Дорогий читачу, з глибокою повагою ставлюся до Вашої уваги та думки, тому дуже хотів би виправдовувати довіру зараз та в майбутньому. Регулярно в особу соцмереж або на пошту мені приходять фактично ті самі питання. Ні, є, звичайно, і оригінальніше оригінального, але не про це нині. Схожі питання явно задають рибалки, які в спінінгу роблять, якщо й не перші кроки, то ще далекі від статусу «досвідчений» чи «бувалий». До речі, всі розпочинали свій шлях від простого, тут усе нормально. Наприклад, нещодавно: «На що слід зробити акцент спінінгісту у вересні, щоб упіймати окуня?». Через пару днів це ж про щука та судака (від різних людей). У жовтні черговий подібний виток. Як висвітлити одним махом таку велику і багатофакторну тему? Важко право. Поки не впевнений, що вийде, але спробу зроблю, тим більше, що регулярно розмірковую на такі глобальні теми. Коротше кажучи, в рамках формату блогу та рубрики «Поради експертів» пропоную деякі узагальнені думки про те, як все-таки можна досягти успіху спінінгісту в прив'язці до часу. Це буде така собі прогноз-рада на наступний місяць. У жовтні (його початку) про жовтень, у листопаді про листопад… А почну я з окуня, адже смугастого найпростіше зловити… Окунь донний у жовтні Деколи вересень не приносить належного задоволення наших рибальських амбіцій – з клюванням не складалося, робота відволікала… Але нічого не втрачено. Адже саме жовтень, як відомо, пора справжнісінького осіннього клювання. Зараз більшість хижих риб накопичують максимум енергії для майбутньої зими і особливо активно харчуються. Окунь теж нині у формі поки що. Не будемо відчувати долю, поки дні погожі і не вдарили морози, вирушимо за смугастим!
Поза всяким сумнівом, полювання за окунем у першій половині осені цікаве і перспективне, але швидше, це продовження серпневого клювання (можливо, навіть із ще більшим розмахом), і до кінця жовтня шанси застати окуневу феєрію різко зменшуються. Нинішня осінь поки що зовсім не холодна. Думаю, у підводному світі поки що розігрується сценарій вересня (вода 16-18 градусів). Саме тому нині дуже перспективний час для окунятника та чудовий шанс зловити трофей. У листопаді все буде, напевно, менш райдужно.
Окунь зараз біля дна. І якщо влітку і навіть у вересні ми раз у раз спостерігали окуневі котли біля поверхні, то з похолоданням все менше і менше відбувається цікавого у верхніх горизонтах. І чим більший окунь, тим він непосидючий, менш передбачуваний. В принципі, придонний шар - найбільш ймовірне місцезнаходження більшості хижаків, проте стосовно осіннього окуня це має особливий сенс. Перспективні по окуню місця можна поділити на постійні та тимчасові. На перші шанси застати окуня у будь-який проміжок дня досить високі і головне – хижак напевно порадує клюванням. А ось друга категорія окуневих місць, хоч і належить до перспективних, а все ж таки досить нестабільна і вимагає чималого везіння з боку рибалки, оскільки важливо ще й застати окуня на місці.
Більш трудомісткий і неоднозначний лов окуня на водосховищах і великих ставках, адже на обмеженому просторі (озера, ставки, кар'єри та річечки) варіантів дій у даному випадку у рибалки не так багато. Як і при пошуку судака, донного окуня на великій та незнайомій акваторії вирахувати непросто. В принципі, нічого надійнішого немає, ніж орієнтуватися на вже перевірені окуневі точки, запозичивши їх у знайомих. В іншому випадку це буде копіткий пошук, при цьому абсолютно без гарантій на успіх. Донного окуня у вересні та жовтні можна сміливо шукати на щучих, але особливо – судацьких угіддях. Безумовно, десь замість окуня ми застанемо тих же щуку чи судака, але чи багато хто буває проти такої зустрічі? Звучить банально, але для того, щоб упіймати окуня, необхідно застосовувати окуневі снасті, а не чекати смугастого як прилов на судаково-щучі монтажі. Немає сумнівів, що активний окунь легко проковтне щучою або судаковою силіконкою і навіть не зверне увагу на грубий повідець, але чи завжди ми маємо справу з такими екземплярами? Іноді окунева зграя «заводиться» лише під час лову. Наприклад, після десятка неодружених проводок раптом починають сідати «горбачі» по 500-700 гр. Не думаю, що саме в цей момент підійшла риба, швидше, та знайшла в наших діях чи снасті те, що їй до вподоби. Плюс усім відомий стадний інстинкт окуня на нашому боці. Загалом, далеко не завжди після перших закидів варто одразу робити категоричні висновки, залишаючи колись уловисте місце.
