Фінал UFL – подія знакова в усіх відношеннях. І, звісно, причина не так у призовому фонді у 180 тис. грн., супер човні Finval Rangy 510 та інших «пряниках». Скоріше, особлива атмосфера, гордість за результат, спортивний дух, задоволення від реалізованих задумів і почуття перемоги – головні чинники. Втім, за всіх говорити не стану, та й почуття переможця в даному турнірі чи хоча б призера мені поки що не відомо. Ми навіть із Дімою вирішили, що може вся проблема у назві команди? Просто вже третій варіант складу, а від перемог, таке враження ми все далі і далі. Є над чим думати.
У фінальну частину UFL-2019 «Ifish» пробилася без проблем, як і в інші роки, ось тільки тепер хотілося не тиснути переможцям руку, а приймати самим поздоровлення. Хотілося… Беззмінний капітан «Ifish» – Романій Сергій, мав дуже вагомі причини фінал пропустити (вітаю Сергія з народженням сина), тому команду представляли Шульга Дмитро та Лисиця Олексій, успішно проваливши завдання. Акваторія турніру – все Кам'янське (Дніпродзержинське) водосховище за винятком кількох заповідних зон. Цілком знайома вода, між іншим, що мені, що Дімі. Проте за тиждень тренувань помоталися ми чимало і місць перевірили теж неабияку кількість, ось тільки чогось по-справжньому путнього виловити не вдалося. З півтонни бензину спалили, із півтисячі кілометрів накатали. Спочатку налаштувалися на щуку, оскільки на нашу думку, архі складним виглядало завдання перебити судаками «зубастий результат». Мабуть, у Kodi Fishing Team, які саме на судака налаштувалися і які ефектно виграли фінал разом з усім сезоном, викличе посмішку це твердження, але ми судака відставили в далекий кут свідомо.
Минулого року на літньому етапі ми з Романієм Сергієм поклали надії на гирлі Ворскли, що біля бази «Берег», і після першого туру навіть йшли на першій позиції, випереджаючи конкурентів зовсім небагато. Втім, другого дня гирло «вимкнули», і ми благополучно пролетіли. Забавно, але більше року, на поточному фіналі теж перший тур видасть багато «смачного» в гирлі, а другий рознесе, немов ураган тріски, надії багатьох. І наші в тому числі. Оцінюючи вдалість обраної нами тактики та схему переміщень на фінал, цьому рішенню можна справедливо привласнити чи не нульовий коефіцієнт ефективності. Прогадали цілком. Першого дня, коли народ добре половив у гирлі Ворскли, нас понесло за 40 км вище протягом, а коли на другий тур ворсклянські канави геть «замовчали», ми спромоглися їх прочісувати уважно і наполегливо. Ех би, час повернути!
Стартували з неабиякою впевненістю швидко спіймати пару «троячок» в одній затоці, а потім пару «четвірок» на кількох затоплених озерах. Далі полювання за русловими "мамками" з метою укрупнитись. Ще задовго до початку фіналу Діма мені з впевненістю повідомив, щоб я підготував повну колекцію Bait Breath TT Shad 4 і 4.8 ”, особливу увагу звернувши на двоколірні рішення.
Дзвінок того, що не все виявиться так, як нам би того хотілося, пролунав уже на першому нашому місці, де Діма спіймав щучку трохи за кіло, а я – залікового окуня. На тому все. Змінюємо позицію. У нас на черзі «затоплені озера», в яких ще більші щуки мають таїтися.
Десять хвилин і ми на місці. Але там тролінгісти! Козанка та віяло спінінгів по периферії. Звичайна, власне, для великої води картина. По яскравому одязі (і не тільки) вони в нас одразу визнали учасників UFL, і сказали, що не заважатимуть – підуть. Приємно, дякую. Повідомили наостанок, що на цій точці вони і так вже зловили чотири добрі щуки, так що з них достатньо. За правилами розмови учасників із кимось стороннім заборонені, але ми не в змозі закрити рота будь-кому, так що мовчки слухали монолог. Тролінгісти пішли, але клювань не сталося більше. На ці чотири щуки ми дуже розраховували, хоча зовсім не факт, що вони б у нас клюнули. Прикро-прикро, але гаразд. Змістилися у бік, де на наших очах тепер інші тролінгісти на здоровенний воблер упіймали зубасту під 4 кг. Мало не встигли ми. І знову тиша на дуже перспективному місці... Ловити «килушок» і навіть «півторок» було вже пізно, тож ризикнули з Дімою полювати за «русловими мамками», яких згодом так і не спіймали. Вже під завісу туру Діма подолав ледь залікового судака, що й визначило на завтра тактику вилову виключно великих риб. Відступати було просто нікуди. У цьому турі на 2,3 кг у трьох рибах пішло майже 100 літрів бензину, а скільки ще сил і нервів було покладено на кін. На жаль, тур провалений.
Другий день вийшов по-особливому нервовим та напруженим. Включивши напередодні ввечері на повну свою комунікабельність і талант виводити на чисту воду навіть тих, хто не планував ділитися інформацією (Діма особливо в тому досяг успіху), ми дізналися, що переважна кількість екіпажів зробила свій результат якраз на руслі Ворскли поблизу місця старту. Через сильний туман другий тур взагалі могли скасувати, але благо скоротили лише на дві з половиною години, тож шанси наздогнати лідерів якісь таки були. Іти далеко в тумані не можна було, та й часу ловити тоді зовсім мало залишилося б. Ось тільки щука закрила пащу по-справжньому. Що тільки їй не пропонували учасники і хіба що майстерно вони не кружляли над брівками та приямками, які вчора дарували великих риб. Нічого. Майже нічого. Лише лічені екіпажі змогли закритися п'ятьма заліковими рибами, з'явилися біля деяких нулі, більшість же пред'явили на зважування по парі хвостів. У загальній обоймі тих, хто скромно половив, були і ми з Дімою. Дві щуки трохи менше 3 кг – от і все. Судаків ловити не мало сенсу, так само як і «трав'янок» набити в заростях трави, так що нам (та й не тільки нам) потрібні були зубасті 3 кг+, а краще 4+, але вони сьогодні не клювали зовсім. У всіх не клювали. На тому й фініш фіналу.
Дуже яскравий виступ переможців фіналу та всього року – команди Kodi Fishing Team (Григорович Сергій, Рибицький Олександр). Молодці! Щирі привітання срібним призерам – «Zemex-FishUp» (Новгородський Ігор, Жуковський Володимир) та бронзовим – «Major Craft» (Поляков Володимир, Ситник Вадим), а також найкращій «п'ятірці» за підсумками року. Окремо хотів би висловити подяку Дімі Шульзі та Сергію Романію за позитив, волю та бажання взяти велику висоту! Черговий сезон UFL-2019 завершено. На мій погляд, пройшов він дуже яскраво, насичено та успішно. Нехай так і надалі буде. Без сумніву, молодці організатори, суддівська бригада, спонсори, медіа-підтримка, самі учасники і, звичайно, ті рибалки, хто просто стежив за перипетіями турнірної боротьби в онлайн трансляціях тощо. Без глядача це не мало б жодного сенсу. Радий, що я цього року був частинкою великої родини UFL!

Деякі фото взяті з офіційної сторінки UFL у Facebook