0 ₴
Зробити замовленняБлоги Fishingstock
Звіти про рибалку
02 лютого 2016
Печеніги. Під Чорним лісом.
Це був звичайний рибальський виїзд, який не ставив і не вирішував ніяких завдань. Нарешті, можна було порибалити на втіху. На Печеніги під Чорний ліс? Чи не питання. За всієї популярності і навіть закатаності місця тут я толком з льоду і не рибалив.
У районі русла, що під Чорним лісом, сьогодні розкинулося ціле наметове містечко. Очікувано. Місця тут достатньо, і це дуже важливий фактор, адже ловити серед годованих городів нам зовсім не хочеться. План досить простий: розташовуємося трохи осторонь рибалок, але так, щоб залишатися приблизно на ділянці з плотвою. Саме за пліткою сьогодні ми й намірилися з Сергієм пополювати.
Традиційно свердлимо лунки до берега, і міряємо в них глибину. Зазвичай рано чи пізно перепад глибини знаходиться, де ми маємо наші бази. Сьогодні ж пристойний ряд лунок із десятиметровим кроком сигналізує, що під нами рівний стіл. Немає сумніву, що колеги, які куплено стовпилися за сотні метрів, теж сидять на плато. І добре. Бурімо тут, годуй.
Я роблю 7 лунок у вигляді дороги, у кожну з яких опускаю півтори годівниці сипучки та половинку мотиля. Декілька лунок кидаю осторонь. За звичкою десь годую сухарями, десь фірмовим підгодовуванням, десь зверху, а десь у дно. Щоб було про що говорити і що після аналізувати. Кормовий метель свіжість має дуже скромну, але я розраховую, що плітку і ці личинки влаштують.
Ловити ми почали пізніше за всіх. З одного боку, об'єктивно забарилися, а з іншого – так і мали намір приїхати пізніше, щоб нікому не заважати, але й нас, щоб не турбували. Хвилин через двадцять мій кивок здригнувся по-справжньому, по-телесному. До цього піймалося кілька окунців, які на семиметровій глибині виглядали не зовсім бажаним трофеєм. Навіть пара смугастих кабанчиків позитив дали мінімальний.
Після підсікання волосінь напружилася, і я відразу усвідомив – предмет моїх намірів на гачку. Перша плітка (у ній вірних 120 грамів у руці). У цій лунці нічого, і наступної теж. А ось далі ще одна лунка почалася уловом. Така сама товарна плотниця. Думаю, підбадьорю товариша, що плотва є, до неї просто потрібний особливий підхід. Але Серьога вже біля мене, і демонструє у підсумку п'ять ще більших плотин. Молодця.

Підбадьорився вже я. Значить, плотва шастає масово, вона харчується і реально її половить. А те, що вітруганище та семиметрова глибина, ми переживемо. Взялися до справи з ще більшим ентузіазмом.

Втім, незважаючи на те, що після стартового загодовування пройшла година, і здавалося б, риба мала підійти на лунки цілою хмарою, цього все не відбувалося. У найкращому разі одна з двох лунок давала рибу, і то по одній штуці. Клювання виявлялися досить невиразні, тому якщо підсікти вдавалося з другої спроби - добре, звичайно ж 3-4 здригання, і тільки потім риба. Щось явно робилося негаразд.
Перші риби що у Серьоги, що в мене підбирали блешню з мотилем строго в придонному горизонті, навіть майже на дні. Але потім (про себе кажу) акцент клювань змістився вище (10-30 см від дна) і таким залишався до кінця риболовлі. Нерідко найкраще працювала гра на опускання.
Не вправі розписуватись за Серьогу, але по-моєму він рибу ловив буквально з пари лунок, я ж з кожної, але по одній. Очевидно, друг (з недавніх пір мормишковий віце Чемпіон України) вирахував ті самі золоті лунки, а цілком імовірно – просто правильно харчувався.
