Найгірше в плані щучої активності початок цього року після тижня морозів обернулося млявим і майже ніяким клюванням. Зміни, брате, прийшли… Очікувати спаду активності цілком слід – будь-який хижак не може «жерти» вічно, паузи неминучі. Висловлюючи в числах глибину змін, скажу так: де нещодавно вдавалося зловити п'ять-сім щук, зараз ловилася в кращому разі одна-дві. Що ж, і в умовах змін нерідко доводиться рибалити. Чи не опускати ж руки?

У період спінінгово-лютівського глугосім'я я мав щастя побувати на трьох рибалках, але не мав щастя похвалитися помітними результатами. Кожен виїзд виходив трудовим як у мене, так і у моїх добрих знайомих, чиє вміння в спінінгу безперечно. Виділю та об'єдную деякі позитивні епізоди, що призвели до локальних перемог. Можливо, наступного разу вони також спрацюють. Місце моїх рибальських розвідок – річка Сіверський Донець, інструмент – джиг.

Перша після затяжних морозів рибалка спінінга, за моїми прогнозами, обіцяла неймовірний улов і величезні перспективи. Їй-Богу, налаштувався далеко перевалити за десяток по спійманих хвостах. Причини? Поки лютували холоди, можна було не сумніватися, що спінінгового пресингу навіть на загальнодоступних ділянках річки майже не було. Якось у нас народ чітко знає і дотримується, що помітний «мінус» спінінг – не найкраще заняття. Так, приблизно за десять кілометрів до пункту мого рибальського призначення навіть слідів на свіжому снігу вже не спостерігалося. Я буду першим. Мабуть, тутешню щуку не турбували давно. Сто відсотків вона зголодніла і навіть скучила за увагою з боку рибалок. Ех, я зараз…

Того дня я спіймав два невеликі шнурки, і більше клювань не побачив. Ну з ким не буває? Висновок про те, що хижак масово охолонув до їжі, я зробив трохи пізніше. Відразу кілька компаній моїх знайомих, що рибалювали цього дня, напередодні і трохи пізніше, в один голос підтвердили, що хижак «відморозився», зовсім не таким зговірливим став, як кілька тижнів тому. Дещо відлягло, але зі змінами все одно слід боротися.
На наступній риболовлі я вже стримав свої амбіції та очікування, настроївшись відразу на трудові клювання. І ті вдавалося сяк-так заробляти. Жаль ось тільки, що обставини завадили повноцінно приділити хижакові весь день. За підсумком знову дві щуки (але вже в районі кіла обидві) стали моїм активом.

Через три дні я знову вирушив підкорювати щуче населення Сіверського Дінця. Першим моїм рішенням, яке мало пом'якшити сум і безкльов'я, стала кардинальна зміна місцевості. У зв'язку з чималими морозами, солідними закраїнами, а то й зовсім кіркою льоду на руслі розгулятися особливо можливості не було. Однак навіть у таких ситуаціях майже завжди можна змінити, наприклад, неглибоку затоку на яму, тиховоддя на ділянку русла. Десь щука зустрінеться і відгукнеться. Дуже корисно, до речі, перевіряти різні ділянки навіть у період клювання. Задум не спрацював. Того дня зубаста трохи кіла – єдиний хтось із підводних мешканців потрапив до об'єктиву фотокамери. Глугосім'я! Як воно прийшло, так відразу не густо стало.

Вирішив тепер я впертись у приманки та їхню презентацію. Безперечно, лише активний хижак здатний пробачити багато огріхів у проводці та невдалість вибору приманки. Якщо ж говорити про щуку пасивну, то тут помилки та невідповідні рішення особливо помітні та карані.
Якщо щука сьогодні практично не полює, то приманку слід вести максимально неквапливо. Нехай і не закон це, а таки часто спрацьовує. Щось і цього разу вийшло. В одному з колись "відповідали" місць тільки-но я змінив темп подачі приманки, як зубаста тут же себе проявила. Кіло. Так, феєрії не вийшло, але затримання відбулося плюс було явне клювання на точці.

Плавність подачі приманки виявлялася не тільки в мінімізації завантаження, а й у тому, що проводку тепер я виконував, повністю виключивши різкі ривки та високі підкиди, ніж іноді грішу, коли намагаюся швидко обловити місцевість. Як то мені вже давно прищепили розумні люди, в момент, коли джига ось-ось має впасти на дно, чудово стадія ширяння продовжується, якщо вершинку спінінга плавно піднімати вгору аж до вертикального положення. Приманка при цьому, мабуть, ще близько метра проходить впритул з дном на малій швидкості. Таке по будь-якій щуці працює, по млявій зимовій - особливо.
Що по терезах? Там, де під час клювання, я впевнено жбурляв 12-14 гр, тепер обходився 10 гр. Начебто й дрібниця, а ефект був присутній.

Приманки – окрема тема. Коли клює, знайти вдалі модель і розмір не дуже складно, коли ж хижак відверто «морозиться», вгадати праці варто помітно більших. На останніх двох рибалках, як мені здалося, краще за інших себе проявили твістери. У всякому разі, найцікавіше мало місце саме з ними, хоча я багато ідей встиг втілити в життя. Чому твістери? Думаю, що взяла тайм-аут в полюванні зубаста, якщо і наважувалася поповнити запас калорій, то виключно легкою їжею та малою кров'ю. А може пост якийсь нині в неї, час дієт чи інші катаклізми. От і не ганяється зубаста за рибкою.

З огляду на не дуже величезну кількість клювань, можу буквально поіменно назвати тих, хто відзначився. Це: Bait Breath Curly Grub 3.5 ", Bugsy 3" і Intech Turborib 3 ". На кожній з трьох рибалок пробував по 5-7 різнопланових приманок, але саме твістери приносили, нехай і мізерний, але результат. Якщо не помиляюся, то всього одна зубаста спокусилася на вібро.
Із забарвлень, що були задіяні мною, в одноосібних лідерах виявився «ультрафіолет». Не впевнений, що інші забарвлення опинилися б у тіні, але це далеко не перша моя рибалка, коли "ультрафіолет" по-справжньому кермує.

Давно вважаю цей колір ключовим при лові щуки будь-якої пори.
Усіх Вам благ, колеги! І щоб найближчі зміни були лише на краще!