Починаючи з кінця осені, день стає зовсім коротким, тому рибалкам доводиться в певній мірі квапитися, аби встигнути і місця перспективні перевірити, і рибку на них зловити. Багато хто вважає, що зимовим днем не варто багато ходити, а краще методично обловлювати обрану ділянку, щоб і «вихід» не проґавити, і приманку правильну встигнути підібрати. Інколи це дієвий спосіб, проте мені більше до душі саме ходова риболовля, коли ти немало ходиш, проте рибалиш вдумливо. Про це й хотів би поділитися.
У багатьох ситуаціях саме ставка на нові місця виявляється найефективнішою, оскільки ми маємо можливість уважно половити відразу на кількох цікавих ділянках. Насправді виходить наступне: спінінгіст без особливих затримок, але й не поспішаючи, обловлює різні перспективні місця, ігноруючи ті, де ймовірність стоянки хижака мінімальна. Природно, що десь доводиться затримуватися довше (є клювання або місцевість велика), але в цілому, ми приділяємо одній ділянці стільки часу, щоб більшість риб, що стоять там, хоча б раз, але нашу приманку помітили. Швидше за все, у нашому улові будуть не тільки найактивніші екземпляри, але навіть ті, які не особливо голодні. Особисто я на кожну перспективну точку зазвичай витрачаю не більше сорока хвилин. Діючи за такою схемою, намагаюся час витрачати все-таки економно, при цьому досить уважно обловлюю обране місце.
Риболовля з переходами не передбачає закидання аби куди. Ловити виключно на перспективних місцях вдається лише тоді, коли і місцевість добре знайома, і цих перспективних точок (ям, приямків, корчів) на річці достатньо. А ще у рибалки має бути можливість швидко пересуватися берегом, що вже в листопаді через дощі або сніг часом проблемно. Якщо в запасі у спінінгіста достатня кількість уловистих місць (п'ять і більше), може виникнути проблема з вибором черговості, адже очевидно, що на якійсь ділянці ви ловитимете вранці, а на якійсь потрапите лише до обіду. А це, погодьтеся, не одне й те саме. Можна, звичайно, вчинити просто – обловлювати точки поспіль одна за одною і ні про що не думати. Але є й інше…
Оскільки передзимова пора не надто тривала, то надійної статистики, де краще клює ранком, а де – вдень, у спінінгіста, швидше за все, не виявиться. У мене особисто немає навіть на найзнайоміших ділянках такого чіткого розкладу. У зв'язку з цим проблему вибору черговості точок зазвичай вирішую наступним чином.
Місцем старту визначаю найближчу ділянку. Причина банальна – бажання швидше почати ловити. А ось подальший маршрут залежить від результатів лову на першій та другій точках. Так скажімо, якщо на обловленій щойно точці не трапилося жодної клювання, велика ймовірність того, що на подібному (нехай і стократно перспективному) місці клювань теж не буде. Це не означає, що всі однотипні ділянки, де сьогодні не клювало, слід повністю ігнорувати. Ні, їх просто розумніше обловити пізніше або скоротити час перебування на таких точках. Не виключено, що хижак там є, просто зараз йому не час полювати. Практика показує, що на річці риба поводиться досить солідарно і відстань у кілька кілометрів – дрібниця.
Коли перелік можливих уловистих місць значний (десяток і більше), спочатку краще половити на самих компактних з них або тих, які візуально легко читаються і доступні іншим спінінгістам. Найчастіше на локальних перспективних точках розташовуються по-справжньому голодні, хоч і поодинокі екземпляри, яких найлегше спіймати. Не скидаємо з рахунків і той факт, що незважаючи на звичну безлюдність річки в передзим’я, на вихідних цілком можуть рибалити інші спінінгісти теж, і саме можливо їм дістанеться клювання «чергового» судака або щуки, котрі могли би бути нашими. Вважаю, що у холодну пору особливо важливо знати рельєф і глибину в місці лову. Зараз навряд чи масово та прогнозовано, як улітку, зустрінеш щуку біля куща трави, а окуня – під навислим деревом. Риба нині прив'язана до донних орієнтирів, які не так легко розгледіти. Та й водоймища «читаються» зараз значно гірше, ніж улітку. Впевнений, що у вдумливого спінінгіста завжди є шанси, навіть коли місцевість повністю чужа. В таких ситуаціях дотримуюсь наступних міркувань:
1. Якщо річка знайома, а саму ділянка ні, то з великою ймовірністю хижак поводитиметься приблизно так само, як і на знайомій місцевості, що розташована поблизу.
2. Навіть на дуже цікавих на вигляд ділянках я надовго не затримуюся – під водою все може бути набагато менш перспективно, ніж здається.
3. Насамперед орієнтуюсь на класичні для цієї пори аномалії – ями, вири, корчі. При цьому намагаюся уникати особливо глибоких ям (більше 6-7 метрів) та територій з однотипним рельєфом. В цьому випадку можна надовго «ув'язнути» на одному місці, а це для пошукової риболовлі неприйнятно.
4. Використовую тільки ті приманки, в яких найбільше впевнений. Під час пошуку не до експериментів. Зазвичай у мене це Bait Breath E.T. Shad, Curly Grub, Intech Turborib, Slim Shad.
5. Переміщаюся швидко і не зупиняюся надовго на одному місці. Однак і не обловлюю все підряд, а тільки найперспективніші, на мій погляд, точки.
6. Завжди звертаю увагу на локальні аномалії, які легко обловити одним-двома закидами. Біля них часто чергує окунь або щука, при цьому часу, щоб це перевірити, потрібно зовсім небагато. Клюнуло – здорово, ні – йду далі.
7. Рибу, що клюнула або зійшла, не намагаюся «вистояти» і взяти змором. Якщо після десятка закидів повторного клювання не сталося, при цьому я змінив хоча б двічі приманку, вважаю рибу «втраченою» і рухаюся далі. Буде нагода, сюди ще загляну.
До риболовлі на незнайомій ділянці завжди ставлюся як до захоплюючої подорожі та знайомства з чимось новим. Нерідко чим більше пройдено та обловлено, тим солідніше улов. Та й не він – ключовий момент.
До речі, у сонячний день у другій половині дня мені неодноразово вдавалося застати щуку на мілководді, що на перший погляд, суперечить теорії. Така нетипова поведінка хижачки спостерігалася поблизу глибоких місць протягом короткого проміжку часу. Чи можна говорити, що наприкінці осені і тим більше на початку зими вода здатна хоч трохи прогрітися від сонця? Ні. Та й навряд чи на мілину виходить мальок. Не виключаю, що щука іноді приймає короткочасні «сонячні ванни», під час яких, буває, не проти перекусити.
Отож, риболовля на передзимовій річці може виявитися запросто безкльовою, але навіть такий день здатний принести масу позитиву. Нехай його у нас у житті і буде якнайбільше! Усім здоров’я та успіхів!
