Зимовий сезон 2020/21 лову з криги добігає свого завершення, бо весняне сонечко все більш настирливо припікає на тверду воду, спонукаючи до того ж нас готувати вже літнє рибальське спорядження. Думаю, до середини березня цілком реально ще рибалити з криги, тож «пінгвіни» всіх країн, єднаймося і не здаваймося!
Даний блог присвячено ключовим епізодам підльодної ловлі на мормишку та задумів він, перш за все, для початківців та тих рибалок, хто не знайшов до кінця собі у премудростях зимового рибальства. Поділюсь також думками про те, з якого розумного мінімуму снастей і знань, варіантів гри мормишки та іншого слід почати, аби комфортно і результативно ловити з перших виходів на лед. Таке, до речі, цілком реальне.

Як підібрати снасть?

Коли правильний одяг та взуття напоготові, час і про снасті подумати. Звичайно, без порад та підказок бувалого коллеги важко обійтися, проте й самому варто бути попередньо підкованим. Отож нам знадобиться зручний вудильник (я користуюсь «балалайками» з довжиною хлиста близько 15 см). Потрібна в міру міцна, але і не надто товста волосінь. Для початку хай це буде 0,1 мм, бо одразу на трофеїв ми не націлюємось. Важливий чутливий кивок (зазвичай завдовжки 4-6 см), що обов'язково сумісний (тобто згинає кивок на угол 20-60 градусів) з конкретною мормишкою. Ну, і сама мормишка, яка зазвичай має масу 0,2-0,4 г та дозволяє досить швидко (але не камінням) опускати наживку (мотиля, як правило) на дно. Традиційно на крючок насаджують від однієї до трьох личинок, проколюючи тих за чорний край. Іноді має сенс насаджувати мотиля «кільцем» (проколювати з обох країв) або один раз поперек тіла.

Міф про кивок

Хотілося б відразу розвіяти в деякому розумінні міфи про кивки, які нібито повинні мати чіткі пропорції та характеристики. Колись я теж вірив у те, що існують певні діапазони кутів вигину кивка, його довжин і толщин, при яких риба тільки й може клюнути. Чимало побачивши (у спорті та поза його межами), можу сьогодні стверджувати, що кивок є дуже індивідуальна річ.
Відповідно до моїх улюбленців, при полюванні за окунем, йоржем і пліткою оптимальна довжина робочої частини кивка (те, що гнеться) 4-6 см Ширина кивка, якщо він має форму пластини – 2-4 мм Під вагою мормишки у повітрі кивок відбиває кут 30-50 градусів. Вирушаючи ж за лящем, підлящиком, та й за пліткою теж, слід розуміти, що в більшості своїй знадобиться більш плавна та розмірена гра, а це означає, що кивок краще взяти довший – 5-8 см, скажімо. Коли ми цілеспрямовано ловимо лящів, то й 10 см не є межею. А оскільки тут багато дзьобів відбувається на підйом, кивок краще навантажити суттєвіше – десь на угол 45-60 градусів.

Міф про мормишку

Мормишка хоч і центральний, начебто, елемент оснащення, проте не забуваємо, що саме на мотилі реагує риба, а не на кусочок вольфраму чи свинцю. Використовуючи наживку (мотиля зазвичай), ми концентруємо увагу риби головним чином на ньому, сама ж мормишка виконує більшу функцію ліфта, який доставляє смаколики в лігво риби та забезпечує презентабельність меню. У зв'язку зі сказаним твердження навіть дуже авторитетних рибалок про те, що, скажімо, мормишка у вигляді «мурашки» призначена виключно для однієї риби або розуму лову, а, скажімо, «крапля» – для іншої, вважаю позбавленими сенсу. Особливо я віддаю перевагу «краплі», при цьому зовсім не маю нічого проти, коли інший рибалка прив'язує іншу форму мормишки, вірячи, що саме це принесе йому успіх. Для того цих варіацій і напридумували кмітливі розробники, аби нам було з чого обирати. Між іншим, мій улюблений колір по білій рибі – «золото» та «срібло», а ось по окуню – «мідь» чи «золото».
Набагато важливіше при виборі мормишки її вага, діаметр, а ще гачок. Саме останній у разі поганої його якості або недостатньої міцності здатний перекреслити дуже багато зусиль та правильних промов. Перевіряємо якість крючка, і якщо маємо сумніви та видимі дефекти, без вагань робимо заміну. Зазвичай, якщо рибалити на водоймах без течії, то оптимальний діаметр вольфрамової мормишки складає 2,5-3,5 мм, свинцевої ж – 4-5 мм. Як правило, маса цих мормишок не перевищує 0,4 г. Для лову ж на течії, куди я початківцям не радив би одразу відправлятися, мормишки можуть перевищувати 1 г.
Таким чином, у першому наближенні погодиться будь-яка форма мормишки, при цьому вольфрамові явно цікавіші. Зі свого боку можу порадити лінійку Intech Ice Jig, де представлено багато цікавого, якісного та недорогого.

Міф про волосінь

Будь-які тонкощі при підборі снасті можуть не мати значення, якщо волосінь вибрано не відповідно. Головним чином це відноситься до тих рибалок, які для перестрахування ставлять надмірно грубу жилку. Новачкові, взагалі-то, розумно волосінь підібрати із запасом, проте без фанатизму однозначно. За моїм глибоким переконанням, для лову дрібної риби (до 200 г) більш ніж достатньо діаметру 0,9-0,1 мм. Для екземплярів 200-500 г, можна озброїтися діаметром 0,12 мм, а коли в наших планах лящі від півкіла, то без певних навичок виважування руками з жилкою тонкіше 0,13-0,14 мм буде дуже складно. Дозволю собі дати пораду – звернути увагу на Intech Invision Ice Line, Ice Khaki чи Galaxy. Ними я вже чимало з успіхом рибалив та був присутнім особисто на випробуваннях міцності та діаметру в лабораторії. Там усе чесно.
Не забуваємо також: якщо тягнути рибу, як відро води з колодязя, то можна обірвати майже будь-яку волосінь. Тож краще відразу звикнутися з думкою, що підлідна рибальство – делікатний та інтелектуальний процес, де все відбувається за розумом та логічно.

Гра мормишки?

Перше, що має заспокоїти новачка, так це те, що за великим рахунком з мотилем на крючку активна риба відреагує практично на будь-які колівання та гру. Хіба-що це буде імітація землетрусу чи цунамі у підводному світі. Від себе можу порадити наступні варіанти гри. 1. Плавно погойдуючи кивком із частотою 1-2 колівання за секунду, піднімаю мормишку від дна на висоту 30 см. На це витрачаю десь 10-15 секунд. Якщо полюю за плотвою, густірою чи лящем, часто в такому ж темпі мормишку опускаю вниз та іноді підіймаю на висоту до 1 метра. А вісь для окуня та йоржа повільне опускання не особливо актуальне.
2. Аналогічно першому варіанту, але значно інтенсивніше (3-4 колівання за секунду) анімую наживку, підіймаючи її на висоту 30-40 см і потім різко опускаю до низу. Зазвичай такі агресивні колівання актуальні за активним окунем на невеликій глибині (до 3 м). 3. Плавно постукуючи мормишкою по дну, постійно утримую її у придонному горизонті (не вище 5 см від дна). Успішно таке працює за пассивним окуневим і плітцем, яка, до речі, не втомлюється дивувати тонкощами свого поведінки навіть у разі гарного апетиту.
4. Плавно піднімаю мормишку на висоту до 20 см, по дорозі ритмічно постукуючи пальцем по вудильнику. При цьому через кожну 5 см зупиняюся, витримуючи паузу 2-3 сек. Такі своєрідні дії іноді дають просто феноменальний результат, коли риба в'яла та неладна. 5. Дрібні, але досить часті колівання над самим дном без зміни горизонту, мов щось копошитися над ґрунтом. Це нерідко спрацьовує по будь-якій рибі, особливо у поєднанні з паузами.

Підгодовування?

Дуже коротко про те, як зібрати рибу під лункою. Для цього треба щось смачне для риби опустити під кригу. На корм реагує будь-яка риба та мотиль є ключовим варіантом. Якщо глибина до 4 метрів та нема течії, то мотиля можна сміливо кидати зверху. Інакше знадобиться годівниця. Біла риба добре реагує на різноманітні сипучі суміші, які утворюють хмару пилу і приємно пахнуть. Це можуть бути і панірувальні сухарі, але зараз у магазинах безліч готових сумішей продається і цінник у них дуже гуманний. Лящ здорово реагує на горохову кашу і часто, змішана з мотилем, вона демонструє просто фантастичні результати. Суміш мотиля з сипучою сумішшю в будь-якій пропорції при лові білої риби працює завжди.
Звичайно багато чого не вдалося розкрити та й не ставивши за мету в одному блогу це зробити. Як буде цікаво, погортайте сторінки цього блогу, за роки моїх старань там багато інформації зібралося. Яскравої та результативної всім рибалки, дорогі колеги по счастью!