Деколи в березні на водоймах ще стоїть крига, тому спінінгова рибалка просто неможлива. Буває і таке. Однак при бажанні можна майже завжди знайти місце, де навіть у морозу вода не замерзає. Чи це буде ділянка річки з течією, чи теплі води поблизу електростанції – не так важливо, головне – є можливість повноцінно ловити спінінгом. І цим варто скористатися. Розумно і логічно керуватися принципом «зловивши-відпусти», а також бути на водоймі свого роду вартовим. Адже давно відомо, що навіть одна присутність звичайного рибалки зменшує браконьєрське беззаконня суттєво.
Березень – той період, коли окунь зі щукою зовсім не проти успішно пополювати за молоддю риб, але головні їхні думки, звичайно, зосереджені на майбутньому нерестові. А ось судак цим не особливо обтяжений – він нереститься пізніше і поки що активний. Нерідко відразу після сходу льоду рівень води помітно підвищується, а її прозорість явно залишає бажати кращого. Коли є прекрасна можливість ловити навесні не тільки щуку з окунем, але і судака, який буквально відразу після льоду починає проявляти інтерес до наших приманок, це найкращий варіант. Як відомо, поведення ікластого у березні не так залежить від майбутнього ікрометання, тому прорахувати цю рибу цілком реально. Тут проблема в іншому. Часто на річках, де льоду напевно вже немає, популяція судака нечисленна, а ось на закритих водоймах залишається ще крижаний покрив. Та цієї весни це не дуже актуально. Річкового судака у березні варто шукати у районі русла чи глибинних корчів. І якщо взимку можна було розраховувати на судака в тих же місцях, де ми ловили окуня та щуку, то на початку весни доводиться вибирати, чи йти до заток і інших тиховодних ділянок, чи шукати счастья на глибині. Проте інший раз судак зустрічається і на більш дрібних ділянках, але там мають бути корчі чи якесь інше укриття.
Одним з найзручніших і відвідуваних спінінгістами місць (не тільки ранньою весною) є греблі великих ставків та водохранилищ. Особливо перспективні так звані переливи, розташовані на ставках-охолоджувачах теплових станцій. Тут є не тільки не по сезону тепла вода, але і течія, яка на закритих водоймах часом виводитиме з напівдрімоти навіть найбайдужніших до прийому їжі риб. Проте добре половити судака цілком реально і без працюючих на повну потужність турбін. Головне – вдумливо підійти до рибалки.
Полювання в першій половині весни за судаком з бетонних плит багато в чому різнопланове і навіть специфічне, хоча, на перший погляд, може здатися простим і однотипним. Якщо глибина на краю плит не перевищує чотири метри, то оптимальними вважаються джиги 4-8 г. Більш ефективні, звичайно, шарнірні монтажі, які дають помітно більше свободи приманці і дозволяють силікону займати близьке до вертикального положення при перебуванні на дні вантажівка.
Проведення при лові біля краю плит і на них самих у чомусь може бути універсальним, незважаючи на те, що приманки використовуються різні. Оскільки стукіт грузила об тверду поверхню дуже судаком пошан, то це і слід ставити на перше місце при анімації. Чергування серії підкидань приманки (3-4 рази) з наступною паузою протягом кількох секунд – надійна і ефективна думка. Серед приманок варто відзначити, перш за все, силиконових слагів (Fish Tail Shad, Fish Tail) та раків (Mosya, Rush Craw, Virtual Craw), які при лові біля дамб часто переважають традиційні твістери та віброхвості. Причина, можливо, якраз у тому, що на вертикальній складовій проводці слаги та раки розкривають собі в повній мірі, тоді як твістерам та віброхвостам потрібна горизонтальна траєкторія. З оптимальним розміром силікону так само все може бути цілком однозначно – 6-8 см.
Якщо рибалка передбачає використання джигу до 8 г, а часто і того менше, дуже потужний спінінг буде абсолютно неприпустимим. Вудилища з тестом до 12 або 15 г буде більш ніж достатньо. Краще взяти удилище довше (від 2,3 метра), які при лові на близькій дистанції допоможуть уникнути помітної кількості зачепів за плити, а також забезпечувати потрібну нині вертикальну складову проводки. Якщо взяти нитку близько 4-5 кг на розрив та флюорокарбоновий повідець 0,22-0,25 мм, можна собі впевнено відчувати практично у будь-якій ситуації. Зазвичай пошук судака і взагалі тактика риболовлі полягають у методичному обловлюванні придамбових ділянок. Незважаючи на зовнішню однаковість пейзажів, якщо придивитися, майже завжди вдається виявити певну аномалію під водою або щось незвичайне на самій дамбі. З візуальних орієнтирів, які часом здатні перетворити рибалку з повністю нульової у яскраву та результативну, можу назвати повороти дамб, виступи бетону, місця, де плити помітно зруйнувалися. Цілком можливо, такі відверстия в бетоні є під водою, а це судаку точно до душі. Судакових ставків-охолоджувачів, так і просто водойм, де з першим весняним потеплінням можна зловити судака з греблі, на жаль, не так і багато. На щастя, успішна судакова рибальство цілком можлива і там, де бетонної основи немає. Зазначено, що на таких водоймах ікласти круглий рік дотримується приблизно одних і тих самих місць. Нерідко на судаковій риболовлі у березні (і не тільки) ключову роль відіграє дальність закидання, адже дуже часто локальний приямок, корч або брівка, як на зло, розташовуються на пристойному видаленні від берега. Як визначити ці локальні аномалії?
Поки не придумано нічого більш надежного і простого, ніж напередодні риболовлі розпитати знайомих про найбільш уловисті ділянки та точки. Заодно варто поцікавитися, чи немає інших перешкод (криг, заборона лову та ін.). Можна бути тричі судачатником від Бога і володіти самими класними снастями, але якщо ловити не там, де знаходиться риба, результат буде неминуче провальним. Часто допомоги від знайомих немає, і взагалі, з вибраного нами водоймища інформація відсутня. У такому разі уловисті місця доводиться шукати самостійно. Насамперед раджу приділити увагу наступним характерним ділянкам: 1. Локальний підйом дна хоча б на півметра, порівняно з іншим рельєфом. 2. Гілка, пень або затоплений корч посередині чистого дна. 3. Великий коряжник на глибині, яка перевищує фонову даного водоймища. 4. П'ята черепашки серед мулистого і будь-якого іншого м'якого грунту. 5. Водоскид і йому подібні конструкції, де забезпечується хоч маленький рух води.
Звичайно, шкірна конкретна точка вимагає свого підходу, проте щодо розміру судакових приманок можна сказати наступне: чим менше водойма, тим дрібніша приманка знадобиться. У більшості своїй дрібний і середній силикон дають найнадійніший результат. Такі моделі, крім усього іншого, далі летять, що для берегової риболовлі не остання справа. Поки скупчення судака не знайдено, краще дотримуватися класичних міркувань – використовувати твістери та віброхвості. Наприклад, ті ж Bait Breath Curly Grub, TT Shad, Intech Slim Shad, Turborib. Коли ж місце знайдено і судак собі виявивши там, але виникає відчуття, що ікластий вередує, можуть виручити їстівні раки чи слаги. Раки не такі стабільні приманки, як нам би того хотілося, проте іноді вони, що називається, вистрілюють. А ось слаги більш надійні, хоча так само панацеєю від поганого клювання не є.
Всім щастя, здоров'я, добра та вдалих весняних рибальських епізодів!