Зимовий сезон 2020/21 лову з криги добігає свого завершення, бо весняне сонечко все більш настирно припікає на тверду воду, спонукаючи до того ж нас готувати уже літнє рибальське спорядження. Думаю, до середини березня цілком реально ще рибалити з криги, тож «пінгвіни» всіх країн, єднаймося і не здаваймося!
Даний блог присвячено ключовим епізодам підльодного лову на мормишку і задуманий він, перш за все, для початківців та тих рибалок, хто не знайшов до кінця себе в премудростях зимового рибальства. Поділюся також думками про те, з якого розумного мінімуму снастей і знань, варіантів гри мормишки та іншого слід почати, аби комфортно і результативно ловити з перших виходів на кригу. Таке, до речі, цілком реально.
Як підібрати снасть?
Коли правильна одежа та взуття напоготові, час і про снасті подумати. Звичайно, без порад та підказок бувалого колеги важко обійтися, проте й самому варто бути попередньо підкованим. Отож нам знадобиться зручний вудильник (я користуюся «балалайками» з довжиною хлиста близько 15 см). Потрібна в міру міцна, але і не занадто товста волосінь. Для початку хай це буде 0,1 мм, бо відразу на трофеїв ми не націлюємося. Важливий чутливий кивок (зазвичай завдовжки 4-6 см), що обов'язково сумісний (тобто згинає кивок на кут 20-60 градусів) з конкретною мормишкою. Ну, і сама мормишка, котра зазвичай має масу 0,2-0,4 г та дозволяє досить швидко (але не каменем) опускати наживку (мотиля, як правило) на дно. Традиційно на гачок насаджують від однієї до трьох личинок, проколюючи тих за чорний край. Іноді має сенс насаджувати мотиля «кільцем» (проколювати з обох країв) або один раз упоперек тіла.
Міф про кивок
Хотілося б відразу розвіяти в деякому розумінні міфи про кивки, котрі нібито повинні мати чіткі пропорції і характеристики. Колись я теж вірив у те, що існують певні діапазони кутів вигину кивка, його довжин і товщини, при яких риба тільки й може клюнути. Немало побачивши (у спорті та поза його межами), можу сьогодні стверджувати, що кивок то є дуже індивідуальна річ.
Згідно моїх вподобань, при полюванні за окунем, йоржем і пліткою оптимальна довжина робочої частини кивка (те, що гнеться) 4-6 см Ширина кивка, якщо він має форму пластини – 2-4 мм Під вагою мормишки в повітрі кивок відбиває кут 30-50 градусів. Вирушаючи ж за лящем, підлящиком, та і за пліткою теж, слід розуміти, що у більшості своїй знадобиться більш плавна та розмірена гра, а це означає, що кивок краще взяти довший – 5-8 см, скажімо. Коли ми цілеспрямовано ловимо лящів, то й 10 см не є межею. А оскільки тут багато клювань відбувається на підйом, кивок краще навантажити суттєвіше – десь на кут 45-60 градусів.
Міф про мормишку
Мормишка хоч і центральний, начебто, елемент оснащення, проте не забуваємо, що саме на мотиля реагує риба, а не на шматочок вольфраму чи свинцю. Використовуючи наживку (мотиля зазвичай), ми концентруємо увагу риби головним чином на ньому, сама ж мормишка виконує більше функцію ліфта, котрий доставляє смаколики в лігво риби та забезпечує презентабельність меню. У зв'язку зі сказаним твердження навіть дуже авторитетних рибалок про те, що, скажімо, мормишка у вигляді «мурашки» призначена виключно для однієї риби або умов лову, а, скажімо, «крапля» – для іншої, вважаю позбавленими сенсу. Особисто я віддаю перевагу «краплі» при цьому зовсім не маю нічого проти, коли інший рибалка прив’язує інакшу форму мормишки, вірячи, що саме це принесе йому успіх. Для того цих варіацій і напридумували кмітливі розробники, аби нам було з чого обирати. Між іншим, мій улюблений колір по білій рибі – «золото» та «срібло», а ось по окуню – «мідь» або «золото».
Набагато важливіше при виборі мормишки її вага, діаметр, а ще гачок. Саме останній у разі поганої його якості або недостатньої міцності здатний перекреслити дуже багато зусиль та правильних речей. Перевіряємо якість гачка, і якщо маємо сумніви та видимі дефекти, без вагань робимо заміну.
Зазвичай, якщо рибалити на водоймах без течії, то оптимальний діаметр вольфрамової мормишки складає 2,5-3,5 мм, свинцевої ж – 4-5 мм. Як правило, маса цих мормишок не перевищує 0,4 г. Для лову ж на течії, куди я початківцям не радив би відразу відправлятися, мормишки можуть перевищувати 1 г.
Таким чином, у першому наближенні згодиться будь-яка форма мормишки, при цьому вольфрамові явно цікавіші. Зі свого боку можу порадити лінійку Intech Ice Jig, де представлено багато цікавого, якісного і недорогого.
Міф про волосінь
Будь-які тонкощі при підборі снасті можуть не мати значення, якщо волосінь вибрана не відповідно. Головним чином це відноситься до тих рибалок, котрі для перестраховки ставлять надмірно грубу жилку. Новачкові, взагалі-то, розумно волосінь підібрати з запасом, проте без фанатизму однозначно. За моїм глибоким переконанням, для лову дрібної риби (до 200 г) більш ніж достатньо діаметру 0,9-0,1 мм. Для екземплярів 200-500 г, можна озброїтися діаметром 0,12 мм, а от коли в наших планах лящі від півкіла, то без певних навичок виважування руками з жилкою тонкіше 0,13-0,14 мм буде дуже складно. Дозволю собі дати пораду – зверніть увагу на Intech Invision Ice Line, Ice Khaki чи Galaxy. Ними я вже немало з успіхом рибалив та був присутнім особисто на випробуваннях міцності і діаметра в лабораторії. Там усе чесно.
Не забуваємо також: якщо тягнути рибу, як відро води з колодязя, то можна обірвати майже будь-яку волосінь. Тож краще відразу звикнутися з думкою, що підлідна риболовля – делікатний і інтелектуальний процес, де все відбувається по розуму та логічно.
Гра мормишки?
Перше, що повинне заспокоїти новачка, так це те, що за великим рахунком з мотилем на гачку активна риба відреагує практично на будь-які коливання та гру. Хіба-що це буде імітація землетрусу чи цунамі у підводному світі. Від себе можу порадити наступні варіанти гри.
1. Плавно погойдуючи кивком з частотою 1-2 коливання за секунду, піднімаю мормишку від дна на висоту 30 см. На це витрачаю десь 10-15 секунд. Якщо полюю за плотвою, густірою чи лящем, часто в такому ж темпі мормишку опускаю вниз та іноді підіймаю на висоту до 1 метра. А ось для окуня і йоржа повільне опускання не особливо актуальне.
2. Аналогічно першому варіанту, але значно інтенсивніше (3-4 коливання за секунду) анімую наживку, підіймаючи її на висоту 30-40 см і потім різко опускаю донизу. Зазвичай такі агресивні коливання актуальні по активному окуню на невеликій глибині (до 3 м).
3. Плавно постукуючи мормишкою по дну, постійно утримую її в придонному горизонті (не вище 5 см від дна). Успішно таке працює по пасивному окуневі і плітці, яка, до речі, не втомлюється дивувати тонкощами своєї поведінки навіть у разі хорошого апетиту.
4. Плавно піднімаю мормишку на висоту до 20 см, по дорозі ритмічно постукуючи пальцем по вудильнику. При цьому через кожні 5 см зупиняюся, витримуючи паузу 2-3 сек. Такі своєрідні дії іноді дають просто феноменальний результат, коли риба в’яла та неголодна.
5. Дрібні, але досить часті коливання над самим дном без зміни горизонту, мов щось копошиться над ґрунтом. Це нерідко спрацьовує по будь-якій рибі, особливо у поєднанні з паузами.
Прикормка?
Дуже коротко про те, як зібрати рибу під лункою. Для цього треба щось смачне для риби опустити під кригу. На корм реагує будь-яка риба і мотиль є ключовим варіантом. Якщо глибина до 4 метрів та нема течії, то мотиля можна сміливо кидати зверху. В противному випадку знадобиться кормушка. Біла риба добре реагує на різноманітні сипучі суміші, котрі утворюють хмару пилу і приємно пахнуть. Це можуть бути і панірувальні сухарі, але зараз в магазинах величезна кількість готових сумішей продається і цінник у них дуже гуманний. Лящ здорово реагує на горохову кашу і часто, змішана з мотилем, вона демонструє просто фантастичні результати. Суміш мотиля з сипучою сумішшю в будь-якій пропорції при ловлі білої риби працює завжди.
Звісно багато чого не вдалося розкрити та й не ставив за мету в одному блозі це зробити. Як буде цікаво, погортайте сторінки цього блогу, за роки моїх старань там багато інформації зібралося.
Яскравої і результативної усім риболовлі, дорогі колеги по щастю!
Рубрика: Поради експертів
