0 ₴
Зробити замовленняБлоги Fishingstock
На мілководді (закінчення)
Якщо дозволяє ситуація, перевіривши кілька мілководій і не домігшись клювання, я нерідко повертаюся туди, де сьогодні виходило найкраще. І вже там сконцентровано продовжую рибалку. Як відомо, на весняні мілководдя хижак заходить лише періодично, набігами, тому найцікавіші місця розумно перевірити протягом дня двічі, навіть якщо перший прохід нічого не дав.
Варіант 2. Перед нами велике мілководдя, а інших подібних місць поблизу просто немає. Особисто я дотримуюся відомої думки, що менше перспективних ділянок на водоймі, тим більше нерівномірно розташована риба. Сказане актуально й у весняну пору. Тобто цілком логічно очікувати, що на глибоких водоймах у якийсь момент помітна частина риби збереться саме на мілководдях, які зараз для риби дуже привабливі. При цьому я не потрапляв жодного разу в ситуації, коли навесні щука або судак з окунем настільки щільно стояли один біля одного, що буквально вишиковувалися в чергу за приманкою. Таке практично нереально, і на це я не сподіваюся ніколи. Найчастіше мій розрахунок на кілька активних екземплярів, та стільки ж риб, яких вдається спокусити своїми діями. На великому мілководді навесні це цілком реально.
Оскільки в даному випадку місць для маневру не так багато, доводиться дорожити не так часом, витраченим на лов, як ділянками, на яких є шанс зловити хижака. У зв'язку з цим будь-які наші дії повинні враховувати і те, що важливо не тільки заробити клювання і зловити рибу, але й зробити так, щоб не насторожити решту хижаків, які, можливо, ще клюнуть. Іншими словами, я ніколи не намагаюся, щоб ні стало, відразу ж обловити найперспективнішу точку на даному мілководді (коряжку, кущ трави або вікно в очереті). Я вважаю, що куди більш ефективно, облавлювати мілководдя поетапно. Спочатку короткими закидами я перевіряю прилеглі території, і лише потім приступаю до облову далеких точок. Причина такої неквапливості та послідовності у діях цілком очевидна – налякавши хижака виведенням чи зачепом, ми різко знижуємо свої й без того не найвищі шанси на успіх. При цьому перейти в інше місце, а цьому дати «відпочити», у нас можливості немає, оскільки таке місце, можливо, єдине. Так, обираючи черговий вектор свого закидання, слід розуміти, що хижака, що знаходиться на мілководді, набагато легше злякати, ніж тих екземплярів, які чатують на свій видобуток біля брівки з боку глибини.
Варіант 3. На вибраній ділянці водоймища розташоване одне по-справжньому перспективне місце і кілька таких, де хижака може і не виявитися. Для початку ніколи не варто заздалегідь стверджувати, яка ділянка більш уловиста, а де клювання малоймовірні. Адже всім відомо про непередбачуваність як самого хижака, так і рибалки. Та й весна – не найкраща пора для прояву сталості та стабільності у риби. Загалом, варіант, коли є кілька запасних мілководних ділянок і одна основна – як на мене, є дуже поширеною.
Суворого алгоритму дій, звичайно, бути не може, але особисто я на більшості своїх рибалок організовую маршрут таким чином, щоб постійно переміщатися між основним місцем та запасними. По-перше, це дозволить дати хижакові можливість прийти до тями і заспокоїться, якщо точка вже спрацювала, і нам вдалося зловити один або кілька екземплярів. По-друге, цілком імовірно якраз запасний полігон стане сьогодні основним. По-третє, з великою ймовірністю хижак не весь день стоятиме на мілині, тому, якщо немає клювань зараз, можливо, риба сюди підійде трохи пізніше. І щоб марно не витрачати час, чекаючи з моря погоди, розумно поки що половити десь в іншому місці, де час клювання може бути зовсім іншим.
Варіант 4. Місцевість малознайома або з весняним паводком все змінилося до невпізнання. Погодьтеся, такі варіанти розвитку подій дуже часті. Не впізнати місцевість можна навіть там, де ви неодноразово рибалили, навіть зовсім недавно. Взагалі, ситуація з рівнем води навесні може змінитися буквально за день, і я вже неодноразово навесні заставав свої улюблені точки зовсім несхожими на те, що я коли-небудь бачив. Що вже казати, якщо ми на водоймі вперше. На відміну від ситуацій, коли доводиться за зовнішніми орієнтирами «читати» водойму і вгадувати, де приямок, а де брівка, з визначенням мілководдя, на щастя, все набагато простіше. Перше, де найменше шансів помилитися, це прибережні ділянки. Із них і варто починати. Як правило, стіна очерету, пологий берег, зарості та інше безпомилково підкажуть мілководдя, де можливо зачаївся хижак.
Рибалка з прицілом на лов біля берега найчастіше виходить досить активною, адже передбачає постійний рух та облів нових ділянок. Наше завдання – не засиджуючись, обловити якнайбільше потенційних місць засідки хижака. Нерідко це точкова риболовля, коли приманка вирушає в якесь конкретне місце, а довжина проводки складає лише кілька метрів. Оскільки багато видно візуально, вже за годину рибалки реально зробити попередні висновки.
Лов на весняних прибережних мілководдях може бути неймовірно результативним, оскільки біля берега і хижака часто багато, і спокусити його найпростіше. Не варто забувати, що чим ближче рибалок до риби, тим ефективнішими виходять проводки, закидання точніше, і можна дозволити більш делікатні снасті та невеликі приманки, які зараз особливо уловисті, але часто банально не долітають до потрібного місця. Прибережна ж лов не вимагає далеких закидів. Правда, не варто забувати про маскування і про те, що розмови по телефону або розмови з товаришами здатні просто перекреслити всі старання.
Якщо говорити про різні види хижаків, які відвідують навесні мілководдя, слід визнати, що надійної теорії просто не існує. А це означає, що на рибалці завжди знайдеться час та місце для імпровізації. І це чудово. Багато залежатиме від конкретного хижака, а також його стану та бажання годуватися. Всім добра та перемог!
Залишити коментар: