Ми все ближче до мети. З кожним серпневим днем наближається осіннє похолодання, яке, безперечно, пробудить хижака. Так, голавль і жерех, напевно, відійдуть на задній план, але щука, судак і окунь повинні повністю заповнити цю прогалину. Перспективність серпня багато в чому залежить від погоди. І чим середньодобова температура нижча, тим краще. Серпень – своєрідна рибальська межа між інертністю хижака, зумовленою літньою спекою, та активністю, спричиненою бажанням накопичити калорії на зиму. Від того, в який бік цей самий кордон буде зміщений, залежить передусім від погоди та водойми. Дуже впевнено можна сказати, що невеликі водоймища на осінній ритм життя переходять швидше, і часто це трапляється вже в серпні. Особливо сказане справедливо для малих річок, де вода остигає дуже швидко, і взагалі все змінюється досить стрімко. Незважаючи на те, що дерева, що вже починають жовтіти, намагаються навіяти смуток і смуток, такі думки рибалці слід гнати куди подалі, адже серпень, по суті, напередодні найяскравішого рибальського свята – осіннього клювання.
В принципі, найбільш уловисті по судаку місця відомі і вони слабко залежать від пори року. У серпні кардинальних змін зазвичай не відбувається, проте деякий крен у бік глибин таки спостерігається. Одним із найнадійніших місць нині є руслова брівка. Останню не складно визначити, якщо навіть водоймище зовсім не знайоме, чого не можна сказати про інші характерні місця стоянки хижака. А ще руслова брівка - часто дуже протяжна і навряд чи може бути повністю зайнята іншими рибалками, які часом не знімаються з якоря півдня. Природно, рибалка передбачається човновою хоча б з мінімальним набором технічних засобів для пошуку та переміщень. І якщо на ставку часом досить примітивного ехолота, то на водосховище без надійного двигуна, навігатора і того ж ехолота не обійтись. Дуже корисний структур-сканнер, що дозволяє досить докладно на моніторі розглянути особливості рельєфу дна, деталізація яких ехолоту просто не під силу. На даний момент серед способів досягнення успіху нічого кращого за джиг не придумано. Краї русла знайти відносно просто, але судака там зустріти набагато складніше. Причина не тільки в тому, що хижак не на одних лише брівках зараз полює або відпочиває, а ще й у тому, що межа русла дуже протяжна, і на всю цю довжину просто не вистачає активного судака, який зазвичай відразу ж видає свою присутність клюванням, змушуючи нас потім затриматися на точці. Особливу увагу варто приділити місцю, якщо на ехолоті видно:
- різкий звалище в глибину з перепадом у два і більше метрів; - Тверде в районі брівки дно, з можливою наявністю черепашки; – пень або корч у будь-якій частині валу; – мінливість рельєфу у краю русла, а й поблизу; - русловий звал у вигляді однієї або декількох сходів, кожна з яких має висоту метр і більше; - силуети кормової риби незалежно від горизонту їх знаходження (особливо, якщо до цього ехолот нічого не показував). Перш ніж оцінювати перспективність тієї чи іншої прируслової ділянки, її потрібно знайти. Найбільш логічний, на перший погляд, спосіб опустити датчик ехолота у воду і на невеликій швидкості рухатися від берега в бік центру водойми. Рано чи пізно на екрані майне заповітний перепад глибини, який, напевно, виявиться брівкою. Далі можна детальніше дослідити місцевість. Однак такий варіант підходить більше для ставків та невеликих водоймищ. Якщо ж відстань між берегами становить кілометри, часу на пошук брівки піде дуже багато.
Про пошук. Здається, місце вибрано підходяще, якір опущений у правильній точці, та й снасть в руках відповідна, а клювань немає. Не завжди, звісно, означає, що у цьому місці судак відсутня. Під час пошуку на великій воді обловлювати довго навіть перспективну ділянку брівки не варто. Часом зміна вектора проводки або інші хитрощі і приносять клювання, проте здебільшого ми втрачаємо дорогоцінний час. Краще себе відразу налаштувати на пошук активних екземплярів і викинути з голови (на деякий час) думки про експерименти з приманками, проводками та ін. Ні, звичайно, цілий день уперто кидати у воду те саме не правильно. Але нехай це буде невеликий набір перевірених приманок, якими на даному водоймищі ми вже досягали успіху, і пара-трійка проводок, в які ми віримо.
Нерідко судак уздовж брівки стоїть своєрідними «плямами». Можна довго шукати пояснення такому факту, але, найімовірніше, це залежить від наявності якоїсь аномалії поблизу, яку за ехолотом навряд чи помітиш (осторонь вона зазвичай), тому і складається враження, що судачі «плями» розташовані випадково. Як це впливає тактику пошуку? Якщо «плями» судака рідкісні і багато в чому хаотичні, то ймовірність попадання на рибу залежить від успіху, а значить – не дуже висока. Але здебільшого частина руслового скину, де живе зараз іклистий, чимось і виділяється. Найчастіше будь-яка знайдена аномалія в рельєфі дна біля брівки різко підвищує шанси зустріти судака. І такі аномалії не варто ігнорувати. Зазвичай після приїзду на водоймище ми не володіємо інформацією, чи стоїть судак на брівці «плямами» і чи є він там взагалі. Все це ще потрібно усвідомити. Власне, багато рибалок починається з цього. Можна порадити таке. Після того, як знайдена руслова брівка, постаратися швидко з'ясувати її характер. Для цього немає нічого надійнішого, як увімкнути ехолот і рухаючись «змійкою» з постійним перетином брівки, пройтися уздовж неї хоча б сотню метрів. Найчастіше такої відстані достатньо, щоб зробити перші висновки про характер місцевості. Якщо вже на цій сотні метрів нам пощастило розглянути аномалію, її перевіряємо. Але якщо навіть чогось особливого не знайдено, один-два «швидкі» якорі можна витратити. Щоб максимально заощадити час, раціональніше опускати якір у районі підніжжя звалю, а не десь осторонь. Таке розташування плавзасобу (практично на брівці) дає можливість буквально за 7-8 закидів обловити близько півсотні метрів бровки (25-30 м з одного та другого борту). Природно, траєкторія проводки пройде вздовж свала, що, на мою думку, найчастіше є найефективнішим при пошуку активного хижака. Крім того, якоріння в нижній частині валу дозволяє під час проводок по брівці уникати контакту шнура з гострими краями мушлі.
Якщо цей якір клювання не приніс, без краплі жалю рухаємося далі. Щоб не шуміти двигуном (особливо на малій глибині) у судака, що можливо стоїть на брівці, зазвичай роблять невеликий гак і заходять на звал з боку глибини. Наступний якір кидають не ближче ніж 50-70 метрів від попереднього. Погодьтеся, не дуже розумно, маючи в запасі кілометри не дослідженої брівки, докладно облавлювати якийсь її невеликий шматочок. Зрозуміло, якщо техніка в якийсь момент чітко промальовує силуети риб або навпаки покаже зовсім неживе дно, логічно це брати до уваги насамперед. Захід на точку по великому радіусу загрожує тим, що ми не знаємо, яке саме місце обловлюватимемо і які там особливості брівки. Але це й не критично – якщо судак є, він швидко дасть про себе знати. Проведення варто виконувати як по верхній частині звалища, так і по нижній. Судак може бути і там, і там. Після пари безуспішних якорів поспіль є прямий сенс замислитися, а чи не змінити кардинально місце? Якщо дана брівка особливо перспективна або ми впевнені в наявності тут судака, можна й надалі покроково і планомірно облавлювати нові ділянки. У невеликій кількості ситуацій є сенс на якійсь точці затриматися довше і спробувати трохи поекспериментувати. Однак практика показує, що це не часто призводить до успіху. Можна і далі, включивши ехолот, на малій швидкості рухатися вздовж брівки, поки картинка на екрані не вкаже на щось особливе в рельєфі або розумний прилад не засвідчить наявність зграї кормової риби. Залежно від розмірів водойми, часом доводиться пройти не одну сотню метрів і навіть кілометри, поки русловий звалище не здасться перспективним. Найчастіше ми щось знаходимо. Але навіть якщо все одноманітно, опускати руки точно не варто. Як один з варіантів на глісері пройти якусь відстань і знову приступити до вивчення руслової брівки або перетнути русло і спробувати щастя у протилежного краю водойми.
У принципі, незважаючи на складність пошуку, що здається, насправді все не так важко. Як правило, русловий звал уздовж усієї своєї довжини має і різний перепад по глибині, і свій кут нахилу, і деякі інші особливості, які приваблюють судака і легко ідентифіковані рибалкою за допомогою ехолота і тим більше структур-сканнера.
Варіанти постановки човна та судацької проводки… Закінчення слідує…