Розкішна цього року зима, бо не хотілося її відпускати просто так, без яскравих дротів. От і народилася ідея – провести Чемпіонат Харкова напередодні жіночого свята. Без FishingStock Team не проходило, мабуть, жодної вагомої події на Харківщині за останні 12 років, тож традицію ламати навіть і не думали. Команда у зборі, настрій на місці, спонсор є – у дорогу, FishingStock Team!
Минулого року також на фініші зими наша FishingStock Team у тому ж складі (Заєць Сергій, Бондар Сергій, Лисиця Олексій) у найважчій боротьбі взяла золоті медалі. До цього лише не харківські команди перемагали. Загалом, дуже хотілося довести, що наші наміри на топ у блешні правомірні. Місцем кульшово-підлідного ристалища виступили ті самі Печеніги, але на новій акваторії, що навпроти затишної бази «Елат». Ходити тут далеко не потрібно, та й рибка клює. Втім, назвати себе місцевим саме тут я не взявся б. Скоріше Вітя Дементьєв із Запоріжжя, міг би сміливо себе вважати гідом тутешньої води, оскільки лише цієї зими на Печенігах провів тижнів зо три. Тренувальний день показав, що зони, які ближче до берега, дуже навіть рибні (плота + окунь), а от ділянка з боку «моря», де глибина скрізь 7 метрів, не обіцяла таких перспектив і тут слід було орієнтуватися на одиничних плотвиць, густерок чи окунів. Перший тур Мені довелося стартувати в зоні "В", яка фактично нічим не відрізнялася від інших. Скрізь похмурі 7 метрів і розмазана рибка, яка в умовах величезного пресингу, шуму та біганини не могла до ладу зібратися під лункою за 3 години туру. Прекрасно усвідомлюючи це, я не мав ілюзій на кулеметну білизну, як би легко вийшло на звичайній рибалці. Збиратиму все, що клюне, роблячи це максимально швидко і технічно, адже на 7 метрах темпувати не вийде.
Намітив на старт блешню 2.65 мм і волосінь 0,065 мм, а на другу половину туру підготував 0,058 мм + 2,5 мм. Зі мною в зоні одразу два діючі Чемпіони України – Дементьєв Вітя (Запоріжжя) та Морозов Петро – представник сильної Донецької блешні. Є також молоді та дуже міцні – Денис Воробйов та Ізюмський Руслан (теж учасники недавнього ЧУ), та й інші суперники не ликом шиті теж. Усього 9 або 10 спортсменів у зоні. Старт. Зробив півколом 10 лунок і ще три кинув трохи осторонь. Згідно з моїми уявленнями, рибу слід було збирати по одній, сподіваючись, що десь збереться зграйка з чотирьох-п'яти риб. Годував у дно чистим мотилем невеликими порціями, оскільки перегодувати одиничних риб – раз плюнути. Дві лунки, що помістив біля стрічки під одним прапором, загодував щедріше, адже свіжа риба може підтягуватися сюди протягом усього туру. Перша перевірка дала 15 риб (на 13 лунок), у кожній була затримка. Десь на 6-ій лунці я зрозумів, що клюють тільки чергові хвости і по одному, тому вдруге після упіймання блешню далі не опускав, а переходив далі, поки мою серію не перевірили. Другий прохід видав лише 8 риб, і мене це змусило замислитися. Риба не концентрується, її небагато. Перші 7 хвостів – потрапили густерки, а далі – окуньки. О другій годині я добурився на свіжій плямі і опустив другу порцію мотиля в старі лунки, відкриваючи тепер годівницю за метр від дна. Свіжі добурені чотири лунки не дали нічого, і я зрозумів, що риби по зоні зовсім залишилося мало, і вся вона вже підтягнулася до корму на старті або ж потрапила до ящиків учасників.
Діставши тепер більш тонку снасть (ліска 0,058 мм + блешня 2,5 мм), я взявся обробляти ті лунки, в яких на другому проході озвалася риба. Просто при 7-ми метрах глибини пхати легку блешню аби куди - виглядало необачно. З 0,052-ої через льоду, морозу і вітру теж було малокомфортно працювати. Останньої години очікувано найкраще спрацювали лунки біля стрічки, на них я і сконцентрувався. За підсумком майже з 1,5 кг улову я став другим, поступившись тільки Дементьєву В., який якось «наколядував» підліщиків на своїх лунках. А що там мої друзі? Бондар Серьога, він же Цар у вузьких колах, приніс відмінну 2-ку із зони «А», а ось Заєць Серьога здійснив диверсію, як нам здалося, несподівано для себе і нас, прикотивши 9-ку. Знав, що у другому турі він відіграється, а поки що ми не в лідерах. Втім, їх дістати можемо, якщо у другому турі виступимо блискуче, як це часто робить Зайко і компанія). Другий тур Зони біля берега тепер. Тут риби точно більше, і я майже не сумніваюся, що основні події відбудуться на глибині 3-4,5 метра і нічого потикатися на 6 м, де ні темпу, ні клювання до ладу не мати. Напарники також підтримали цю ідею, тож ми виходили на тур із цілком зрозумілим планом. Я не сумнівався, що зі старту краще ловити товстенькою ліскою 0,065 мм і блешнею 2,65 мм бажано мідного кольору. Вибрав варіант з перевантаженим кивком, оскільки іноді плотва клювала в півметрі і вище над дном, а вітруган з поривами 14 м/с заважав дуже міцно таким маніпуляціям. Стартую, працюю. Мій план давав плоди, в принципі, у всьому, і я незабаром відключився навіть від спостереження за суперниками, хоч ті теж ловили, постаравшись реалізувати все це мені згори, по максимуму. Риба є у всіх, але нею ще б правильно розпорядитися, і не засидітися довше потрібного. Дві лунки біля стрічки на трьох метрах видавали окунів регулярно, але смугасті швидко закінчувалися, тож і я сюди вдавався ненадовго. Трохи глибше проскакувала мірна плотва, але не розгодовувалась. Біла риба краще брала на плавне опускання і помітно вище за дно, а ось окунь – на підйом з агресивною грою і ближче до дна. Найчастіше ловився одиничний окунь, місцями по 50-60 г, часто дуплетами з лунки.
«Кулеметів» ніде не спостерігалося, тож я стрілою метався між своїми лунками, збираючи постійно «врожай». Якоїсь миті Костя Водяницький сів на плітку, почавши її дубасити невтомно. Петя Морозов, впевнено підібравши темп і розібравшись із годуванням, діставав раз у раз красивих плотин. Саша Меєрков та Білан Артур ловили поблизу, і у них також виходило. Женя Демченко, у якого на початку туру мені вимушено, але не зі зла, довелося віджати пару рибних лунок, також регулярно ловив. Коротше було рибно скрізь. Гудок Сиротенка Сергія перервав азарт та напруження. Фініш. Впіймавши майже 3,3 кг, я зону виграв, випередивши всіх своїх конкурентів у боротьбі за золото. Решта ФішінгСток? Завжди зовні спокійний Бондар повідомив, що у нього все добре (він у трійці). Заєць Сергій нас не дочекався, але по його обличчю та жартам ще здалеку я прочитав, що його тур склався. Проблема, щоправда, у тому, що конкуренти позицій не здали, виступивши стабільно сильно. Зважування. Зона «А», Бондар С. – 2 місце. Зона "В", Лисиця А. - 1 місце. Зона "С", Заєць С. - 2 місце. Бомба! Сума місць 5 за тур у FishingStock Team – такого у нас і не було, мабуть, узимку. Точно у призах, але де? Прикидаємо результати, і у нас з Big Fish однакова сума місць, а це означає, що лише загальну вагу вилову визначить володарі головного призу. Все незрозуміло та нервово. Чекаємо, гризучи нігті. А щодо лички, то тут мене стали вітати ще під час зважування, оскільки 3 бали ні в кого не було. У решти 4 і більше. Нагородження. Оголошують призерів, і так – FishingStock Team переможці Чемпіонату Харкова. Срібло у "Big Fish" (Шувалов Юрій, Воробйов Денис, Меєрков Олександр), а бронза у "Grand-Style" (Гордієнко Михайло, Морозов Петро, Лясов Данило). В особистому заліку перший – Лисиця Олексій, другий – Бондар Сергій, третій – Гордієнко Михайло.
Сезон спортивної блешні завершено. У мене, зізнаюся, зотого дубля та титулу «абсолютного чемпіона» ще не було. Що ж, до наступної зими залишиться купа приємних моментів.
Дякую всім учасникам, що були з нами цього передсвяткового березневого вікенду. Дякую моїм напарникам – Бондар Сергію та Заєць Сергію. Респект суддівському колективу на чолі з Сиротенком Сергієм та Бабуновим Андрієм, і окремо знімаю капелюх перед Заєць С., який був ключовою фігурою в організації та зробив усе на найвищому рівні. Окрема глибока подяка нашому спонсору – компанії FishingStock, яка незалежно від погоди, пори року, локдаунів та решти підтримує рибальський спорт та є одним із ключових законодавців рибальської моди.
До нових зустрічей, друзі, вже на рідкій воді!