Приємно, зелено, світло… Все ближче та ближче справжня теплиня, а там уже й літо не за горами. Але поки не поспішатимемо події, оскільки навіть від нересту багато хижаків все ще не відійшли. Заворушилася щука з окунем, активізує судак. Все частіше і частіше проскакує інформація про упіймання добрих жерехів та голавлів. Та й сама природа вже справжня, весняна. Безумовно, відчувають приплив сил не тільки рибалки-романтики, а й підводні жителі, регулярно радуючи нас чудовим клюванням. Травень місяць особливо багатий на різноманітність методів та стилів лову. По-перше, до кінця весни включаються як річки, а й водойми без течії, де хижак віднерестився і готовий заповнювати витрачені калорії. По-друге, травневий спінінг, крім традиційних у наших широтах окуня, судака та щуки, може подарувати клювання голавля, жереха і навіть сома. По-третє, в останній декаді травня знімається заборона на лов з човна на річках, що дуже значуща подія в житті багатьох спінінгістів. Про окуня, жерех і голавлю далі.
Оскільки окунь нереститься трохи пізніше за щуку, то в травні відлуння окуневого продовження роду ще помітне. Окунь поки не в самій бойовій формі, щоби вести максимально активний спосіб життя. І це неодмінно слід враховувати. І все ж таки з кожним новим травневим днем окунева зграя стає все більш ненажерливою і рухливою, а значить і рибалці зайву млявість у приманках і проводках не варто імітувати. Зазначимо кілька характерних ситуацій.
Біля берега. Напевно, найлегша і найрезультативніша виходить рибалка, коли окунь займає прибережні ділянки. Тут він активно збирає корм, отже, і клює. Втім, біля берега навряд чи варто розраховувати на горбачів, зазвичай це окуньки до 100 гр. Головний рецепт успіху простий: волосінь або шнур тонший, вудку ніжнішу, джигу легше, а дрібнішу приманку. Як я переконався, для прибережного окуня практично незалежно від його настрою і навіть розміру краще за інших підійдуть «чебурашки» вагою близько 1 гр, дуже тонкий шнур #0.2-0.3 за японською класифікацією, повідець з флюорокарбону або волосіні діаметром 0,08-0,12 мм. З принадами проблем немає: невеликий їстівний черв'як або солодка, а коли окунь активує, хороші також мікротвістери.
Далеко від берега. Куди складніше, але водночас і помітно перспективніше, коли окунь стоїть далеко від берега. Складність полягає у визначенні місця розташування зграї, зате знайшовши таке місце, можна половити справжніх «горбачів». Справедливо це як річок, так стоячих водойм, але особливо актуально для дамб водосховищ, куди після нересту окунь активно підходить. На дальній відстані найбільш уловистим виявляється класичний мікроджиг. Для річок вибір снасті залежить від сили течії, а ось для стоячих водойм можна дати цілком чіткі рекомендації. При глибині до 3,5-4 метрів ваги "вушастиків" краще підбирати не більше 6-7 гр. Єдиний виняток, коли доводиться обважнюватись, це необхідність докинути до якоїсь аномалії дна. Розміри приманок розумно обмежити десь трьома дюймами. Звичайна сходинка (краще з кількома підривами вершинкою на підмотуванні) дасть стабільний результат. Здебільшого твістери та злаки (краще їстівні) виявляються ефективнішими за інше.
На протязі. Нерідко на водоймах з течією у травні окунь масово виходить на течію і по-справжньому активізує там. Скоріше це короткочасні набіги з метою швидко набити шлунок мальком, бо постійно стояти на струмені навіть наших рівнинних річок для окуня завдання непросте. Як би там не було, потрапивши на таку точку під час виходу, без улову, швидше за все, не залишишся. Тим більше тут і зараз як ніколи великий шанс зловити «горбача». Особливо уловисті ділянки з течією, розташовані біля глибоких тиховодій, приямків, а також дерев, що впали у воду. Очевидно, на глибині і в корчах окунь відпочиває, полювати ж виходить на чисті простори та течію. У травні клювання особливо реальне в післяобідній час і останню годину перед заходом сонця. Актуальні нині як воблери, і силікон. Часом «вистрілюють» блешні, що обертаються. Логічно порадити застосовувати ті приманки, які вже себе зарекомендували на цій річці раніше, а також ті, що максимально поєднуються із силою течії та глибиною.
Жерех позначав свою присутність ще у квітні. Але то були найчастіше поодинокі екземпляри, які не сильно прораховувалися і загалом ставилися до розряду випадкових. Щодо квітневого лову голавля на спінінг так само інформації мало, і будемо відвертими - така витівка малоперспективна. Але травень – зовсім інша пора. Це час досить азартного лову як жереха, так і головня. Питання взагалі-то спірне, проте спостереження і практика кажуть, що зараз голавль і жерех нерідко дотримуються подібних місць проживання, а ще принади воліють схожі. Це явно наштовхує на думку, що полювання на обидва види можна вести одночасно. Справедливо й те, що не так багато у наших річках великого голавля та жереха, щоб ганятися за ними зараз окремо. Дотримуючись певної лінії універсалізму, на одній рибалці реально отримати як трофей як жерех, так і головень. Що це за лінія? 1. При виборі місця лову краще відразу орієнтуватися на ділянки з невеликою та середньою глибиною, де є помітна течія. Звичайно, голавль та жерех можуть стояти і в інших місцях, але саме тут вони найшвидше відреагують на приманку. 2. Найбільш універсальною принадою відзначив би воблери геометрії мінноу та кренки. Саме ці класи воблерів куди виграшніші, ніж попери, блешні і, природно, силікон, на які так само можна спокусити жереха і голавля.
3. Якщо на маршруті зустрічаються чисто головні або чисто жерехові ділянки, безумовно, їх ігнорувати неправильно, проте присвячувати цьому місцю занадто багато часу теж не варто. 4. Якщо видно потужні сплески жереха і відстань між ними досить велике, ганятися за цим екземпляром часто марно. З одного боку, такі сплески відбуваються в довільних місцях, з іншого – навряд чи, цей екземпляр відреагує на приманку, а з третього – шанси на затримання головня як прилов різко зменшуються.
Ні хвоста, ні луски, дорогі друзі!