Блоги Fishingstock

Звіти про рибалку 03 лютого 2015

Вольове срібло

До цього дня найяскравішим і, мабуть, єдиним успішним виступом збірної Харківської області з блешні можна було вважати срібло на Чемпіонаті України у Тернополі 2013 року. Решта всеукраїнських, та й обласних першостей теж, явно свідчила про те, що Харківська блешня ще не на тому рівні, щоб конкурувати на рівних із такими збірними як Київська область та м. Київ. Київ, Дніпропетровська, Рівненська, Волинська, Донецька та деякі інші області, чия сила в блешні безперечні. Але настала чергова зима і настав час знову брати до рук льодобури, висуваючи свої претензії на високий результат.

Не стверджуватиму, що в сезоні 2014-2015 у Харківській блешні відбулася революція і з'явилися серйозні передумови для її розвитку. Навпаки, з тимчасовою (сподіваюся) відсутністю Гуленка Андрія, Вагіна Олексія та Курлова Андрія у лавах збірної, шанси на хороший результат мало того, що й так мову не повертався назвати високими, тепер були зовсім примарними. Але заздалегідь програв лише той, хто здався і не вийшов на поле, решта учасників має шанси на успіх завжди. У нас також є.

Готуємось до турніру дуже серйозно. Ще восени проводимо засідання нашої Федерації, вирішуючи низку оргпитань у зимовому напрямку, намічаємо плани та дії, визначаємо потенційне коло претендентів-збірників. Вибір скромний, але ті, хто є, віриться, зможуть гідно уявити область на ЧУ та КУ. Спочатку посилено готувалися до своєї обласної першості, потім їдемо заздалегідь на Чемпіонат Дніпропетровської області, розцінюючи це як ключове тренування перед Україною пліч-о-пліч з найсильнішими спортсменами та майбутніми суперниками. Підбиваємо підсумки рейтингу, оформляємо заявку на участь. Паралельно вирує оргробота. Дуже дякую нашому новому президенту ФРСХО – Галушці Олександру, екс президенту та почесному члену президії – Ляшу Сергію, дякую всім, хто допоміг у підготовці. За п'ять днів до старту Статус-Чемпіонату України збираємося на льоду, і там проводимо свій внутрішньокомандний міні турнір, обмінюючись на думці щодо майбутнього ЧУ. Готові!

Схоже, нічого не забули. Двома екіпажами висуваємось ще вночі у бік Дніпропетровська.

Статус-Чемпіонат України однозначно запам'ятається традиційно відмінною організацією, найсильнішим складом учасників та напруженою боротьбою кожної секунди туру. Браво головним організаторам – Агєєнку Ігорю та Левченку Віталію за виконану роботу. Все пройшло грамотно та традиційно успішно. Дякую і тим, хто підтримав цей захід, а саме: титульному спонсору чемпіонату – компанії «Статус», офіційному партнеру ФРСУ – Українському Професійному Банку (УПБ), спонсору зимового спрямування ФРСУ – компанії «Аква-Шторм».

Таким чином, склад нашої збірної на даний момент оптимальний, а делегація найсолідніша серед усіх учасників: 5 спортсменів, 2 запасних та тренер. Чи допоможе? Ось ті люди (у порядку списку реєстрації), які несли прапор команди «ФРСХО Харківська обл.» і яким згодом я хочу сказати слова величезної подяки і ще раз висловити свою глибоку повагу. Чоловіки, браво!

1. Сизон Олег Іванович (спортсмен, капітан) 1963, КМС

2. Нестерцов Максим Вадимович (спортсмен) 1993, КМС

3. Приходько Олексій Віталійович (спортсмен) 1987, 1 р.

4. Білан Артур Олександрович (спортсмен) 1989, 1 р.

5. Лисиця Олексій Юрійович (спортсмен) 1982, МСУМК

6. Галушка Олександр Вікторович (запасний) 1982, 1 р

7. Панежда Олександр Володимирович (запасний) 1988, КМС

8. Вагін Олексій Борисович (тренер) МСУ

Не лишилися ми і без спонсорської підтримки тих людей, кому спорт не байдужий.

Самі ж перипетії турніру показали, що все можливо і реально, якщо не опускати руки і боротися до кінця. Як і пророкували самі господарі, місцева акваторія та риба здатні пред'явити сюрпризи не те, що в кожен новий день, але буквально щогодини все могло різко змінитись. Плідно потренувавшись (наскільки це могло бути можливим), намітили план подальших дій, який і спробували реалізувати в стартовому турі. Основне місце відвели окуню, якого мали намір ловити на найдрібніших ділянках (на тренуванні та два тижні тому на області це працювало). Знали про йоржа, але однозначної інформації про нього не володіли. Плотва на тренуванні не ловилася, тому за нею ганятися ми не наважилися.

Безумовно, виклалися у першому турі до кінця, але результат виявився вкрай скромним: 4+4+5+9+10 за сумою місць, та 8-е місце з 10-ти за підсумками першого туру. Та вже… Десь не вистачило знання водойми, десь не пощастило, деяким не вистачило досвіду та банально – кваліфікації. Декілька годин розбираємо наші польоти, а точніше – пікірування, яке завтра легко може обернутися катастрофою.

Незабаром з'являються офіційні результати. Нерозумно дивитися на низ таблиці - вважаю, скільки балів потрібно відіграти, щоб потрапити в призи. Ідемо без запасу, але шанси є. Команда із цього приводу весело сміється (власне, і небезпідставно). Але продовжуємо готуватися, наносячи на карту не тільки все, що було в першому турі, а й записуючи на окремому аркуші висновки, які вдалося витягти з цього неподобства.

За стінкою голосно сміються Зайко О. та компанія – «Аква-Шторм» Дніпропетровськ. З їхньою сумою місць та беззаперечним лідерством як за сумою місць, так і за класом, я б те ж таки сміявся не менш весело. З великим відставанням від Дніпра, але щільно розташувалися Волинь, Рівне, Київ, Запорізька та Тернопільська області. У Харкова все ще менш райдужно. Позасідавши нарешті вирішили, з чого завтра починати і що, на нашу думку, буде актуальним у кожній із зон. Розходимося, завтрашня жеребкування покаже, кому і що втілювати в життя. Щільна і ситна вечеря плюс здоровий і міцний сон – те, що у нас прийнято незалежно від результату та майбутніх завдань.

Вночі не було ніяких особливих видінь, та й ніщо інше не наводило на думку про диво, хіба що світанок перед жеребкуванням виглядав дуже незвичайно, можливо, передвіщаючи особливо жаркі і напружені події на ділянці льоду, обмеженому стрічками.

Традиційно наш тренер – Вагін Олексій, перед самим виходом робить суміш із кормового та насадочного мотиля та роздає нам належну правилами норму. Власне, по вчорашньому дню було зрозуміло, що годувати рясно не потрібно навіть йоржа, який зазвичай ніколи не цурається їжі. Деякі спортсмени беруть із собою в тур максимальну кількість мотиля, щоб у певний момент «заглушити» лунки щасливішого суперника. Але для нас поки що це надто тонка наука, і ми орієнтуємося більше на бразильську футбольну методу минулих років – нехай суперник забиваємо голи нам, ми ж заб'ємо більше. Згоден, погарячив, аналогії надто сміливі та необґрунтовані. Хоча другий тур саме таким і вийшов – наша «ФРСХО Харківська обл.» стала кращою другого дня, впевнено випередивши навіть «Аква-Шторм». Наша сума місць: 1+2+4+2+5=14.

Оскільки кожна зона загалом виходила зовсім різною, то єдиного алгоритму успіху не було. Діяли за вчора наміченим планом, багато бігали та бурили у різних кутах зон, не сподівалися на локальні точки та «золоті» лунки. Уважно стежили за суперниками і ховалися від них, коли того вимагала ситуація. У деяких зонах на чільне місце визначили йоржа, в інших - налаштувалися на окуня. Відразу перейшли на дрібніші блешні - 2,2-2,3 мм і волосіні тонші - 0,058 -0,065 мм. А ще дуже старалися та хотіли…

Прикинувши відразу після зважування можливе наше місце, були здивовані – ділимо по балах друге-третє з Рівненської обл. Дніпро – перші. У такій компанії і третіми не ганебно бути. Вважаємо уважніше – у нас вага улову трохи більша, ніж у Рівного. А це срібло! Круто та феєрично! Що гріха таїти, не без везіння, вдруге у своїй скромній історії Харківської блешні піднімаємось на другу сходинку п'єдесталу.

Ну, а командна перемога заслужена у «Аква-Шторм» м. Дніпропетровськ.