«Пінгвіни», лід, блешня… Здається, і глухозім'я вже має відступити, змінившись азартним клюванням підлідних мешканців, але поки що цього зовсім не спостерігається. Справжнім «пінгвінам» чекати на кращі часи не доводиться. Їдемо на Баварію. Це ділянка річки Уди в межах р. Харків. Позмагаємось у рамках відкритого фестивалю зі спортивної блешні. Охочих зібралося аж 65 людей, плюс десяток тих, хто співчуває та допомагає. Більш ніж масовий захід намітився.



Риба? Плотва, лящ, густера, окунь, йорж, уклейка та карась. Це якщо у стилі наших політиків говорити. Насправді нечасті клювання дрібної плотви, окуньків та йоржиків – ось, на що доводилося нам розраховувати.

До честі харківських (і не тільки) мормишників це не злякало, а навіть навпаки – до певної міри додало сил і азарту. До речі, цієї неділі можливо знову стався рекорд відвідуваності зимових турнірів слобожанщини.

На Удах у районі «Баварії» за все своє життя рибалив близько двох годин. Справа була два тижні тому, коли ми з Тимуром та Артуром Біланами обирали водойму для фестивалю. Відразу ж підкупили рівноцінність умов, однакову глибину та рівномірний розподіл риби. Для змагань – те, що потрібне. Щоправда, ні клювання, ні розмір «баварських» мешканців не відповідали нормі, але що вдієш?

Досить швидко визначив, що снасті знадобляться дуже тонкі, адже місцями трофеї до десяти грамів не дотягували. Годувати рясно - найдурніше, що можна створити, оскільки не тільки розмір, а й кількість екземплярів залишало бажати кращого. Таких перегодувати – раз плюнути. Несподівано була відсутня ясність, де концентрація риби більша і як її загалом умовити клюнути. Прийде розбиратися по ходу справи. Нині важливіше було зробити так, щоб гостям сподобалося, а рибу в турах упіймаємо.

Поки розмічав зони, з жахом дивився на гігантські розміри майданчика. Ніколи раніше таких не бачив. Коли ж народ вишикувався по периметру перед стартом, я зрозумів, що буде тісно і спекотно. Круто! При тому, що зазвичай у турнірах в одній зоні бореться 8-12 осіб, сьогодні 65 учасників виглядали чимось грандіозним. Браво, колеги!

Яскравого старту особисто у мене не вийшло, якщо не сказати гірше. Коли в деяких активі було 3-4 хвоста, у мене значився єдиний окунек. Тур 2,5 години, але вільного місця не дуже. Пресинг, як з'ясувалося, навіть не на кожному ЧУ такий буває. Так зі своїх шести загодованих лунок першої бази я зміг перевірити лише дві. Із другої «п'ятірки» – теж лише дві. Третю базу зробив компактніше у стрічки, і її відразу повністю закрили прапорами, без варіантів. Наївно бурю нові лунки, але і їхня доля така ж. Цей розклад, звичайно, мені не до вподоби, я навіть трішки в серцях злюся. Втім, все в рамках правил, а джентльменство та лов на своїх лунках – річ добровільна. Винен сам – розкидав мотиля біля лунок, чітко позначивши ціль. Так навіть цікавіше. Риба прогнозовано стіною навіть на найбільш правильно загодованих лунках не стане, вона скоро буде переборювати або зовсім виб'ється. Ті, хто орієнтується лише на чуже, діють у сліпу. Думаю, вони закономірно та заслужено програють.
Худо-бідно дістаю штук шість хвостів на тих лунках, які вдалося відстояти. Чуже не чіпаю, вірю лише у своє. Ближче до берега, начебто, рибка трохи дрібніша, але частіше трапляється. А ось на руслиці є і плотва більш-менш, і окуляри трохи солідніше (20-30 гр). Вони клюють рідше, але їх вигідніше ловити. Лісочка 0,052 мм, золота блешня 2,15 мм. Граю досить активно, оскільки вважаю, що такі дії залучають рибу здалеку і цілком стерпно провокують її на клювання.

У жодній з лунок більше двох риб поспіль виловити не вдалося. Власне, ледве за весь тур півтора десятки хвостів наскріб. Наприклад, в один із чемпіонатів світу (в Казахстані, чи що) були зони, де учаснику за три години за щастя було спіймати малька на 5-7 гр. У нас не так вже й погано, виявляється))). Рибка клювала (або не клювала) протягом усього туру однаково, хоча вже через півгодини від початку туру крига зрешетували безпосередньо. Не можна сказати, що я прямо рвав волосся на собі і гриз кригу, але діяв зібрано, постійно перебуваючи в спортивному тонусі, як і звик на змаганнях. Гудок. Фініш.
Виявилося, що півтора десятки рибок і трохи більше чверті кіла ваги це ще й непогано. Другий у зоні. Лідер – майбутній володар «бігфішу», який спіймав здоровенного за нинішніми мірками ляща))) плюс трохи плітки.
Перерва. Після душевних розмов за чаєм та бутербродами, короткої підготовки до другого туру знову величезний натовп рибалок висунувся на лід. Зону трохи подовжили, але все одно другий тур пройшов у дуже тісній конкуренції. У тісноті, та не в образі, сподіваюся.

У другому турі вирішив годуватись ще менше, оскільки велика насадка легко насичувала дрібну одиничну рибу. Трохи засмутили дії деяких колег, які просто чекали, поки народ загодується і тут же приступали до лову на їхніх лунках. Знову ж таки все в рамках правил, але це безвихідь власного розвитку, лов навмання. Що цікаво, цим грішили багато в чому ті, хто був явно здатний самостійно знайти і зловити рибу.
Дещо навіть приємно було, що після буріння я не зміг сісти на жодну зі своїх щойно загодованих восьми лунок. Зізнатися – ніколи не потрапляв у такий заміс. Справжнє тренування! Мені навіть сподобалося. Досвердлюватися, звичайно, сенсу не бачив, тому підстерігши в якийсь момент дві свої гарні лунки, «забетонувавши» там прапори, взявся виманювати поодиноких риб. До речі, в цьому краю, на диво, виявилася невелика течія, тому народ в основному розташувався ближче до берега, ще більше збільшивши щільність. Тісно, але дружно та позитивно. До речі, порушень грубих та навмисних я не бачив. Респект усім учасникам.

Ще в першому турі зрозумів, що дрібній рибці (5-10 гр) краще і метелика дрібного запропонувати (спасибі Сергію Бондарю, який пригостив горсткою «джокера»). Крупняку ж (15-20 гр) цікавішим був насадковий мотиль. Їх я одягав по одному і впоперек, щоб кров бідолах додатково дурманила все в окрузі. З цієї причини тиснув метеликів, опускаючи в лунку. Завдяки цьому чи ні, але лунки періодично відповідали. В основному це була плітка, яка часом підбирала блешню майже за метр від дна.
Худо-бідно й у другому турі півтора десятка хвостів я наколупав. Ще на зважуванні зрозумів, що буду першим. Приємно, але це не головне. Здорово було спостерігати позитив, масовість і азарт різних людей, які зібралися за однією улюбленою справою. Дякую, друзі, і до нових зустрічей!

Призери серед спортсменів
1. Лисиця Олексій
2. Білан Артур
3. Білан Тимур

Призери серед любителів
1. Серік Дмитро
2. Скарнович Іван
3. Міщенко Микола
Щирі привітання учасникам, спонсорам та всім тим, хто брав участь в організації цього без перебільшення понад масштабне свято блешні!