Блоги Fishingstock

Звіти про рибалку 21 серпня 2015

Під навислими перешкодами

Досить часто влітку (і не тільки, звичайно) доводиться констатувати, що майбутня рибалка не має серйозних перспектив і, можливо, розумніше навіть залишитися вдома. Одним з варіантів подолати нудьгу і досягти результату, на мій погляд, є сконцентрувати свої зусилля на чомусь одному, наприклад, на конкретному типі перспективних місць. Потрібно вірити, що десь там причаївся хоч скільки-небудь активний хижак і, можливо, зволить клюнути, якщо все з нашими руками, діями та снастями буде гаразд.

Часто буває, вгадав із місцем – половив, ні – шукай причину невдачі. Сто разів і те, й інше проходив я. Вирішуючи в черговий раз, якій саме характерній ділянці віддати перевагу, я нічого кращого не придумав, як приділити максимум часу і сил перепонам, що нависли над водою (деревам, кущам, штучним опорам). Перспективність такої риболовлі у спеку незаперечна, але, як показує практика, і наприкінці серпня, і навіть у вересні вказані місця актуальні. Щодо цього я вже філософствував (липневий запис у блозі «У тіні дерев»), тепер ближче до практики.

Нещодавно сонце палило з особливим ентузіазмом, так що ми з товаришем навіть засумнівалися, чи їхати на рибалку. Звичайно, поїхали, а інакше, навіщо було б розмову починати? Ловили з човна на трикілометровій річковій ділянці, практично повністю оповитій густим лісом. Ця частина річки взагалі цілий день залишається у тіні, на неї і був розрахунок.

Здається, сто років відомо, що одне з найперспективніших і можливо найбільш безпрограшних літньої пори місць таке, де підводний світ захований під деревами і там є достатня глибина (хоч би метр). Сюди, наче магнітом, притягує хижака. Під навислими перешкодами збирається корм, що приноситься течією; часто там утворюється приямок чи обратка; з куща чи дерева регулярно щось їстівне потрапляє у воду. А ще під крону дерева не пробивається ультрафіолет, який далеко не всім живим істотам на радість. Загалом, для стоянки, відпочинку і навіть годівлі риби, і зокрема хижака, перепони, що нависли над водою, – супер варіант.

Хоч як би мені не хотілося похвалитися перед колегами чудовим уловом та яскравими фото, сьогоднішня рибалка не вийшла такою. Але я не втратив азарт і настрій, за що згодом був винагороджений. Але про все по порядку.

Чому сьогодні ми зупинилися на тінистих ділянках? По-перше, передбачалося, що риба, рятуючись від прямих сонячних променів і не найкориснішого для неї випромінювання, масово зміститься в укриття. По-друге, з човна такі ділянки зручніше облавлювати. По-третє, глибина тут півтора-два метри, тому цілком доречні поверхневі приманки, що дають змогу ловити у темпі. А ще таку рибалку я дуже люблю та поважаю.

Зі своїм товаришем Сергієм сьогодні ми облавлювали всі поспіль ділянки, де тільки дерева нависали над водою і створювали тінь. Хоча, звичайно, снасті не зачохляли, якщо, раптом у зоні закидання не було потрібного місця. Рано вранці практично нічого не відбувалося - лише жерешки грізно трощили малька, зовсім не звертаючи увагу на нас і наші дії. Зате коли сонце піднялося вище, хижак (дрібний) дещо «ожив». Він переслідував наші приманки та періодично атакував. Особливо окушкам і голавликам варто боятися Серьогу, який хоч і вибрав, на мою суто особисту думку, не найкращий спосіб досягти результату, досвід спінінгіста і рибальську вправність мав серйозну.

Товариш закидав переважно якогось Джакалівського жука, яких я раніше ніколи не бачив. Смішна штука. Клювань було чимало (головники особливо таким дивом цікавилися), але майже всі атаки виявлялися неодруженими - приманка дрібним і нерішучих рибок просто не по зубах була. Закидаючи жука під самий ствол, Серьога вміло імітував комаху, що звалилася з гілки, що намагається злетіти. Чимало клювань сталося на наших очах, проте майже всі вони були в молоко, а два найбільші окуня, які все ж таки піймалися, не перевищили двох сотень грамів кожен.

Ну, і добре – про себе думав я, такий авантюризм не дозволить другу мене обловити і після мене не доведеться вкотре зізнаватись у поразці. Хоча, звичайно, силами міряються (і я в тому числі) лише на змаганнях, яких і так у моєму житті достатньо. Сьогодні риболовля для душі, так що кожен з нас чинить так, як наказують його бажання, і ніхто судимий не буде.

Я ловив виключно кренками, і найвагоміший успіх мав із червоноголовим Megabite Booby 50F, якому нещодавно присвятив цілу оду (інший мій липневий запис у блозі «Красноголовий Чемпіон»). Це була щучка на вісімсот грамів (найбільша риба нашої ранкової риболовлі). Вона схопила кренк навпроти пляжу в тіні розкішного дерева - все за класикою.

Результат вкрай скромний, але я руки не опустив і незабаром повторив цілеспрямований лов під навислими деревами, але вже поодинці.

Черговий ранок, рахунок яким я давно втратив. І лише записи щоденника дозволяють побачити дату і результати, а якщо пощастить, то згадати найяскравіші моменти. Ці моменти запам'яталися.

Поки сонце тільки прокидалося, орієнтувався я на корчі та краї трав'янистих мілководій, де й упіймав першу щучку. Незабаром розпочав реалізацію задуманого – облавлювати лише крапки під навислими деревами. І клювання почалося. Зовсім не хочу сказати, що рано вранці дерева, що нависли над водою, малоперспективні, але саме з підйомом сонця актуальність тінистих плям різко зростає.

Спочатку одна щука, потім друга (обидві на кіло) завітали в підсак, далі був вихід за принадою щуренка і схід зубастий десь на півтора. Через півгодини піймалася щука на 1,2 кг і кілька окунів, потім дві клювання мимо і два щупаки по півкіла в заліку. А вже під кінець ранку, коли активність згасала, потрапила щучка грамів на вісімсот і одна трохи менше зійшла. Зайве відпустив зі світом. Дорогою зустрів двох колег-спінінгістів, які традиційно нарікали на безкльов'я. Але чи було воно сьогодні?

Рибалив я сьогодні вкрай просто, не роблячи ніяких хитрощів. Закидав під кущ або кренк, або мінноу і акуратно проводив проводку. Як тільки приманка залишала уловисту зону, вимотував снасть без жалю для наступного перезакидання. Плавзасіб мав приблизно за десять метрів від навислого дерева, що дозволяло і точно закидати, і не надто лякати хижака. Обійшовся без експериментів, застосовуючи ті приманки, якими тут ловив раніше: Dandy 90SP, Fatty Minnow 70SP, Booby 50F, Samba 100SP.