Не завжди результат щучого виїзду робиться на активній щуці. Часто останньої просто немає або за рибалку нам призначена зустріч буквально з парою більш-менш голодних екземплярів. Але осінь на те і золота пора, що добре рибалити в різних ситуаціях. Навіть не обов'язково, щоб щука цього дня бенкетувала.
У листопаді нерідкі дні, коли щука перебуває в такому стані, яке в час назвати: «не за, але й не проти». Вона від'їлася неабияк і вже не поспішає виплескувати насилу накопичену енергію. Власне, неправильно вважати, що таку щуку дуже важко спіймати і для цього рибалці доведеться витратити масу часу і сил. Можливо, і так часом це, але найчастіше під інертністю хижака розуміється, перш за все, певна його вибірковість, млявість і відсутність голоду як такого. Така щука цілком вловима.
Згідно з звичайними рибальськими спостереженнями і даними іхтіологів, навіть після успішного полювання помітна частина хижачок не впадає в повний ступор, а готова продовжувати бенкет, нехай з меншим ентузіазмом і розмахом. Така щука не активна, але й пасивна. "Інертною" я називаю її. Щоб спокусити такі екземпляри на клювання, не потрібно понад зусилля, достатньо потрапити приманкою ближче до риби і не насторожити її грою. Тяжко, звичайно, судити, але, я думаю, навіть у добрий щучий день найбільша частина щуки сповідує принцип: «не за, але й не проти».
Знати заздалегідь, з яким настроєм щуки доведеться сьогодні мати справу – важливо і потрібно. Згоден, все украй відносно і не очевидно. Навіть після облову конкретного місця та упіймань не завжди зрозуміло, якого типу тут причаїлася хижачка. А тим часом інформація ця корисна, адже на наступному перспективному місці велика ймовірність, що щука буде такою самою і діятиме вона за тим же графіком. Приблизно з точністю прогнозу синоптиків спостережний спінінгіст зможе судити про сьогоднішню щуку (нехай і за непрямими ознаками), її тип і настрій, вже після облову перших кількох ділянок. Які ознаки, що щука нині інертна? Якщо після швидкого упіймання перших (першого) «чергових» екземплярів клювання продовжилися, але в набагато нижчому темпі, це означає, що хижачка тут є, вона зовсім не поодинока і, в принципі, не проти атакувати наші приманки, просто не особливо голодна. Це і є інертний тип щуки. Так само часто трапляється, що спочатку клювання слабкі і незрозумілі, а то й зовсім щука проводжає приманку. Але як тільки ми знаходимо ключик (змінивши проводку, приманку, навіть вектор закидання) відбувається впевнена атака. Це так само є зубаста, яка ні за, ні проти. Іноді при облові великої площі перспективної ділянки клювання не настільки часті, як того б нам хотілося, проте регулярні і стабільні. Якщо у водоймищі достатньо щуки, ймовірно, ми знову маємо справу з інертним її типом.
Смію стверджувати, що при лові інертної осінньої щуки наші шанси так само високі. У таких ситуаціях я орієнтуюсь на наступне: 1. Облов цікавої ділянки починаю з найперевіренішої на даній водоймі приманки, яка, можливо, і не буде тут і зараз найефективнішою, проте дасть зрозуміти, чи є тут щука і чи готова на наші приманки реагувати. 2. Аналогічно попередньому пунку поступаю я і з проводками, практикуючи лише найнадійніші зі свого арсеналу. Найчастіше це звичайна сходинка з паузою при вільному падінні приманки 2-3 секунди. Майже завжди намагаюся навіть на одній проводці чергувати швидкість підмотування, висоту підкидів приманки, тривалість пауз. У цьому випадку шанс вгадати явно вищий.
3. Хоч інертна щука і не кидається часто на приманку відразу ж при її появі, а все ж таки вмовляти подовгу такий екземпляр, на мій погляд, неправильно. Якщо на вибраній точці реакція з боку зубастої відсутня і якийсь мінімум проводок та приманок вже випробуваний, краще місце просто змінити. Можливо, тут порожньо або риба знаходиться в напівдрімо, що восени так само не рідкість. 4. Вибір чергового місця лову можна побудувати за принципом: обловлюємо підряд усі відомі перспективні точки. Таке часто практикується при полюванні на активну щуку, приносячи чималі дивіденди і у разі, коли щука інертна. Однак розумніше, як на мене, концентрувати свою увагу на певних характерних місцях, особливо якщо запас щучих точок обмежений. Наприклад, вибирати не локальні аномалії, а більш великі, де щука почувається спокійно, безпечно, спіймати легко видобуток може.
5. Наголошую або запам'ятовую точки, які спрацювали. Сюди можна заглянути на кінець риболовлі. Цілком можливо хижачка стане зговірливішою і відразу ж відгукнеться на наші дії. Так само варто відзначити точки, які клювання не принесли, щоб до них сьогодні більше не повертатися. Звичайно, трапляються приємні несподіванки, але за загальною статистикою – це все ж таки втрата часу.
Тактика лову інертної щуки восени, в принципі, мало чим відрізняється від особливостей полювання на активну рибу. Але це в тих ситуаціях, коли перелік відомих щучих місць великий, точки розташовані відносно близько, а колег-спінінгістів на воді не так багато, щоб говорити про пресинг. Досить часто, як мінімум, одна з умов не виконується, і щуча рибалка автоматично стає більш вишуканою та вдумливою, вимагаючи від рибалки вже певних дій. Варто усвідомлювати, що будь-яка перевірена кимось точка до нас перспективність втрачає в середньому наполовину. Безумовно, зовсім не факт, що наші конкуренти пропонували щуці те, що та чекала чи те, що збираємось запропонувати ми. Однак зазвичай восени більшість спінінгістів знають місцеві звички і переваги хижака, тому ловлять на перевірене. Загалом, бути першим правильно не лише в черзі за пивом, а й на щучому місцевості теж.
Не будучи надто розпещеною, інертна щука відносно холодна до їжі і найчастіше не спрямовується, даремно, в погоню за жвавою здобиччю. У зв'язку з цим приманки краще вести в досить спокійному ритмі, хоча б не хотілося обловити наступне місце. Якщо про осінь розмова, то розумно порадити приманки з м'якою та повільною грою, які видають регулярні коливання навіть за мінімуму руху. Той самий Intech Turborib, Bait Breath Bugsy, Curly Grub. Твердо впевнений у флюорокарбоновому повідку і зовсім не прихильник стальки чи струни. Впевнено можу порекомендувати Intech Shock Leader, яким успішно користуюся вже два роки. До речі, зараз дуже підійде шнур товстіший (скажімо #1.0), який і надійність забезпечить, і стадію ширяння приманки збільшить.
Занадто делікатувати або вдаватися до різних сміливих експериментів я не став би. По-перше, однозначно втрачається темп лову (це усвідомлюєш зазвичай лише наприкінці дня), а по-друге, зовсім ще не означає, що такі дії виявляться цікавішими щуці, ніж стандартні, що приносили успіх раніше. Нехай на нас успіх чекає зараз і завтра! Ні хвоста, ні луски, дорогі колеги-рибалки!