У переважній кількості випадків за донним окунем полюють з джигової снастю. Нерідко це мікроджиг з вантажами до 8 г, якщо глибина в місці лову не перевищує 5-6 метрів і течія незначна. Більше «дорослі» ваги доводиться ставити, коли мова заходить про прируслові ділянки водосховищ і особливо з плином. Яким би запеклим бійцем окунь у чиїхось очах не виглядав, на практиці проблем із виведенням навіть кілограмового «красеня» легкою снастю майже не виникає. Можна порекомендувати вудилище тестом, що не перевищує 15 г і завдовжки 2,1-2,3 м для човна та 2,3-2,6 м для берега. Я це Yamaga Blamks BLC83Tz, Mebius 710L, Battle Whip77MH. Шнура розривним навантаженням 3-5 кг (YGK UpGrade X4, Intech All-Range X4, Exceed X8) більш ніж достатньо, навіть якщо в прилові ймовірний судак або щука. Повідець флюорокарбоновий (у мене Intech Shock Leader) – 0,18-0,22 мм. А ось у плані приманок відзначу одразу п'ять напрямків: віброхвости, твістери, слаги, раки, черв'яки. Насправді нижче наведені спостереження з принад повною мірою ставилися і до вересня (подібні думки я приводив вже), але й у жовтні це дуже важливо.
1. Віброхвости. Ці приманки особливо ефективні при лові великого окуня або в ситуаціях, коли смугастий активний і важливо в темпі «вихопити» якнайбільше риб з зграї за короткий часовий проміжок клювання. Адже, як відомо, чим більший окунь, тим нечисленніша зграя і швидше вона «остигає» до полювання, помічаючи будь-який підозрілий момент. Крім того, віброхвости краще за інших відбирають найбільших риб, якщо в зграї «різношерста публіка». Віброхвости розміром 2,5-3 дюйми – мабуть, найвдаліша імітація дрібної риби, яка нині є кращим постачальником білка для окуневого організму. Якщо розраховані такі приманки на активну рибу, то і анімувати їх краще в темпі і досить агресивно. Відносно швидке ступінчасте проведення, але з обов'язковими паузами хоча б 2-3 с - найефективніший варіант.
Сміливо можу рекомендувати Noike Ninja, Sawamura OneUp Shad, Bait Breath TTShad, Intech Slim Shad, Long Heel. 2. Твістери. Це ще один тип активних силіконових приманок, що показує по окуню чудовий результат. Якщо абстрагуватися від конкретних умов і водойм, то твістери – взагалі-то, найпопулярніші приманки. В принципі, бувають ситуації, коли твістери ігноруються хижаком, але це настільки рідко відбувається, що швидше виняток. Твістер є відмінними приманками для пошуку, коли про переваги і місцезнаходження місцевого окуня мало що відомо. Тут шанс прогадати мінімальний. У цьому випадку дрібнити не потрібно, але й великі твістери, не знаючи ситуації, застосовувати необачно. Розміри 2,5-3,5 дюйма цілком підходять для ролі «розвідників» і по середньому, і великому окуню. Якщо смугастий поблизу буде, він себе виявить. Все та ж сходинка і пауза в кілька секунд - найбільш уловисті складові проводки. І хоч все відбувається досить швидко, а клювання часто жадібні і в заглот, їстівна гума набагато краща за звичайні, пахнуть калошами та іншим, приманок. По окуню це справедливо майже завжди. Мої окуневі твістери-улюбленці: Bait Breath Cirly Grub, Intech Turborib, Bugsy.
3. Слаги … (закінчення слідує)