Нинішня осінь, здається, взяла впевнений курс на швидкий криголам ще задовго до приходу календарної зими. Принаймні вчорашня рибалка могла закінчитися з-за льоду, навіть не встигнувши початися. Так, вийшовши вранці з машини і вдихнувши морозної прохолоди, нашому погляду відкрилася акваторія ставка, на більшій частині якої застигла тоненька скляно-крижана кірка. Припливли. З першою кригою, колеги!


Рибалками придумана маса всяких хитрощів і тонкощів, щоб спокусити на клювання зовсім, здавалося б, не бажає клювати рибу, але що робити спінінгісту, якщо став лід, не зрозуміло. Той єдиний варіант, який спадає на думку, сьогодні ніяк не хотілося втілювати в життя. Та й не все безнадійно. Небо ясно, а вдень обіцяють вітерець. За ідеєю це допоможе розтопити лід і дати можливість докинути до найзаповітніших місць. До речі, як на зло, саме ту ділянку ставка, де я минулого разу найкраще відрибалив, зараз перебував в епіцентрі крижаного панциря. У нашому розпорядженні залишалася лише невелика смуга мілководдя, яку й довелося «довбати», доки не відкрилася основна акваторія.
Риболовля, як на мене, склалася за підсумком цілком вдало, хоча починалося все дуже туго. Даний запис у блозі побудую у вигляді набору окремих думок та закономірностей, які вдалося відмітити під час цього не найординарнішого виїзду. Без хронології, лише зауваження про лов щуки на невеликому ставку, частково вкритому льодом.


1. Крижана кірка на частини акваторії? Не самий, до речі, сумний момент. У моїй практиці не раз бувало таке, коли лов біля самого краю льоду виходив дуже результативним. А вся річ у тому, що хижакові (насамперед – щуці) цілком комфортно, перебуваючи під козирком з льоду, чатувати бідолах-рибішок, що пропливають повз. Очевидно, що наша приманка, вміло сюди подана, також здатна викликати інтерес. Коли саме лов у україн може мати успіх, мені достеменно невідомо. Сьогодні в такий спосіб кілька щук вмовити вийшло, плюс заробив ще кілька клювань. В принципі тема спрацювала.

2. Немає місця для маневру? На невеликих ставках і тим більше, коли помітна частина їхньої акваторії замерзла, хочеш-не хочеш, а скоро зіткнешся з тим, що всі ділянки будуть тобою чи колегами вже перевірені. І якщо лов активного хижака на «свіжих» точках вимагає одного підходу, то полювання за рибами, що вже побачили наші приманки, а то й побували на гачку, – зовсім інша розмова. У цьому випадку я зазвичай використовую зміну приманок. Адже не секрет, що нова моделька (з числа уловистих, звичайно) запросто здатна пробудити інтерес навіть у ситої або настороженої риби. Сьогодні це спрацювало просто чудово. Думаю, третина (а це штук п'ять) усіх спійманих сьогодні хвостів клюнули на першій чи другій проводці після того, як я кардинально змінював приманку (але не місце!). Найкращими у грі «на добивання» виявилися Noike Ninja 2” , Bait Breath Fish Tail Shad 2.8” та Fish Curly 2.5” .

3. З чого почати? Звичайно, хочеться відразу знайти тему і потрапити в яблучко уподобань місцевого хижака з перших закидів. Але так буває вкрай рідко, зазвичай на пошуки йде якийсь час і часом воно займає левову частку рибалки. Як якась страховка для таких справ у кожного щукаря є свій невеликий набір найбезпрограшніших приманок і проводок, з якими «проліт» найменш ймовірний. Сьогодні я ставку зробив на TT Shad 2.8 " в синьо-димчастій і прозорій з блискітками забарвленнях. Завантаження підбирав в діапазоні 3-6 гр. І все спрацювало. Правда, повинен врахувати і те, що дана парочка їстівних віброхвостів трьома днями раніше тут же показала просто від .

4. Подання приманки? Хоча проводки краще показувати, ніж описувати, дещо викладу в буквах. Я свою фантазію сьогодні різко обмежив, а експерименти засунув кудись подалі. Принади вів «м'якою сходинкою», подовжуючи паузи плавним підйомом вудилища вгору. Особливо таке доведення по горизонталі «вмикав», коли ловив на глибині (1,5 м). Коли ж ранком через наявність льоду доводилося мати справу з мілководдям (до 1 м), обертання котушки майже не припиняв, а тільки сповільнював його або прискорював.

5. Відкритий гачок чи «офсетник»? Рибалку почав із двійника, але тільки за першу годину втративши на зачепі три монтажі із класними приманками, задумався. І не тільки задумався, а й перейшов на «незачіпляння» Intech . Сказати, що реалізація різко знизилася – не можу, а ось прохідність монтажу над хаотично розкиданими по дну залишками тростини та замуленими гілками дуже суттєво зросла. І якщо з двійником загалом за дві години пішло штук шість монтажів, то з «офсетом» за чотири години пам'ятаю лише єдиний урвища та пару вдалих порятунків.

6. Повідець для щуки? Сьогодні я з повідками не експериментував жодної крапельки. Власне, і минуле моє перебування тут не приховувало елемента якихось пошуків та новизни. Проте я можу дуже твердо сказати, що з вибором щучого повідця не прогадав. Судіть самі: впіймавши за два відвідування цієї ставки не менше трьох десятків щук середньою вагою 1-1,3 кг, я отримав лише один єдиний зріз. Зрозуміло, що далеко не всі хижаки заковтували «в шахту», однак такі люті атаки відбувалися регулярно. При тридцяти «збитих» не забуваю і число неодружених атак, коли приманка знаходилася мить-друга в щучій пащі, але гачок не засікав рибу. Адже відомо, що зріз дуже можливий і під час клювання. Ім'я мого повідця – флюорокарбон Seaguare 0,405 мм.

7. Час клювання? Знання тимчасових піків активності і навпаки – проміжків, коли хижак відпочиває, це штука не останньої важливості. Проводжу аналогію з попереднім виїздом. Тоді явно простежувалася тенденція із затиханням клювання у міру наближення обіднього годинника. Тобто рано-вранці ловилося найкраще, а до обіду ставало сумніше. А ось сьогодні виявилося зовсім навпаки. Особливо яскраво і динамічно виходило після 12-ти, коли стала доступною для лову центральна частина ставка. Але навіть там, де ми рано вранці майже безуспішно проводили свої приманки, зараз були клювання.

Перший лід і для спінінгіста може бути приємним!