Осінній відкритий Кубок Харкова з берегового спінінгу вже традиційно проходив на чудовій судаково-щучій водоймі неподалік Харкова – Тернова (с. Ольшани). Наша «FishingStock Team» вже приміряла тут бронзові медальки, і цього разу хотілося виступити принаймні не гірше. Нехай і без тренувань, але гостями на цій воді ми точно не виглядали.
Водойма доглянута, рибна, тут напередодні Кубка мої друзі-суперники ловили чимало хороших щук і судаків, тільки ось чим ближче до старту, тим активність риби падала все більше і більше. Не буду гадати, до якого погодного чи іншого явища безкльов'я прив'язати, але в ці вихідні хижак перебував у своїй вкрай низькій харчовій активності. І навіть при цьому зловити кілька кілограмів за тур виглядало цілком посильним завданням, що й робили успішні спортсмени.
Як ремарки. Коли на змаганні основна риба – судак чи щука, апріорі, частка фарту зростає додатково. При цьому я в жодному разі не хочу кинути і краплю тіні на переможців. Бачив, грали переконливо та гарно, все заслужено. У чому фарт? Скажімо, у тебе клювання та у сусіда. Але ти свою реалізував, а він – ні. Ти у лідерах, а сусід – в аутсайдерах. Або, наприклад, у тебе попався судачок на 200 г, а поруч дістали ікластого на кіло, і ця різниця дуже відчутна. Власне, такий стан справ – не погано і не добре, це об'єктивна реальність, з якою неминуче стикаєшся, коли вибирається водоймище з великою рибою. А везіння у рибалці – штука звична.
Перший тур стартував дуже важко в зоні «А» і досить бадьоро – у «В», що була навпроти. Якщо за годину в «А» розловилися п'ять чоловік, то в «В» у деяких уже було по 2-3 кілушних хвоста. Так уже о другій годині у мого напарника – Ковальова Сашка (через хворобу Грибачов Андрій тимчасово вибув з ладу) на рахунку значилося під 8 кг риби (щука на 5,9 кг плюс кілька стандартних). Сашко зону впевнено виграв, а ось уже у вечірньому турі, не заробивши жодного клювання, він принесе «бублик». Саме з цієї величезної неприємності я почав свій шлях на кубку. Так, у першому турі, набігавши єдине клювання за 15 хв до фінішу і реалізувати її не зумівши, я опинився серед володарів нулів. Заслужено, між іншим, раз не знайшов спосіб, місце чи час, щоб моя приманка та хижак зустрілися. За обідом переосмислив багато та зробив висновки. В дорогу. Тур вечірній. Абсолютно інакше складалися мої справи у другому турі, де завдяки наддальнім занедбанням вдалося спокусити дві щуки та судака. Зона "С" моя. Після ранкового нуля, я приніс команді одиницю. Трохи відлягло. Сильно в цьому турі я не мудрував – закидав кудись у тих секторах, де на минулих змаганнях відбувалися клювання. Вів агресивно, тому що важкою вагою на малій глибині особливо не поделікатничаєш. Використовував супер-лайт Yamaga Blanks Various Reborn 88L , шнур – YGK Bornrush PE X8 #0.4, флюорокарбоновий повідець Intech 0,45 мм, джиг-риг 14 г, приманки – Noike Ninja 2”, Bait Breath Curly Grub. У вечірньому турі мені здавалося, що все так легко і просто насправді, що й напарники підхоплять тему, а командою ми знову включимося у боротьбу за золото. На жаль, від Саші Панежді та Саші Ковальова удача зовсім відвернулася (вранці я це вже відчув сповна на собі, тому й думок не було друзям щось сказати). Напарники прикотили по «бублику»...
Загалом, щука клювала досить стабільно, а подекуди навіть спостерігалися сплески її активності, коли за 10 хвилин, приміром, ловили кілька хвостів поблизу секторів. Не виправдав прогнози і надії судак, але його справжнє клювання обіцяють ближче до кінця листопада, тож не поспішатимемо події. Окунь? Його, якщо не помиляюся, на всіх упіймали штук п'ять. Втекти від нуля смугастим виглядало майже такою ж проблемою як і перехитрити щуку. Загалом Кубок Харкова можна було впевнено ознаменувати лайтовою судаково-щучою баталією. Закономірностей відзначити можна чимало, але, по-перше, через місяць тут же планується другий етап, а по-друге, не годиться резюмувати тому, хто і в третьому турі приніс нуля. Так, це не друкарська помилка, кругло-дірявим «бубликом» усміхнулася мені пані удача ранньою недільною вранкою. Дві чіткі клювання лише набігав, але не втілив у бали нічого. Це навіть могла бути теоретично виграна зона чи топ-трійка, але у протоколі так і залишилася порожнеча. Прикро. Буває. До речі, переможці – «Наутілус» (Барінов К., Книш С., Івашура В.) теж у своєму пасиві мали два нулі, а взагалі команд без нулів не виявилося жодної. Але це вже статистика та спроби згладити проліт. Мої справжні привітання призерам та переможцям!
Турнір пройшов позитивно і, загалом, дуже рибно (чи ще буде, як розклюється судак!). Респект усім учасникам за позитив і драйв, Бабунову Андрію – за вмілу організацію, спонсорам – за купу класних призів, Віктору Олексійовичу – за відмінну водойму, справжню гостинність та смачне повноцінне харчування протягом обох днів, М'ясникову Олегу – за креатив та майстерність у створенні. Величезна подяка всьому суддівському колективу на чолі з Сиротенком Сергієм, а моїм напарникам-Олександрам – Панежді та Ковальову, дякую за настрій, віру та боротьбу.
Окремо висловлюю величезну подяку нашому постійному спонсору – компанії «FishingStock» за найкращі снасті, фінансування, чудові приманки Bait Breath, Intech, Noike, Megabite, чудові спінінги Yamaga Blanks, шнури рибальські Intech та YGK, флю!