Цього літа я спіймав рівно два язя. На спінінг мається на увазі. Проскакували ще дрібні екземплярчики при лові в проводку на поплавок (балувався пару-трійку разів), але їх я зараховував як плотно-червоноперий результат. Загалом, без якихось узагальнень поділюсь деякими враженнями про лов язя на спінінг. Років 10-12 тому, до речі, був період кілька сезонів, коли я за рибалку ловив по кілька язей на кіло і вище. L-minnow 44 на той час запалював неперевершено. Збудували на Пслі ГЕС трохи пізніше і нижче за течією від місця моїх виразкових вишукувань, і червонопірий напівхижак перестав траплятися. Не дуже ладилося і з головоломком. Здається, їм обом перебіг до душі. З появою ж гідроспоруд струм води різко зменшив свій запал, і багато проточних ділянок стали нагадувати озера. Про язі я і забув зовсім, поки ... Поки що цим серпнем не перервав свою карасево-фідерну феєрію (були і прольоти, безумовно) і не вирушив зі спінінгом на одну з ділянок річки Псел, де сяк-так, а все-таки залишилися бистрини.
Раннього ранку витратив на щуку, але лише дві невеликі щуренки приділили мені увагу та парочка занурювальних окунців виходила з глибини за кренками, але так і не схопила трійник. Час є, дзижчу електромоторчиком вниз по річці. За спиною залишився гарний піщаний пляж, який до обіду неодмінно пахощить і розквітне купальниками. Хоч і кінець серпня на подвір'ї, а вода в річці 23-24 градуси, на вулиці за 30-ть. А ось цей трисотметровий прогін мені дуже імпонує. Затиснута ця пряма між двома поворотами річкової долини, на яких очікувана течія вимила ями. Думаю, метрів по шість точно буде з обох боків. Втім, зараз ями малоцікаві для спінінгіста, і я навіть не думаю, що хижак, що виходить на мілководді, на ці ями якось орієнтується. Просто почувається чудово риба на даному неглибокому прогоні, і її все влаштовує. Минулого літа, між іншим, я тут виловив зубасту під 4 кг. Пам'ятаю, як Booby 50F впевнено вона схопила неподалік берега якраз на межі течії та мікрозаводу. Трохи навіть побуксував човен.
На гачку нині не Booby 50F, а його більш глибокий колега - Hydro Jack 50F. Останній хоч і глибокий для даної місцевості, а все-таки їм за бажання виходить якось лавірувати між дном, пучками трави та окремими корчами навіть на півтора метри. Першою на цьому неглибокому прогоні озвалася щука. Кіло з невеликим, мабуть. Довести справу до фотосесії, на жаль, не склалося, бо зубаста зійшла перед обручем підхвату. Ще спіймався окунець, але такий взагалі не цікавий у цьому розкладі. Чи не те. Традиційно для себе я обрав схему руху вздовж берега із закидами приманки перед собою. Неспішно рухаюся вниз, воблер веду проти течії і облавив простір перед собою. Не особливо вигадливо виконав черговий далекий закид до дерева, що впало. Вклався добре, тому зелененький Hydro Jack (інших кольорів у мене немає) плюхнувся метрів за п'ять за перешкодою, хоча я боявся не докинути. Затягую воблер на робочий або близький до нього обрій, і починаю анімувати його потяжками, що чергуються по силі. Прискорив-сповільнив… Підозрюю, що десь перед самою гілкою і виявив себе той, кого я особливо радий був бачити. Язь!
Не кривитиму душею, називаючи сьогоднішню рибалку цілеспрямованим полюванням за язями. Ні, звісно! Але в душі, слово честі, очікував спіймати щось особливе – жереха, голавля, сома, велику щуку… Язь – теж чудовий подарунок. На пристойному відрізку шнура навряд чи я міг ідентифікувати винуватця клювання. Риба давила вниз і нормально так упиралася. Ну, хоч не дрібна щучка, від якої користі, як з козла молока. Ні опору, ні гастрономії, ні перед друзями не похвалишся. На тому кінці прив'язь хтось приємний!
Боєць, що клюнув, дивний. Він не кидається на всі боки, хоча до розлогої кроні затонулого топляка йому рукою (скоріше, одним помахом плавця) подати, не виходить на свічку, що щука робить у цей час регулярно. Заінтригував, проте! Мій пвх-кораблик тим часом піднесло близько до місця баталій, і я помітив, як щось червонувато-біле, впершись у корч, звивається, немов трамплін для стрибків у воду. Особливо волі силі не давав, хоча шнур #1.2, Twin 4000-й та Various 79M могли б забезпечити форсаж аж бігом. Підводний мешканець (мабуть, жерешок?) незабаром сам вийшов до поверхні, а потім і зовсім знесилено ввалився в підсак. Язь! "Риба моєї мрії" - міг би вигукнути я, якби прийняв стільки ж алкоголю, як автор всім відомого ролика. Ні, я тріумфував скромніше, хоча душу переповнювали різні емоції і надлишок їх був справжнісіньким. Безсумнівно, красива риба, що однозначно заслуговує на те, щоб жити і вітати.
Від багатьох доводилося чути, що язь любить різноманітні малопроточні ділянки та затоки без течії. Неодноразово заходячи на човні у всякі тиховоддя та тупикові відгалуження плавнів, я теж бачив цих цікавих риб. Можливо, це стосується під'язків, які ведуть собі тихий-мирний спосіб життя, і як належить мирним мешканцям, збирають комашок-бздюшек у траві. Але ті язи, що цілеспрямовано атакують щучі кренки, очевидно іншого типажу представники. Це мисливці! Напевно, хижаками стають великі особини, тому що дрібних мов на спінінг я і не пригадаю, щоб ловив.
Переважна більшість спійманих мною язей займала позицію фактично на струмені поблизу будь-якої перешкоди. Принаймні там траплялася атака. Аналізуючи епізоди минулих років і недавні, розумію, що левова частка клювань відбувалася в момент, коли воблер доходив до дерева, що впало, і майже не впирався в нього лопатою. Сьогодні я впіймав язя, до речі, на досить глибоководний кренк (на два метри легко пірнає мій Megabite Hydro Jack), хоча явно правильніше влітку за язями полювати з поверхневими або близькими до них приманками. Снасті для язевої риболовлі не таять у собі якихось унікальностей. Для мене полювання за язем – практично один на один нагадує головну рибалку. Звичайно, в ідеалі добре б використовувати легкий акуратний комплект, щоб хитра риба не розпізнала каверзу раніше підсічки. Але практика говорить інакше: на одного язя припадає десяток щук, місця проживання красноперого - коряжник і бистрина, риба ця зовсім не слабка (спочатку виведення, як мінімум) ... Коротше кажучи, щучий комплект - саме те. Звичайно, струна, сталька або титан як повідець – погана витівка, флюр – явно популярніший. На цьому маю все. Дякую за приділений час!
PS1. Наголошу ще раз, що язей мені доля не виписувала рясно. Напевно, за все життя десятка два лише зловив на кіло і більше. 1,4 кг - рекорд. Бажаю всім, друзі, щоб ваша «язова відмітка» неодмінно вийшла вищою за мою. PS2. З двох, спійманих цього літа язів, одного я таки забрав із собою. Сьогоднішній бідолаха витратив усі сили на боротьбу, але головне – трійником пошкодив собі якусь посудину, бо кров хлюпала, як із не однієї іншої риби. Шкода. Нехай язи живуть і приємно радують спінінгістів! Заодно і ми будемо бережливішими до них.