Класну водойму запропонували полтавці для спінінгістів-береговиків. Горбатівка, як на мене, відповідає буквально всім вимогам, щоб тут проводити турніри та вищого рангу – скажімо, ЧУ та КУ. Але поки що всі, хто зібрався, тут мірялися силами в рамках Чемпіонату Полтавської Області (ППО).
Наша «FishingStock Team», чотирма днями раніше тільки повернувшись з ЧУ, не зважилася наступного дня їхати тренуватися, а далі тренування були закриті. Поїдемо так. Деякі моменти поведінки щуки, звичайно, залишалися за кадром, але, загалом, світло було видно. Ловити багато і швидко – така витала ідея. У березні ми, до речі, двічі їздили на Горбатівку, і багато виходило.
Субота. Ранок. Настрій учасників бойовий.

Як і минулого року, за жеребом мені дісталася зона «А» (верхній ставок), яку навряд чи хтось із учасників міг назвати «улюбленою зоною». Торік, добре пам'ятаю, звідси я прикотив «бублик». Не дуже хотілося зіпсувати настрій на наступні два тури й нині. Втім, початок першого туру мене дуже надихнуло і навіть здивувало - два маленькі окушки (по 11 гр) і два дрібні щуренки (240 і 260 гр) за перші півгодини в протоколі. Трохи більше півкіло у чотирьох хвостах – зовсім не безрибна виявляється зона!
В надії піти від нуля, стартував я з 1 гр, Bait Breath Micro Grub 1 " , Yamaga Blanks 65Ti . Короткий закид до очерету, і все вийшло. Удача супроводила ще й у тому, що більша частина сусідів при цьому залишалися з нулем. Проте вже до кінця години стали доходити. бонусами виступали щучки та судаки вагою по 300-700 гр. Вони раз у раз траплялися, нехай і багато в чому хаотично по зоні.
Чи мав рацію, коли швидко відмовився від прибережного лову на користь лайту і закидів багато в чому навмання з надією потрапити під ніс щуці або судачку, навіть зараз не готовий сказати. Вибирав сам. Думка була проста: окунятники мене й так не наздоганяли, а власники бонусів оминали мене одразу. Взяв курс на трійку зони та курс на лов здалеку. Проте всі мої лайт-потуги та облов тих секторів, де хтось діставав рибу, успіху не привели. Фінішував 6-м у зоні. Не найгірший розклад, але розраховував на більше. Напарники з «FishingStock Team» – Олег Іванович та Максим на нижньому ставку долю відчували менше, ніж я. Вони впевнено ловили свою рибу, за підсумком принісши в командну скарбничку по "трійці". «Fishingstock Team» поки опинилася на другій позиції серед 27 команд-учасниць. Можливість наздогнати лідерів була красива.
Обід, відпочинок, жеребкування та час другого туру. У моїй кар'єрі найневдалішим з усіх здебільшого виступає саме другий вечірній тур. Що я тільки не намагався змінити, але загальна статистика є невтішною. Максим напередодні відкрив усі карти свого гарного виступу вранці, і зона «В» достроково мені здалася, якщо й не виграною, то десь із місцем у трійці чи п'ятірці (якщо вже зовсім не піде). А зовсім не пішло. Причому про «п'ятірку» я думки залишив ще о другій годині.
За першу годину лише один невиразний штурхень, який, власне, міг і привидитись по безнадії. При цьому риба по зоні ловилася. Сусіди регулярно діставали або спускали щук, Макс на протилежному березі весь час напружував суддів зважування, а в мене зовсім нічого не відбувалося. Подібний кошмар я і не пригадаю, але зараз це була дійсність справжнісінька (провалилася б вона куди подалі). Змінював проводки, приманки, сектори… Начебто не гальмував, переміщався, здається, правильно, але результату це не давало абсолютно ніякого. Після першої години у багатьох було по 2-3 щуки, а у когось і 4-те. У мене ж "0". Друга година пройшла за тим самим сценарієм здивування і навіть якоїсь безвиході.
Загалом і козі було зрозуміло, що щука мені оголосила конкретний бойкот. І лише о третій годині я змістився на початок зони, де майже нікого не було, і там упіймав дві щуки з двох клювань. Ілюзій не мав - це цілковитий заліт (23-й), з тріском, свистом і помідорами. Від нуля відіграв лише п'ять позицій, але і вони команді знадобляться. Сизон Олег – п'ятий, Нестерцов Максим – четвертий. Завдяки моїм «старанням» ми змістилися на 4-у позицію, завдяки старанням напарників нам, як і раніше, рукою подати до срібла, та й золото цілком досягається. Поборемося.
"Тема", яку мені запропонував Максим ще вчора, - використовувати вольфрамки 5-6 гр і зелений Sawamura One Up Shad , безумовно, працювала (і сам Макс, і кілька суперників це довели), але я вирішив не наступати на вчорашні граблі та піти своїм шляхом. А шлях той полягав у тому ж One Up Shad і трьох грамах на дуже плавній проводці. Після першої години і Олег Іванович дзвінком зміцнив мої здогади – ловити ближче та м'якше.
За вчорашній день щуці неабияк дісталося і її апетит передбачувано не був великим. У зоні "С", на відміну від перших двох турів, середина зовсім вимкнулася. А ось краю потихеньку працювали. Вдалих секторів було небагато і мені не склалося в них стати. За першу годину спіймав дві щуки, за другу – ще дві. Це виглядало більш-менш гідно. На екваторі туру навіть був шанс на дострокову перемогу та номінацію «Big Fish».
Так, після чергового стукання стався справжній паровоз. Напевно, товстолобий – вирішив я. Тому ті кілька хвилин, що я тримав на гачку тяжкість, поводився зайво розкуто і розслаблено. Кілька спуртів і зупинка, знову п'ять метрів… Риба, раптом, рушила до поверхні і через мить я побачив, що вилетіла з води на весь зріст щука кіл на п'ять-шість. Саме в цей момент контакт із трофеєм було втрачено. А трапився цей казус якраз у тому секторі, де вчора Котоман Олег дістав крокодила на шість із чимось кіл. Той не той? Роздратований, поправив One Up Shad, і продовжив лов. Більше не вловив. Фінішував за підсумком десятих. Олег Іванович, не втративши стабільності й у третьому турі, став третім у зоні та згодом – бронзовим призером турніру. Максим у «А» грав по-крупному, полюючи за судаками та щуками, але цього разу не зумів вийти переможцем і «прикотив».
Четвертий. Третьому місцю програли зовсім небагато, але програли. Наступного разу неодмінно будемо ще сильнішими, розумнішими і щасливішими. Щирі привітання призерам – Євстегнєєву В., Діденку Р., Василенку О., Сизону О., Костенко Б., Панеджі О., Шейку О., Галушці О., Білану А. та Білану Т. Заслужено та красиво.




Не можу не відзначити організацію, суддівство та гостинність полтавців. Все вийшло чинно і злагоджено. Були і будемо раді бачити вас на нових турнірах.

Особливі слова вдячності та поваги нашому спонсору – компанії «FishingStock» за найкращі снасті та повну підтримку нашого спортивного руху вже багато років.