У перші години два рибалки Серьогін темп виходив помітно вище мого, але я майже не сумнівався, що досить швидкий перехід від лунки до лунки мені дасть свої плоди. Моя схема виглядала монотоннішою, але й надійною теж.
Не знаю, чому, але ніде я не міг дістати хоча б три риби поспіль, дві – максимум. А ближче до кінця риболовлі я був просто приголомшений. По-перше, реакції плотви на зменшення мною блешні, а по-друге, своєї власної лінощів і тому, чому я раніше не наважився витончитися. Це було очевидно.
Сталося все банально. Тяжка (2,8 мм) блешня обірвалася в якийсь момент, і я поставив легшу (2,5 мм). Клювання мало того, що стали набагато частіше потрапляти в ціль, так ще й тепер з лунки вдавалося дістати не 0-1 рибу, а 1-2. До того ж на легшу блешню риба відгукувалася практично в кожній лунці, а не через раз. Ліску використовував 0,07 мм – проблем з виведенням не виникало, хоча плотва поводилася досить бадьоро. Думаю, 0,065 мм відмінно б вийшло. Шкода, що «витончився» пізно і вимушено, а не виходячи зі своїх власних думок. Серьога ж ловив на 2,5 мм, і, до речі, краще ловив. Що ж, буде урок.
Докорм, який я провів ближче до обіду, ситуацію скоріше погіршив, аніж допоміг. Не знаю, чим я міг «напортачити», але клювання (такі ж рідкісні) відновилися лише за годину. Годівницю відкривав за метр від дна, а в деяких лунках взагалі годував сипучкою з руки.
Ближче до фінішу рибалки оцінили на око свої улови – Серьогін виявився більшим. Відфільтрували до норми і на тому вирішили закруглюватися. До речі, народ сьогодні, нарікаючи на тотальне безкльов'я (справді, активність плітки не вражала) залишав лід, починаючи з 11.00, до 14.00 навряд чи залишилася третина від ранкового складу.
Якось так пройшов ще один добрий день на рибалці (а погані за улюбленим заняттям – на щастя, велика рідкість).
Всім позитиву та рибальського натхнення!
У районі русла, що під Чорним лісом, сьогодні розкинулося ціле наметове містечко. Очікувано. Місця тут достатньо, і це дуже важливий фактор, адже ловити серед годованих городів нам зовсім не хочеться. План досить простий: розташовуємося трохи осторонь рибалок, але так, щоб залишатися приблизно на ділянці з плотвою. Саме за пліткою сьогодні ми й намірилися з Сергієм пополювати.
Традиційно свердлимо лунки до берега, і міряємо в них глибину. Зазвичай рано чи пізно перепад глибини знаходиться, де ми маємо наші бази. Сьогодні ж пристойний ряд лунок із десятиметровим кроком сигналізує, що під нами рівний стіл. Немає сумніву, що колеги, які куплено стовпилися за сотні метрів, теж сидять на плато. І добре. Бурімо тут, годуй.
Я роблю 7 лунок у вигляді дороги, у кожну з яких опускаю півтори годівниці сипучки та половинку мотиля. Декілька лунок кидаю осторонь. За звичкою десь годую сухарями, десь фірмовим підгодовуванням, десь зверху, а десь у дно. Щоб було про що говорити і що після аналізувати. Кормовий метель свіжість має дуже скромну, але я розраховую, що плітку і ці личинки влаштують.
Ловити ми почали пізніше за всіх. З одного боку, об'єктивно забарилися, а з іншого – так і мали намір приїхати пізніше, щоб нікому не заважати, але й нас, щоб не турбували. Хвилин через двадцять мій кивок здригнувся по-справжньому, по-телесному. До цього піймалося кілька окунців, які на семиметровій глибині виглядали не зовсім бажаним трофеєм. Навіть пара смугастих кабанчиків позитив дали мінімальний.
Після підсікання волосінь напружилася, і я відразу усвідомив – предмет моїх намірів на гачку. Перша плітка (у ній вірних 120 грамів у руці). У цій лунці нічого, і наступної теж. А ось далі ще одна лунка почалася уловом. Така сама товарна плотниця. Думаю, підбадьорю товариша, що плотва є, до неї просто потрібний особливий підхід. Але Серьога вже біля мене, і демонструє у підсумку п'ять ще більших плотин. Молодця.
Підбадьорився вже я. Значить, плотва шастає масово, вона харчується і реально її половить. А те, що вітруганище та семиметрова глибина, ми переживемо. Взялися до справи з ще більшим ентузіазмом.
Втім, незважаючи на те, що після стартового загодовування пройшла година, і здавалося б, риба мала підійти на лунки цілою хмарою, цього все не відбувалося. У найкращому разі одна з двох лунок давала рибу, і то по одній штуці. Клювання виявлялися досить невиразні, тому якщо підсікти вдавалося з другої спроби - добре, звичайно ж 3-4 здригання, і тільки потім риба. Щось явно робилося негаразд.
Перші риби що у Серьоги, що в мене підбирали блешню з мотилем строго в придонному горизонті, навіть майже на дні. Але потім (про себе кажу) акцент клювань змістився вище (10-30 см від дна) і таким залишався до кінця риболовлі. Нерідко найкраще працювала гра на опускання.
Не вправі розписуватись за Серьогу, але по-моєму він рибу ловив буквально з пари лунок, я ж з кожної, але по одній. Очевидно, друг (з недавніх пір мормишковий віце Чемпіон України) вирахував ті самі золоті лунки, а цілком імовірно – просто правильно харчувався.
У перші години два рибалки Серьогін темп виходив помітно вище мого, але я майже не сумнівався, що досить швидкий перехід від лунки до лунки мені дасть свої плоди. Моя схема виглядала монотоннішою, але й надійною теж.
Не знаю, чому, але ніде я не міг дістати хоча б три риби поспіль, дві – максимум. А ближче до кінця риболовлі я був просто приголомшений. По-перше, реакції плотви на зменшення мною блешні, а по-друге, своєї власної лінощів і тому, чому я раніше не наважився витончитися. Це було очевидно.
Сталося все банально. Тяжка (2,8 мм) блешня обірвалася в якийсь момент, і я поставив легшу (2,5 мм). Клювання мало того, що стали набагато частіше потрапляти в ціль, так ще й тепер з лунки вдавалося дістати не 0-1 рибу, а 1-2. До того ж на легшу блешню риба відгукувалася практично в кожній лунці, а не через раз. Ліску використовував 0,07 мм – проблем з виведенням не виникало, хоча плотва поводилася досить бадьоро. Думаю, 0,065 мм відмінно б вийшло. Шкода, що «витончився» пізно і вимушено, а не виходячи зі своїх власних думок. Серьога ж ловив на 2,5 мм, і, до речі, краще ловив. Що ж, буде урок.
Докорм, який я провів ближче до обіду, ситуацію скоріше погіршив, аніж допоміг. Не знаю, чим я міг «напортачити», але клювання (такі ж рідкісні) відновилися лише за годину. Годівницю відкривав за метр від дна, а в деяких лунках взагалі годував сипучкою з руки.
Ближче до фінішу рибалки оцінили на око свої улови – Серьогін виявився більшим. Відфільтрували до норми і на тому вирішили закруглюватися. До речі, народ сьогодні, нарікаючи на тотальне безкльов'я (справді, активність плітки не вражала) залишав лід, починаючи з 11.00, до 14.00 навряд чи залишилася третина від ранкового складу.
Якось так пройшов ще один добрий день на рибалці (а погані за улюбленим заняттям – на щастя, велика рідкість).
Всім позитиву та рибальського натхнення!
Залишити коментар: