімає в півводи між водоростями. Таких зловити непросто, адже це екземпляри, напевно, з розряду пасивних. А ось щук, які нашому оку (нехай навіть озброєному поляризаційними окулярами) невидні і стоять ближче до дна, спровокувати на клювання дуже реально. Там і слід орієнтуватися. Біля берега дуже складно зловити більш-менш гідний екземпляр. Хижачку на кіло тут уже можна вважати великою. У краю прибережних водоростей найбільш ефективний твічінг невеликими мінноу. В принципі, твити тут і зараз не дуже солодко - багато трави, а дистанція робочої проводки всього 3-5 метрів. Але цього цілком достатньо, якщо щука поблизу. Клювання часто агресивні та злі. Оскільки в таких місцях зазвичай не глибоко, мінноу вибирають із заглибленням до 1-1,5 метра. А це означає, що спінінгіст візуально вдається спостерігати не тільки гру воблера, але і сам момент клювання. Майже незалежно від ступеня активності хижака актуальною може стати як ніжна, так і вкрай агресивна (майже ударна) проводка мінноу. Головне тут максимально використовувати сильні сторони конкретних моделей.
Як справи у судака? У травні результативне судакове полювання продовжується. Особливо перспективною є перша половина місяця. За великим рахунком у судака з перевагами та місцями його проживання майже нічого не змінилося, якщо порівнювати з квітнем. У травні особливо слід приділяти увагу неглибоким ділянкам з камінням і корчами на дні, а також місцям, де бетонна основа дамб переходить у ґрунт. З потеплінням води судак зараз регулярно виходить сюди годуватись. Звичайно, не перестають бути актуальними і всілякі брівки, а так само різноманітні перепади глибин, до яких вдається дістати з берега. Особливо судака приваблює черепашка.
В цілому тактика лову травневого судака може виглядати як активний пошук його скупчення з подальшим більш детальним вивченням пристрастей і бажань у конкретному місці та зараз. Помічено, що саме в травні, відверто не вгадавши з приманкою, можна залишитися практично без клювань, хоча судак стоятиме на точці, і щасливішого сусіда порадує клюванням. На відомій водоймі. Дуже поширена та абсолютно нормальна практика їздити за судаком туди, де ми вже добре ловили раніше. Як відомо, судак - той хижак, який особливо прив'язаний до рельєфу дна і навіть якщо в деякі проміжки дня інтенсивно переміщається, успішна рибалка можлива практично тільки там, де дно має якусь аномалію. У зв'язку з цим першими ділянками, які слід перевіряти спочатку, є брівки, коси, плями черепашки та інші нерівності дна. Якщо потенційно уловистих місць достатньо, логічно постаратися обловити їх усі (нехай і швидко). По-перше, на багатьох аномаліях великої кількості судака, що полює, може і не виявитися, але зловити одного або двох «чергових» вельми реально. По-друге, перспективні місця, до яких дістати з берега, напевно, відомі й іншим рибалкам. По-третє, зовсім нелогічно ловити на першій же ділянці, що трапилася, не дослідивши перевірений. І якщо уловисті місця залишаються здебільшого такими надовго, то приманки та проводки, якими вдавалося спокусити хижака, раніше, запросто можуть наступного разу змінитись, так що сліпо копіювати снасті не потрібно. На новому місці. Не краща ситуація, але зовсім небезнадійна, коли вирушаєш за судаком на якусь водойму вперше. Найчастіше незнайомі водоймища ми відвідуємо завдяки пораді друзів або дізнаємося про них з інших джерел, яким, як мінімум, довіряємо. Отже, здебільшого маємо можливість дізнатися і трохи більш докладну інформацію про місця лову та звички тутешнього ікластого. Цим однозначно варто скористатися, як би наша рибальська гординя не протестувала. Коли ж риболовля планується з чистого листа (і таке буває), можна діяти інакше. Перш ніж ловити, спостерігаємо. Якщо на незнайомому поки що для нас водоймі справді непогано ловиться судак, швидше за все, навіть у будній день ми не опинимося там одні. Оскільки травневий судак нерідко активує ще до світанку, навіть рано приїхавши на водойму, когось із колег можна застати. Перша порада…
Далі буде...