Річковий тролінг? Його ефективність та обґрунтованість при лові на малих річках влітку? Чим тролінг виграшніше спінінгування в занедбаність?
Не думав і не гадав я, що доведеться міркувати на подібні теми, проте найпримітивніше (багато в чому заради жарту) тягання приманки за човном стало регулярно дарувати мені щук. При цьому часто тролінг, незважаючи на епізодичність і короткочасність, помітно перевершував таке рідне мені класичне спінінгування (закидання). Коли подібне виявилося тричі поспіль, я серйозно задумався: невже тролінг і справді більш виграшна техніка? А якщо ще тролінгувати з розумом та знаннями?
Приблизно такі думки засіли в моїй голові з літа 2016-го і більш-менш спокійно весь цей час уживалися з рештою талмудів розумного і не дуже, важливого і марного, правильного і не дай Боже. Але чергова рибалка (навіть дві) в останніх числах нинішнього червня цю тему запалила знову. Ще б не запалити: рахунок 4:0 та 3:1. Обидва рази на користь тролінгу. І радий би списати все на короткочасний спалах клювання, рибну ділянку, невдалу проводку або просто щасливий збіг рибальських обставин, але це було б помилкою. На двох крайніх риболовлях я тролінгував не більше третини (а скоріше чверті) всього часу. Воблери використав ті ж, які в минулі часи просто безвідмовно ловили щуку. Загалом доповню свої думки на рахунок річкового тролінгу з урахуванням нехай ситуативного і несуттєвого, але все-таки досвіду.
Наскільки я розумію, представники старої школи «сталькотрола» та інших варіацій тролінгу за багато років накопичили масу всяких цікавих спостережень і хитрощів, тому точно їх техніку не назвеш безсистемною. Спілкувався та бачив справжній тролінг у справі. Достойно поваги. Тролінг у моєму виконанні інший. Його називати безсистемним я б не поспішав, але в ньому мало поки що твердої усвідомленості та вивіреності. Спочатку я просто тягав за собою приманку при переходах на моторі з однієї точки на іншу або коли приходив час повертатися до машини і не було бажання безідейно дзижчати неквапливим електродвигуном, викидав воблер за борт. Викидав і ловив. Знаю, цілком успішно народ тролінгує і з силіконовими приманками, але я поки що «вигулював» тільки мінноу чи кренки.
В останніх числах червня я мав щастя провести два дні на одній цікавій, але мені мало знайомій ділянці річки Псел. Природно, спочатку і думок у голову не допускав, що тролінгуватиму, але коли години три моїх старань не принесли жодного клювання, я задумався. Що не так? Може вибрав ризиковану схему (кренки, метал, швидкий облов), і та дала збій? Але з іншого боку, ця техніка стільки років стабільно приносила результат, що здавалася бездоганною. Де глибина становила 2-3 метри, ставив «метровики», де глибше – кренки з двометровим заглибленням. Найбільше уваги сьогодні дісталося Megabite Hydro Jack, який у мене на такому високому рахунку, що припустити, ніби він рибу не зловить, мені й на думку не спадало. На жаль, поки що пусто. Логічно дозріла думка змінити місце. Саме вище точки виходу на воду розташовувалися перспективні по щуці угіддя, навіщо слід було подолати кілометра півтора річкової гладі. Нехай воблер пливе за човном. Фактично йшов тими ж місцями, де щойно ловив закидами. Одна щука... Друга... Клювання та схід. Ще контакт… Той самий Hydro Jack!
А під кінець риболовлі спеціально один цікавий прогін перешерстив закидами (без тичка), але коли став тролінгувати, заробив одразу дві клювання і з другої спроби щуку-«килушку» добрав. Отак і вийшла «суха» перемога тролінгу з рахунком 4:0. А наступна рибалка пройшла приблизно за тим самим сценарієм, але тролінгом я займався вже більше часу. І знову вийшло. Та що ж тобі такого особливого, тролінг?
Забув зовсім: моє тягання воблерів за плавзасобом відбувається під електротягою, тобто шуму і булькання, які видає бензиновий двигун і що, зважаючи на все, хижакові до душі, у мене немає. Я давно прийшов до думки, що на звивистій річечці, де все читаємо без ехолота, візуально помітне, не правильно гармонію і затишок порушувати бензиновим двигуном. На веслах ліньки, а ось електромоторчик - саме те. Виходить, навіть «електрична» варіація зубного тролінгу подобається. Тролінгую я точно там же, де рибалю в занедбаність. Зазвичай це край латаття або інших прибережних водоростей, закінчення кущів, що нависли над водою, межа коряжника, рідше - брівки. Швидкість руху плавзасобу становить близько 4 км/год. На нижчому ходу електромотор майже не видає жодних обурень води, та й надто млявий темп для воблера. А ось при швидкості 6-7 км/год (максимальний хід) вирує пристойно (за мірками електромоторів), але, як на мене, занадто швидко рухається приманка. Хоча, здається, більша частина щук у нещодавні два виїзди була спіймана саме на максимальному ходу. Зважаючи на все, бензиновий двигун при тролінгу виглядає цікавіше навіть для малої річки. Від човна воблери я відпускаю не далі 20-25 метрів. Це щоб і трійники менше черпали корчі з травою, і менше часу витрачати на вимотування приманки при навішуванні на гачок водоростей. Кренкі або мінноу вибираю найчастіше із заглибленням метр-півтора, хоча в крайні рази використовував моделі в 2 і навіть 3 метри заглиблення.
Зазвичай не проходиш і півсотні метрів, як вершинка спінінга перестає в потрібному темпі деренчити, а киває або лякає до води. Варіанти відповіді: трава, корч або риба. Останню я вже навчився розпізнавати, хоча мій досвід поки не отримав епізоди затримання тролінгових «мамок», що можуть спочатку прикидатися колодою, яка здатна трохи пізніше за собою «надувнушку» тягати, що вітер гумовий м'ячик. Як я помітив, після двох-трьох виразних туків по приманці (якщо риба) можна сміливо вважати, що ціль на гачку. Хоча кілька разів щука сідала з могутнього удару. В іншому все так само, як і в класичному спінінгу. У зв'язку з чим наважився я протиставити тролінг лову в занедбаність? По-перше, обидві техніки я чергую, а то й поєдную в межах однієї риболовлі (спочатку облавлюю ділянку в закид, а потім – тролінгом). По-друге, використовую одні й самі приманки для обох тем. По-третє, полігон той самий - мала річка з глибинами 2-4 метри і купою корчів. Які воблери у моєму тролінговому ходу? Megabite Samba 100SP, Booby 50F, Hydro Jack 50F, Amigo 110SP, Fatty Minnow 70SP та 90SP. Поки не візьмуся говорити про якісь особливості та тонкощі, бо слабкий у цій темі. Глибоко копати у цьому напрямі, до речі, не збираюся. Цікаво – так, але щоб на шкоду правильнішому, у моєму розумінні, спінінгуванню з закидами та проводками…
Мені здалося, що у випадку скільки-небудь активної щуки, тролінгувати не дуже ефективно. У сенсі: вся та щука, яка хоче і може з'їсти мій воблер, зробить це при лові в занедбаність. У цьому випадку можливостей більше. А ще в теплу пору на малих річках водорості не тільки знаходяться біля дна, а й плавають разом з різним сміттям у товщі та на поверхні, тому навіть при тролінгу над ямою зіпсувати проводку – простіше простого.
Якось я вже торкався теми правильного та неправильного тролінгу. Думку не змінив. Частина моїх знайомих досить вороже і навіть зневажливо ставляться до шанувальників тролінгу. Мовляв, це дуже просто, малоцікаво, всю рибу виловлюють, дзижчать двигунами, заважають рибалити іншим... Буває всяко, але не можу глобально погодитися. На даний момент правильний і сучасний тролінгіст мені бачиться людиною, яка вміє і здатна зловити гідну рибу в гідних кількостях, але так само розуміє, що чисельність хижака в наших водоймах зовсім не безмежна, а норми вилову з правилами рибальства для всіх єдині. Перед такими тролінгістами щиро знімаю капелюх!
PS Багато хто впевнений, що красивий і правильний тролінг передбачає наявність цікавого рельєфу, пристойної глибини, великих приманок, потужних снастей, ехолота, занесеного в навігатор маршруту переміщень, бензинового двигуна та інших прибамбасів. Очевидно, і без цього можна цілком успішно тролінгувати. Було б бажання. Бажання та можливостей усім нам!