0 ₴
Зробити замовленняБлоги Fishingstock
Судак – риба вересня
Спекотне літо нарешті поступилося своїми повноваженнями осіннім дням, вода помітно охолола і просвітліла, водорості опустилися на дно, а літні краєвиди пожухли в жовтих тонах. Нині майже кожен рибалок перебуває у передчутті чогось особливого – яскравого клювання напевно. І слід зазначити, що восени це клювання дуже ймовірне. А чому б і ні? Щука, окунь та судак запасаються енергією напередодні довгих холодів, а отже – годуються. Саме вересень зазвичай асоціюється з початком помітної активізації хижака, пов'язаної з похолоданням води та необхідністю рибі запастися калоріями на зимівлю. Судак – дуже вереснева риба.
Очевидно, що виловити ікластого можна в різних місцях (русло, виходи на мілину, черепашкові плями, брівки і т.д.), але особняком стоїть лов у корчах. Тут він, напевно, присутній. Про прихильність хижака до закоряжених ділянок водойм, мабуть, всі чули. Тим не менш, дуже часто такі понад перспективні точки проходять стороною навіть досвідчені рибалки. Одна з ключових відмовок - не стоять, мовляв, кількість витрачених сил і часу, а також безліч обірваних приманок пари додаткових клювань. До того ж немає гарантії, що навіть судака, що добре сів на гачок, вдасться протягнути через кріплення. Важко посперечатися, але ... Це може бути зовсім не пара клювання і навіть не пара спійманих екземплярів. У корчах трапляється відрибалити просто феєрично! Саме осінній судак є найвдячнішим опонентом цієї пори.
З досвіду і практики можна впевнено сказати, що з початком осені чи не кожен більш-менш підходящий коряжник виявиться судаком. Що ж, певний досвід дозволяє оцінити, який саме коряжник цікавий, а який не дуже. На думку багатьох судачатників, восени максимально уловистий ділянку з корчами має такі особливості:
- Глибина коряжника перевищує середню глибину водойми на 20-40%; - Поблизу розташована широка коса або черепашкова брівка; – дно тверде та населене колоніями черепашки-дрейсени; - корчі являють собою старі стовбури або пні від затопленого колись лісу; – на території самого коряжника є помітний перепад глибин; – місцевість непомітна і візуально важко «читана»; – розміри коряжника відносно невеликі та інших подібних місць поблизу немає. Зрозуміло, зазначені пункти одночасно виконаються навряд чи, до того ж не в кожній водоймі міцні місця присутні, проте якщо хоча б половина з вищевказаного підходить, наш коряжник вартий уваги. Деяким рибалкам може здатися, що розташування корчів - далеко не найголовніше, що потрібно враховувати, щоб успішно порибалити. Проте по судаку це надзвичайно важливо. Адже всі ми чули (впевнено скажу, що це найчистіша правда) про прискіпливість ікластого до вектору проводки та її особливості. Проведення, між іншим, сильно залежить від розташування корчів. Це щука з окунем готові пробачити деякі огріхи в анімації та вугіллі подачі приманки, але з судаком таке рідко проходить. З ікликастим прогалин бути не повинно.
Безумовно, коряжник протягом і без нього – речі суттєво відрізняються. Лов з берега і з човна теж має масу нюансів. Але, як показує практика, знаючи і уявляючи розташування зачепів, шанси на успіх зростають у рази. Коряжники поділяю на три типи. 1. Комфортний . Цей коряжник зазвичай є нерівномірно розташованими зачепами з чистими коридорами між ними. Тут цілком резонно використовувати монтаж з відкритим гачком, що дасть перевагу не тільки за рахунок кращої реалізації клювання, але і за рахунок можливості робити вивірені проводки, не побоюючись у кожен момент загнати гачок в колоду. Що цікаво, у таких коридорах і судак не менш активний, ніж безпосередньо у кріпленні. З човна та з ехолотом і структурником на «комфортних» коряжниках чисті прогалини визначити відносно нескладно. Часом це лише 15-метрові смужки, але клювання на них відбувається стільки, скільки в іншому місці і мріяти не доводиться. До речі, рибалки з берега знайти вільний від зачепів коридор набагато проблемніше, а часом і зовсім це справжня удача, але вона можна здійснити.
2. Міцний . Розташування та частота можливих зачепів у «міцному» коряжнику не дозволяють навіть думати про застосування відкритих монтажів. Винятково незачіпляння, до того ж з коротким терміном служби тут знадобляться. Можливо, і тут не на кожному метрі проводки розташована колода або пень, але чистих прогалів точно не знайти. За кількістю судаків, що причаїлися тут, зроблю припущення, що в цьому амплуа «міцний» коряжник – найперспективніший. При все ще нормальній можливості робити проводку, кількість клювань тут зазвичай вища, ніж на «комфортному» коряжнику. Проводка очікувано відрізняється, оскільки тепер майже на кожному метрі анімації зачіп вельми реальний, а на високій швидкості навіть офсетник «вгородити» у колоду – пуще пареної ріпи. На мій погляд, загальна схема лову в «міцних» коряжниках може виглядати як темповий облів території з мінімізацією ризику зачепитися за корч.
3. Глухий . У цьому різновиді міцного місця можна впевнено сказати, що судак живе майже завжди. За винятком зовсім патових ситуацій, спокусити рибу на клювання тут реально майже завжди, а не тільки під час клювання. Просто у таких екземплярів, що забралися в нетрі, дещо інша модель поведінки, тому й закономірності загальні тут мало застосовні. Якщо хижаки, що виходять на брівки або коси, цілеспрямовано полюють і потім швидко повертаються на глибину, то в глухому коряжнику хижак знаходиться в максимальній безпеці, задовольняючись мінімумом, але й при мінімумі втрат. Тобто, в принципі, судаку досить зрідка з'їдати рибку, що зазівалася, при цьому сил витрачати хіба що на відкриття пащі. Саме тому лов у «глухому» коряжнику передбачає зовсім неквапливі проводки, часто просто акуратне перевалювання приманки через перепони. Власне, інакше й не вийде – ймовірність зачепу величезна.
А ще всі коряжники можуть бути природного чи штучного походження. Перший передбачає нагромадження тільки природних перешкод (колод, пнів, затонулих гілок), а другий - ще й штучних (уривків мереж, арматури та інших затонулих і застряглих предметів). І якщо в природному коряжнику можна цілком успішно джигувати зі стандартними «офсетниками», то від уривків мереж та іншого мотлоху надійного «протиотрути», на жаль, не знайдено. Як не дивно, судак згодом звикає навіть до штучних коряжників, але ловити там часом малоефективно та недоцільно. Проведення. Від стилю проведення результат судакової риболовлі часто залежить найсильніше. І часом у спінінгіста навіть є розуміння потрібної анімації, але постійні зачепи не дають можливості все це реалізувати - доводиться шукати альтернативу. Пораджу деякі уловисті судака проводки.
Закінчення слідує…
Залишити коментар: