Про літній мікроджиг Пропоную обговорити тему літнього мікроджигу, який часто виступає єдиною і по-справжньому ефективною зброєю не тільки при лові окуня, а й щуки з судаком також. Є водоймища, де це взагалі безальтернативна штука, як то Печенізьке водосховище, наприклад, у разі лову з берега. Це місце для мене пам'ятне ще й тим, що 4 роки тому саме тут проходив Чемпіонат України з берегового спінінгу і тоді разом із Тимуром Біланом та Нестерцовим Максимом у складі збірної Харківської області ми взяли золото. Приїжджав рибалити сюди і пізніше, в тому числі і на обласні першості, і можу сказати, що мікроджиг завжди виступав ключовою технікою.

Що розуміти під літнім мікроджиг?

Для мене це використання делікатних снастей, мікроприманок та легких чебурашок. Сьогодні я зібрав комплект з вудлища серії Blue Curent 3-ї генерації, котушки Daiwa Certate 2506H, шнура Intech Micron #0.2, повідець Intech Shock Leader 0,16 мм із застібкою Drop Snap 0000. Приманками ловитиму 2-2,5. Це і назву мікроджиг. Хтось може заперечити, мовляв, 6 г – вже й не мікроджиг начебто. Сперечатись і наполягати на своєму не стану – викладаю лише свою думку.

Які ж приманки для літнього мікроджигу доречні?

Однозначно підійдуть як пасивні, так і активні, але зараз я віддав би перевагу саме другому варіанту. Справа в тому, що хижак влітку рухливий, він не боїться активного видобутку і не дуже економний у розтраті енергії, оскільки заповнити її проблеми немає. Це, звичайно, не означає, що риба жере все поспіль, мотаючись, немов чадлива, водоймою. Ні, потрапити на відсутність клювання – простіше простого. Просто активними приманками та динамічним пошуком ми охоплюємо велику територію, демонструючи нашу силіконку більшій кількості риб. Саме так сьогодні я й вчинив. Швидко зібрав мікроджиговий комплект, і, не втрачаючи дорогоцінного ранкового часу, почав облавлювати територію широко і активно, тобто кожну чергову проводку робив іншою траєкторією. Так часто роблю в ситуаціях, коли води багато, а ось ідей, де причаїлася риба – не дуже. Наявність смуги трави біля урізу плит швидко підказало, що на межі заростей та чистого окуня напевно має стояти. Не пригадую, щоб таке місце колись порожніло. Ця сама межа і відповіла досить швидко десятком дрібних полосатиків. А потім ще два десятки спіймалися поблизу.

Сьогодні зі старту вирішив зробити ставку на одну із своїх давніх приманок-фаворитів, які не належать до класу елітної японської топ-гуми. Це дуже скромний, але в той же час і дуже уловистий Turborib 2 ". Ця силіконка хоч і володіє власною грою (активна гума), але рухається вона настільки плавно і неагресивно, що цікава не тільки голодним хижакам, але і інертним хвилястим, непридатним і небагатьох, ребристих, хрустих, ребристих, хлопчиків. Флуктуацій у воді. Чимось нагадує Turborib складу. елітній гумі сказати не вийде. Розмір 2” найбільш виправданий для мікроджигу та найкраще проявляє себе на завантаженнях 1-6 г. При багато чому пошуковій рибалці, тим більше в ранкові, найзолотіші по клюві годинники, краще не влаштовувати повномасштабних експериментів з приманками або чимось іншим, оскільки запросто можна пролетіти. Краще довіритись вже перевіреному. Так що Turborib на правах давнього мого улюбленця вийшов на поле в основі та відіграв без заміни весь матч. Цілком успішно, я б сказав.

Мікроджигове проведення?

Не розтікаючись по дереву, назву «сходинку» з подвійним і досить агресивним підривом – основою всіх водоймах без течій. Пауза до торкання дна 2-3 сек - саме те. Буває, що доводиться задирати вудку вище, щоб продовжити паузу. Якщо судак із щукою поблизу, то й вони з радістю з'їдять нашу приманку. Іноді рятує чергування волочіння по черепашці і пауз, але це у разі використання пасивки і дуже вибагливого окуня. Якщо ми бачимо, що хижак явно харчується в товщі, що влітку не рідкість, анімація хвилеподібна в середньому і навіть верхньому горизонті дозволить швидко встановити контакт з рибою. До речі, сьогодні в ранкові години відразу кілька «мінікотлів» мною було помічено, з яких окунь клював, тільки-но принада стосувалася води. Логічною виглядала тенденція (літо таки), що чим вище піднімалося сонце, тим клювало слабше. Незабаром активність впала зовсім. Тоді я змінив локацію і перейшов з водосховища на річку, щоб скуштувати особливості літнього мікроджигу та в умовах течії. Принципово снасть не зазнала жодних змін, це все той же мікроджиг і приманки навіть не змінив.
Перші закиди показали, що не буде легко. Майже що обідній час і мляві смугасті щипки з ще більш рідкісними посадками на гачок. Швиденько пробіг усю зону недавнього турніру і зрозумів, чим сильніша течія і ширша річка, тим більше риби.

Проведення для річки?

Набір мікроджигових проводок для річки, мабуть, варто трохи модифікувати. «Сходинка» з подвійним підривом так само доречна, тільки я б підкиди приманки робив би більш плавними і можливо скоротив би до одного підкидання. Волочення також не втрачає актуальності, але це вже буде більше риболовля на знесення, коли приманку нестиме течія. Майже завжди результативніші проводки поперек течії або під невеликим кутом до нього. Ні апстрім, ні проводка проти струму води такої уловистості не забезпечать. Масу вантажу підбираю таким чином, щоб між сусідніми точками дотику монтажу до дна було не більше метра.

Така схема лову почала приносити результат досить скоро. Подекуди одинично, а місцями і зграєю смугасті сідали на гачок і швидко відпускалися назад. Мікроджигова сесія виходила дуже динамічною, єдине, чого не вистачало, то це трофеїв. Схоже, навіть натяків на крупняк не було.

Про забарвлення в літньому мікроджизі

Зрозуміло, що це тема дуже суб'єктивна, але все ж таки чимало закономірностей можна відзначити. Так при лові окуня я з набагато більшою довірою ставлюся до темних болотних кольорів без яскравих блискіток, що світяться. Як різноманітність, коли на точці хижак втомився, можна і світленьке щось запропонувати. «Отрути» та інші забарвлення окуню, що кричать, менш цікаві. Якщо у улові очікується судачок або щука, то якраз зелені двокольорові приманки ефективніші.
Друзі, всім позитиву та яскравих рибалок!