Знаю деяких рибалок, які до сплаву ставляться виключно як до лову з човна, що дрейфує, без конкретної мети і складних ідей. Тобто плавзасіб рухається зі швидкістю течії, періодично прибиваючись, то до одного, то до іншого берега, а ми в цей час облавлюємо все поспіль місця, де є ймовірність упіймання риби. У цьому, власне, немає нічого поганого, і існує низка ситуацій, коли так і слід чинити. Однак особисто я зазвичай практикую більш вибіркову рибалку, заздалегідь маючи план, думки і саме на щось націлююсь. Найчастіше це щука. Що важливо знати, коли полюєш за цим хижаком?
Для початку місце лову має припускати наявність самої щуки. В ідеалі це повністю щуча ділянка річки, але, в крайньому випадку, хоча б один із берегів має бути придатним для зубастої. Туди, звичайно, і варто направити свій човен. Якщо не вдаватися до подробиць, то основні ознаки щучої ділянки зараз, влітку, – водорості, корчі, середні глибини та течія.
1. Водорості. Вони повинні бути кучерявими або являти собою об'ємні і розлогі кущі, а так само - не доходити до поверхні води хоча б півметра, а то й метр. З тих видів флори, що мені відомі, валіснерія і латаття – найперспективніші для спінінгіста. І навпаки, мінімальні шанси зловити зубасту на ділянці з нитчаткою. Тут мало того, що щука не затримується, то ще й приманку провести вкрай складно.
2. Корчі. Особливу увагу я приділив би прибережному коряжнику з кущами і деревами, що нависають над водою. Там зазвичай тінь, затишок, достатня глибина і такі точки цілком комфортно та якісно облавлюються з боку річки, коли ми рибалити з човна. Щука часто й не здогадується, що ми її розсекретили. 3. Глибина. У місці передбачуваної риболовлі глибина повинна одночасно забезпечувати і комфортний лов, і відповідні умови для стоянки риби. Влітку це близько двох метрів з безліччю місць для щучої засідки та дрібною рибою у товщі води. 4. Течія. Рух води на річці – цілком звична штука, хоча, безумовно, практично завжди можна знайти всілякі затоки та тиховоддя, на які традиційно спінінгісти звертають першорядну увагу. Так ось, на моє переконання, зараз облавлювати затоки не особливо ефективно, адже помітна частина активної щуки стоїть саме на протязі. Це необов'язково швидкість, швидше - середній по силі струм води.
Принадність річкового сплаву в теплу пору полягає в тому, що можна використовувати різні варіанти лову, і кожен по-своєму буде доречним. Останніми роками я визначив для себе три групи найбільш пріоритетних приманок, які з різним успіхом практикую під час своїх сплавів. Це джиг, воблери-мінноу та кренки.
Джиг. Визнаємо відразу, що під час сплаву повноцінно джигувати практично неможливо. Безумовно, можна приловчитися і виконувати традиційні ступінчасті або будь-які інші проводки навіть під час дрейфу, проте це, як на мене, не найкращий спосіб досягнення успіху. Великою перешкодою нормальному джигування будуть також водорості, в яких і любить триматися щука. Рослинність з джиг-ловом взагалі не особливо сумісна. Але це не привід на джиг ставити хрест. Практика показує, якщо використовувати «незачіпляються» монтажі або ловити силіконом над травою, корчами, все може бути вкрай успішним. А ще я дуже часто практикую одинарні відкриті гачки на джиг-головці. Такий монтаж менше перевертається під час руху, ніж шарнір, більше парусить при падінні, стійкіше працює і підвищує відсоток реалізованих клювань. Саме в такому ракурсі я і практикую джиг-лов під час річкового сплаву.
Уловиста анімація приманки проти течії чимось схожа на сходинку, проте конкретна траєкторія не так залежить від нас, як від водоростей і можливості їх обійти чи подолати. Складність полягає і в тому, що ми постійно рухаємося на приманку, отже швидкість підмотування повинна бути вищою, щоб не втрачати контроль. Офсетний монтаж – не воблер із двома найгострішими трійниками, тому проґавивши клювання, мало шансів, що хижак засічеться сам. Зрозуміло, що не тільки вперед можна кидати приманку, анімуючи приманку проти течії. Часто я практикую саме закидання поперек течії або під деяким кутом, наприклад, пропливаючи повз цікаву коряжку або нависле дерево. А ось закиди назад майже ніколи не роблю. Зазвичай риба вже налякана там нашою присутністю, і в разі зачепу доведеться гребти назад, витрачаючи час.
Взагалі, лов джигом над травою та корчами – дуже поширений спосіб досягнення успіху під час сплаву, але є й недоліки. По-перше, джиг над травою вимагає постійного та дуже чіткого контролю горизонту проводки. Адже навіть офсетник при контакті з травою чи корчом може зачепитися. По-друге, щоб уникнути зачепа, навіть легкий монтаж доведеться вести досить швидко і вже, звичайно, не буде можливості зупинити приманку, щоб та зависла подібно до воблера-суспендера над перспективним місцем. А ще джиг у товщі нерідко програє іншим методикам лову в приповерхневому шарі (наприклад, кренкам, мінноу, блешням), тому слід зважувати всі за і проти, перш ніж ловити силіконом над травою. Зазвичай використовую або твістери, або віброхвости. Серед твістерів віддав би перевагу Intech Turborib, Bait Breath Curly Grub, Bugsy. Як віброхвіст перш за все використовую Sawamura OneUp Shad, Intech Slim Shad, Long Heel, Bait Breath TT Shad, ET Shad. При загальних рівних віброхвости вважаю більш вдалими для лову на сплаві.
Практично незалежно від ситуації вибираю силіконки 3-4 дюйми, оснащуючи їх джиг-головками 8-10 г. Якщо коротко, то премудрості лову джигом на сплаві можна звести до поради вести приманку максимально близько до водоростей або корчів, їх не чіпляючи. Контролювати проводку краще і візуально, і за відчуттями, у зв'язку з чим знадобляться не лише окуляри, а й чутлива снасть. Іноді така рибалка може нагадувати лов пригляду, коли ми робимо усвідомлено закидання в якесь місце і ведемо приманку по обраній заздалегідь траєкторії, періодично змінюючи як швидкість приманки, так і її заглиблення. Такий лов у пору назвати б інтелектуальним, хоча насправді нічого складного і непосильного немає.
Характер проведення багато в чому визначають глибини в місці лову, тип, щільність і висота водоростей, наявність корчів та інші особливості річки. Однак, загалом, по можливості краще прагнути хвилеподібної проводки, яка знову ж таки багато в чому нагадуватиме «сходинку».
Багато ще можна радити, але краще зібрати човен і вирушити до чергового сплаву. Це я й збираюся зробити. Усіх благ Вам, колеги-рибалки!