Лід біля протилежного берега все більше розмивається дощем, і незабаром там вийде нормально спінінгувати.



Поки що я покинув дрібнішу частину ставка і повернувся на глибину (до 2,5 метра). Може, там щука прокинулася? Ну, не віриться мені, що в приямці нині пусто.

А ставка на далекі закиди і щуку, що відійшла на центр водоймища, не виправдалася. Або не там ловив, або мало упирався (20 хвилин всього куляв у далечінь). Або щось інше заважало.

І так, і так, все ніяк. Простофіля чи художник?

Чи розберуся я із запитанням? Чи сьогодні буду з носом?

Не в далеких горизонтах був сьогоднішній успіх. Зовсім не виключаю, що по вкрай інертній рибі важкий монтаж, що швидко йде, просто не вселяв довіри, але робити нічого – повертаюся до тієї схеми, що якось працювала. SL-Remix 4” + 4-6 гр “чебурашка”.



Оскільки уважно стежив за тим, що відбувається, помітив і сусіда, який спіймав щуку саме з тієї дрібної води, де й у мене вийшло. Що забула зубаста тут грудневим днем, не зовсім зрозуміло. Але очевидне не проігноруєш. Мель заселена. Взагалі-то шанувальники лову жерлицями пригадають масу ситуацій, коли прапори спрацьовували тільки на відвертій мілині, хоча нічого до цього зовні не сприяло.



Хоч із приманками визначився більш-менш. Якщо з п'яти класних силіконок всі клювання трапляються на одну, очевидно вона і є фаворитом. До ворожки не ходи – правильний висновок. Ім'я фаворита - Bait Breath SL-Remix 4 ". Не встиг до ладу в цьому розмірі з'явитися даний рак, як почав демонструвати приголомшливу уловистість. І це я ще не дістався до човна. Знову-таки близьке до рівномірного ведення приманки виявилося найнадійнішим за все під випробуваного і все під випробуваного і все під випробуваного і все під випробуваного. удачею.

Цього разу я закинув навскіс, щоб спробувати щастя на ще не обловленій акваторії, яку ніяк не міг обстежити з іншої позиції. На першій же проводці за новим місцем цілком впевнене клювання. Виходить, що сьогодні за всієї млявості та пасивності, все одно десь стоять нехай і поодинокі, але активні риби? Ловити голодних щук я люблю і чимало практики отримав у цьому плані. Премудрість такого полювання проста - обловлюй якнайбільше територій надійною принадою, і чекай на клювання. Проблема тільки в тому, що я помітну частину місцевості вже перевірив. Плюс колеги допомогли. Загалом, на пошуку «свіжої» риби на ще не обловлених територіях недалеко я пішов би.



До речі, незабаром на ставку зі спінінгістів я залишився на самоті, бо обидва рибалки, що шукали щуку, крім мене, не солоно хлібавши, пішли. Не виглядали солодко і мої плоди, хоча кілька риб я спіймав і клювання мав цілком виразні. Тільки обід наближається, рано ставити хрест.

На вулиці тепло (+5) і вже дощ, що став цілком звичним, підплавив лід конкретно. Навіть качка, яка з ранку дуже безтурботно крокувала по льоду, зараз раз у раз провалювалася, хоча свою витівку не кидала і знову лізла на тоненьке водяне скло. Прям як я по молодості, коли перші калюжі та затоки покривалися трисантиметровою кіркою.



Залишаюся поки й далі у верхній (а скоріше, середній) частині ставка, і засікаю ще одну зубасту. Коли халява звалюється на голову там і там, до виведення ставиться недбало і навіть якось граючись, але коли кожна клювання – вистраждана подія (або близько до цього), по-справжньому цінуєш вдалі епізоди і борешся за кожен шанс. Сьогодні я й забув майже, що перебуваю на цивілізованій водоймі з пристойною популяцією хижака, а не блукаю десь зимовою мало рибною річкою в пошуках дива.



