Цього разу все було особливо незвично. Нестандартний формат полягав саме в тому, що треба було очолити суддівську бригаду на одному дуже цікавому заході – спінінгово-човновому турнірі. Проходив той на Дніпродзержинському водосховищі у районі с. Радянське. Формат – фестивальний, проте не було сумнівів, що і рибалка, і змагання вийдуть напруженими та безкомпромісними.

День, відведений на тренування, показав, що активність хижака не найвища. Що ж, буває. Швидше за все, риба пішла з літніх точок, але до осінніх і тим більше зимових, поки не дісталася. Зіткнувшись із таким собі проміжним місцезнаходженням хижака, учасникам слід було виявити чимало сил та вміння, щоб досягти результату. Дуже цікаво було спостерігати за вирішенням цього завдання.

Взагалі досить незвичайно аналізувати ті події, в яких безпосередня участь не брав. Втім, із суддівського човна, як ніколи, зручно виявилося спостерігати за рибалками, їх переміщеннями та діями. Не полінувався я і після турніру розпитати учасників, що як було. Загалом картинка з окремих фрагментів склалася більш-менш ясна (для мене, принаймні). Про те й йтиметься.

У перший день зона змагань розташовувалася в «морі», тобто на самому водосховищі, і передбачало це, перш за все, полювання за судаком - саме цей хижак тут водиться в пристойній кількості і непогано відгукується на спінінгові снасті. З початку більшості екіпажів розташувалося в центрі зони, де був цікавий рельєф у вигляді кіс, пупків і ділянок з черепашкою. Судячи з переміщень та швидкої відсутності тут рибалок, залікових судаків у центрі зони не виявилося, а окунь, якщо й траплявся, то дуже скромного розміру – їм набрати хорошу вагу навряд чи можна було. Ловився непогано берш, але через особливий його статус до заліку не приймався. Як виявилося, окунь у досить значній кількості і пристойному апетиті знаходився ближче до берега. Часом зграї смугастого стояли в траві, але добре реагували на приманки, які проводилися поблизу товщі. Класичний мікроджиг у відсутності конкурентів.

Що ж до лову окуня на брівках і взагалі - подалі від островів і трав'янистих поливів, то кілька найбільш успішних окунятників відзначили важливість якраз важких джигів і агресивних проводок. Почасти виглядало все навіть абсурдно: на джигу в 10 гр окунь майже не реагував, зате на 18 гр, які каменем падали на дно, захоплюючи приманку, клювання відбувалися досить часто і були чіткими.

Якщо судити з розмов, то багато екіпажів все-таки зуміли знайти судака, проте основний розмір не дотягував до залікових 42 см (від рила і до краю луски мірялися). Як результат: на зважуванні з гідними ікластими була лише чверть двійок. Особливо ефектно виглядали сім судаків майбутніх призерів турніру – Бєлік Валерія та Антона. Найбільший їх ікластий - 1870 гр.

Без особливого фанатизму прокльовувалась і щука у глибокій зоні. Зубаста була гарною доважкою до двадцятки окунів і виводила екіпаж одразу в першу половину таблиці. Подекуди проскакував сомик, проте його розмір часом сантиметри не дотягував до залікових 75-ти. Звісно, було прикро, але правила є правилами. До речі, незважаючи на атмосферу добродушності та фестивального настрою, турнір проходив у чесній та безкомпромісній боротьбі. Поблажок та потурань не робилося і не передбачалося. Власне, і учасники, не можу не відзначити, до правил сприйняли дуже серйозно. Величезний респект за це. Завжди приємно мати справу, працювати чи відпочивати з адекватними людьми.

Таким чином, після першого туру трійка лідерів виглядала так: 1) «Танго» (Бєлік А., Бєлік В.); 2) «Балтика» (Єнікєєв А., Скарга Ю.); 3) "Чайка" (Загривий Д., Петроченко А.).

Другий день проходив на дрібніших ділянках, що часто поросли чималою кількістю водоростей. Тут основний акцент учасники зробили на щуку та окуня, що виглядало абсолютно логічним через характер місцевості. Не важко було з суддівської позиції зауважити, що урізання очерету та різкі прибережні звали в глибину учасники проігнорували зовсім. Даремно чи ні, судити не стану – спінінга в руках не було, хоча дві Ямаги, звичайно, в машині лежали і при нагоді могли б відповісти на багато питань.

Як пізніше з'ясувалося, хороший результат приносили ділянки приблизно з двометровою глибиною, де водоростей хоч і було достатньо, а все ж таки комфортний лов виходив непогано. І якщо вчора явно кермував джиг, то зараз воблери і навіть вагачі задавали тон рибалці.

Щука клювала, хай і не робила це настільки жадібно і яскраво, як того хотілося б. Були сходи, урвища, незаліки, але й успіх був. Одним із важливих моментів, який визначав перспективність місця, була відсутність «зеленки» на воді. Тобто в тих місцях, де вода виявлялася досить чистою, упіймання риби мала звичайний характер, на ділянках же з виваженими частинками у воді щось зловити навряд чи вдавалося.

Лідери першого дня підтвердилися і в другому, продемонструвавши стабільно високий результат, але лише фінальне зважування розставило всі крапки.

Результати:

1. "Балтика" Лозова (Єнікєєв А., Скарга Ю.).

2. "Чайка" Дніпропетровськ (Загривий Д., Петроченко О.).

3. «Танго» Дніпропетровськ (Бєлік А., Бєлік В.).

Браво переможцям. Дякуємо всім учасникам, організаторам та тим, хто був причетний до цього заходу. Дякую і Дніпродзержинському водосховищу, яке вкотре проявило себе в кращому вигляді.