Навіть якщо річка добре знайома і перспективні точки на ній Вам відомі, як буквар, не обманюйтесь – зимовим днем навіть у такому разі доведеться чимало шукати, експериментувати та пробувати. Година така. Але особливо непросто у ситуації, коли ділянка Вам малознайома чи взагалі Ви тут уперше. На цьому й хотів би звернути увагу.
Зимовий день дуже короткий, щоб витрачати цінну рибальську годину марно, переміщаючись хаотично і виконуючи закидання навмання. Проблема й у тому, що хижак нині дуже сконцентрований за певними точками, які, зрозуміло, не завжди відкриті навіть поважному погляду рибалки. Частина уловистих ділянок ніяк не бачить собі ззовні, але є низка місць, які, на щастя, таки «читаються».
Традиційно вважається, що найнадійнішим рішенням при лові на малознайомій річці є пошук заток, ям або просто глибоких місць із замедленою течією. З високою ймовірністю саме тут відбудеться зустріч нашої приманки та хижака. Знову ж таки досить відкрити докладну карту місцевості (а краще вид із супутника) і подивитись, який характер русла у нашої річки в обраному районі. Якщо є хоч найменша свобода вибору, однозначно варто віддати перевагу району з звивистою русловою долиною. Тут і переходи між точками можна сильно скоротити, і точно знайдуться поглиблення з тиховодами, де має збиратися на зимівлю хижак. А ще вид із спутника дозволить у першому наближенні оцінити прохідність місцевості – чи немає боліт чи довгих заток біля берега.
Звичайно, все виглядало б неймовірно банально та безцікаво, якби тільки на затоки та ями доводилося робити ставку, довго чекаючи на них «виходу хижака». Звичайно, прочісування чи не всього поспіль, - точно не найкращий спосіб досягти результату, а ось цілеспрямований, раціональний і точковий вилов у місцях, що понравилися, дуже навіть ефективна. По-перше, ніколи немає впевненості, що абсолютна вся риба скотилася на зимувальні ями і тільки там клює. По-друге, навіть холодної пори частина екземплярів таки виходять пополювати далеко за межі своїх глибоких місць стоянки, де, до речі, часто хижак просто дрімає, лінуючись навіть рота відкрити, щоб зловити додобуток. По-третє, найчастіше ями настільки зимою схильні до пресингу з боку рибалок, а часом – браконьєрів, що риба там дуже насторожена і помітно проріджена. По-четверте, якщо придивитися, то практично на будь-якій ділянці річки завдовжки кілька сотень метрів угадуються невеликі заводи, мікрозатоки та інші аномалії, де запросто може чергувати один-два голодні хижаки, яких ніхто давно не турбував. Одним словом: досить темповий облов аномалій, що понравилися на шляху - нерідко найправильніша тактика навіть зимою.
Загального рецепту перемоги над зимовим хижаком, та ще й на малознайомій акваторії, мені не відомо, проте я вже багато разів помічав перспективність швидкої ловлі. Одна з головних у такій рибалці, на мій погляд, це не зациклюватися на окремих і на вигляд цікавих місцях, зайве багато експериментувати з приманками або проводками без переходів, а також дуже швидко і різко анімувати приманки, розраховуючи на те, що голодний хижак і так клюне. Зазвичай не клює. Якщо все сказане виключити чи мінімізувати, то навіть зимою схема зі швидким переміщенням дуже логічна.
При цілеспрямованому полюванні за зимовою щукою на малознайомій річці я керуюсь такими простими міркуваннями: - великої кількості дзьобів чекати не варто, а тому до шкірного місця, де зубаста відгукнулася, розумно придивитися поважніше. Це зовсім не означає, що таке місце треба борознити приманками півдня, можна, наприклад, знайти подібну ділянку і там повторити виграшний алгоритм дій, який щойно приніс успіх; - щука зараз інертна і навряд чи наважиться погнатися за юркою здобиччю. Очевидно, що і приманка, яка імітує жертву, не повинна рухатися різко. Навіть якщо йдеться про швидкий пошук, як на мене, агресивні проводки малоефективні;
- Приманки краще вибирати з тих, які за статистикою тут чи на подібних місцях виявлялися найуспішнішими. І навіть якщо ці моделі, розміри та окраси були актуальними лише в теплу годину, не виключено, що вони залишатимуться щуці цікавими і зараз; - дуже важливим є аналіз упіймання (або навіть клювання) першої риби. З цього важливо отримати максимум користі. Практика каже, що саме в зимовий день переваги щуки дуже стійкі. Скажімо, спрацював спочатку якийсь віброхвіст чи твістер на такій проводці, так цілком реально, що він виявиться затребуваним і за годину, і ввечері. Так само можу сказати про проведення та характерні місця стоянки; - Снасть розумніше зробити трохи більш делікатну та акуратну. Це стосується поводки особливо. Я твердо впевнений, що флюорокарбон діаметром 0,4-0,5 мм на голову вищий за інші скрутки, струни, повідкові матеріали. Правильний флюрик і приманку не дуже сковує, і добре тримає щучі зуби. В останні роки я користуюсь лише флюрами Intech First та Shock Leader, і у мене були серії без зрізів по 50 та по 100 щук;
- Вважаю весь світовий день майже однаково перспективним щодо клювання щуки. Безумовно, завжди мають місце періоди підвищеної активності у хижака, або його млявої поведінки, проте на малознайомій річці (і навіть добре вивченій) все це надто складно. Зі своєї практики зазначу, що спроби підлаштуватися під можливе клювання чи його відсутність мені більше шкодили, ніж приносили користь. Згідно з моїми спостереженнями, нині найефективнішими є віброхвості, твістери та слаги. Виброхвості я пускаю в хід тоді, коли місцевість мені зовсім незнайома і немає очевидних точок, де активна щука могла б затаїтися у засідці. Серед віброхвостів, яким однозначно довіряю, відзначу Intech Long Heel, Slim Shad, Sawamura OneUp Shad, Bait Breath TTShad, ET Shad.
Твістери, в моєму розумінні, куди точковіша зброя, хоча так само пошук активної щуки з твістерами зовсім не позбавлений сенсу. До твістерів я звертаюсь у ситуаціях, перш за все, коли щука знайдена, але клює неохоче або коли зубаста чекає від рибалки особливо пелагічних проводок та надповільної анімації приманки. У таких ситуаціях мої головні козирі – Bait Breath Curly Grub, Bugsy, Intech Turborib.
Слаги особливо затребувані як приманка-«заміна» на тих щучих точках, де клювання (а то й упіймання) вже були, але припинилися. Fish Tail Shad, Ringer та Fish Tail – мої особливі «улюбленці» з-поміж складів. Всім добра, міцного здоров'я та яскравих рибалок!