Підсічена щука вже й на свічку встигла вийти, і головою з півсотні разів крутнула, як я помітив, що приманка цілком у пащі, а флюорокарбоновий повідець зовсім не за вус заведений, коли можна більш-менш спокійним бути, що не зріже. Зараз все по-дорослому, мій Intech Shock Leader 0,5 мм монотонно треться в щучій пащі, таке враження, що по всіх зубах одночасно. Той випадок, коли результат зовсім непередбачуваний. Взагалі, коли помічаю подібне, зменшую натиск виведення на третину чи навіть у половину, у тому числі й фрикціон послаблюю. Іскромсаний повідець, втративши в міцності, банально може порватися від легкого ривка. Бувало й неодноразово. Якщо не форсувати, то часто обходиться. А ще ловлю я зараз шнуром всього #0.3 (Intech All-Range X4), який хоч і надійний цілком (він не найтонший у цьому розмірі), але не дозволяє бути диктатором навіть над щуками. Моя зовсім під два. Коротше: краще натяг послабити, ніж перестаратися. Гачки-то не безбороді, та й щуці грудневої далеко до форелевих викрутасів – не зійде. Не зійшла і не перекусила.



Якоїсь миті хижачка, вловивши слабкість і нерішучість з мого боку, рушила з досить очевидними намірами забратися в гілки прибережного коряжника. І була близькою. Нахабниця вже цвіркала тілом об дерева і опору помосту, але заплутати шнур не спромоглася і незабаром стала розсудливою. Ще пара невдалих реверансів, і зубаста у підсаку. Фотозйомка (в холодну дощову погоду риба чудово переносить тяготи позування), а потім знову у воду живою та майже неушкодженою. На «Карподромі» такі правила. Дуже, до речі, правильно подібним чином чинити і на звичайних водоймах - риби там явно не надміру.

Є ще одне клювання, але воно припало в «молоко». Що ж, якось картина прояснилася. Зі скрипом, але клювати стало хоч трохи прогнозовано. Принаймні, в середній частині ставка і ближче до вершини щука сяк-так виходить закликати до компромісу.



Час минав, і я все більше відчував, що хижачка на цій ділянці мною ж і закатана, а така навряд чи розклюється. Приймаю, нарешті, тверде рішення відмовитися від синиці в руках та скористатися шансом виловити журавля. Залишаю насиджене (натоптане більше) місце і зміщуюсь на протилежний берег до залишків льоду. Той все не хотів танути, але дощ лив всю сьогоднішню рибалку і вчора теж.

У льодової закраїни. Нині виходить облавлювати і дамбу, і межу крижаного покриву. Рівно рік тому одразу на кількох рибалках у схожій ситуації (частина водоймища в льоду) саме межа відкритої води та льоду була епіцентром клювання.



Чим сьогодні могла зацікавити щуку ділянку льоду на водоймі, що вже відкрилася? Та тим, чим зазвичай! Під льодом спокійніше, мабуть. Напевно, там зібралася і дрібна рибка, яку проредити – мила справа для щуки. Це, напевно, не єдині передумови активного тут клювання, ось тільки такого не виявилося чомусь. Зовсім. Ні тичка на всій акваторії, що примикає до льоду. І навіть мій супер уловистий по сьогоднішньому дню SL-Remix 4" нічого не дав. Напевно, тут просто не було щуки. Не виявилося її, правда, і далі, де вода виблискувала рідкою субстанцією вже як добу. мілководдя, відверто промовчало.

Що ж, свою поразку у цьому епізоді повністю приймаю. Сьогодні і тут крижане поле, яке поступово тануло, наявністю щуки (або ж її клюванням) не відзначилося. Порожньо і тихо. Без варіантів. Але я вдячний долі за сьогоднішній день - він виявився нелегким, але в міру рибним.



Як бонус за мої старання під завісу риболовлі навіть дощ припинився, давши можливість спокійно зняти з себе плащ і чоботи. Справа на сьогодні зроблена, хоча подивимося, чим порадує нас цей грудень та взагалі зима!