Вдень спека та оводи, ввечері трохи прохолодніше та комарі з мошкою, пахне свіжоскошеною травою та неповторний аромат ріки наповнює легені тих, хто здатен відчути цю вишукану благодать. Літній спінінг повноцінно вступає у свої права. Про ловлю хижака на спінінг в цей непростий період хотів би розповісти.
Місця стоянки хижака
Ловля судака літом – доволі складна річ, бо цей хижак у спеку малоактивний і харчується рідко. Зате спрогнозувати, де судак стоятиме – не так і складно. На водоймах з доволі великою популяцією ікластого найперспективнішими місцями виступають середні глибини з черепашковим дном, коси, кам’янисті ділянки поблизу гідроспоруд і, звичайно, корчі. Якщо говорити про водосховища на Дніпрі, то середні глибини – це десь 3-5 метри, а якщо мова про ставки та внутрішні водосховища, то – усього 2-3 м. Зізнатися чесно, з річковим судаком влітку я, на жаль, зовсім мало мав справ, тому утримаюсь від узагальнень.
Ловля окуня літом – доволі цікава і багатообіцяюча, коли у даній водоймі окунь крупний і полює зграями. У мене неодноразово траплялися виїзди, коли смугасті хижаки самі запливали у підсак при виважуванні їхнього товариша. Якось, пам’ятаю, піднявши підсак у човна, я з подивом побачив, окрім окуня з приманкою в пащі, ще трьох горбанів по 300 г. Але не варто думати, що з літнім окунем усе настільки просто і легко. Звісно, ні. На великих водоймах (ставки, водосховища) окунь полює найчастіше у середньому горизонті або біля поверхні, проте концентрується, як правило, поблизу аномалій (корчі, руслова брівка, черепашкова коса).
Місце стоянки окуня на водоймах без течії часто вдається ідентифікувати візуально по бульках та дрібній рибці, котра рятується втечею. А ось на річці часто окунь себе веде більш приховано, тому я би порадив орієнтуватися в першу чергу на прибережні ділянки під нависаючими деревами чи кущами, тиховоддя біля річкових завалів та корчів, карнизи під обривистими берегами. До речі, ті ж тінисті і глибокі місця також головень полюбляє, так що обловлюючи черговий окуневий закуточок, ми вправі розраховувати на клювання головня.
Ловля щуки літом найчастіше найуспішніша поблизу очерету, трав’янистих поливів, полів лілії та валіснерії. Іноді і в самій траві хижачка стоїть, але простіше ловити саме на межі чистого та порослого травою дна. Вказані місця по щуці дуже перспективні як на річках, так і на водоймах без течії. Особливістю річкової хижачки є те, що вона зовсім не цурається ділянок зі стрімкою течією. Схоже, насичена киснем вода дає сили та натхнення щуці полювати і активно харчуватися.
Години кльову
Статистика упевнено стверджує, що влітку перші години після світання є золотими, бо у цей час хижак клює найкраще. То, звісно, не є законом. По-перше, клюватиме лише там, де рибалка потрапив на рибу. По-друге, ніхто не відміняв важливість снасті, приманки та проводки. По-третє, якщо ранок позаду, це не означає, що наші шанси близькі до нуля і все пропало. Неодноразово я потрапляв у ситуації, коли пік активності припадав саме на обідні години. Чим думала собі риба і що її змушувало клювати у спеку – сказати напевно не візьмуся, але, бувало, активність хижака саме в обід спостерігалася чітко і регулярно протягом тижнів кожного дня.
Варто зазначити, що години кльову дуже суттєво прив’язані до рельєфу. Наприклад, часто судак на світанні клює на брівці, а вдень чи увечері його можна здорово половити на мілководній косі чи ділянці з черепашкою. Щука нерідко зрання полює біля очерету, а потім зміщується на трав’яні поливи і вже там варто очікувати на її вихід. Окунь, загалом, теж дуже прив’язаний до вранішніх та вечірніх годин, а ось головень з білизною часто з однаковою імовірністю клюнуть вдень, увечері чи зранку.
Приманки
Як і в іншу пору, кожен хижак демонструє свої окремі примхи та забаганки в плані приманок. Проте особисто я літом віддаю перевагу або силікону, або воблерам. З силіконом основний орієнтир на щуку, окуня, судака, а з воблерами – щуку, окуня, головня та білизну.
Під час пошукової риболовлі чи річкового сплаву зазвичай ставлю віброхвости. Ці імітації живої рибки – найлогічніше, як на мене, що можна використати, коли не знаєш, де саме хижак, чи ж орієнтуєшся на пошук активних екземплярів, котрих не так багато, зате вони готові швидко клюнути.
Мої улюблені віброхвости – Intech Slim Shad, Long Heel, Bait Breath T.T. Shad, E.T. Shad. З кольорами не особливо експериментую, бо вважаю зелений, його комбінації з іншими кольорами, «ультрафіолет» – найнадійнішими. Іноді по окуню класно працює «карамель» і «олива». По щуці та судаку розмір віброхвостів 3-4 дюйми – золота середина, а ось по окуню – 2-3 дюйми.
В ситуаціях, коли хижак не бажає з якихось причин атакувати віброхвости, саме твістери варто застосувати. По судаку іноді ще раки, слаги та черв’яки можуть бути в фаворитах, але то вже іншого блогу тема. Також твістери класно працюють під час точкового облову місцевості, коли перед нами яскраво-виражена аномалія, де напевно зачаїлася щука чи інший хижак. Так само твістер я використовую тоді, коли на віброхвост відбулося клювання, але риба не засіклася чи зійшла. Твістери Intech Turborib, вважаю, номер один і без них не їду рибалити.
Коли є натхнення та бажання половити воблерами, то перевагу надаю або кренкам, або міноу. Перші більш універсальні і прекрасно підходять ледь не для усіх хижаків. А ось міноу – більше щучий варіант, хоча епізодично окунь з судаком буквально в чергу стають за цими воблерами.
Оснащення спінінга
Частіше за усе літній спінінг не вимагає дальніх та ювелірних закидань, непотрібні тут тонкі восьмижильні шнури з надгладкою поверхнею. У мене лише 10-15 % літніх спінінгових виїздів вимагають дорогих японських шнурів, витонченості у оснащенні та високоточних дальніх закидань. Решта 85-90% – це постійний контакт з водоростями, гілками, пухом і т.д. Вважаю, для повсякденних виїздів цілком логічно скористатися і більш простим оснащенням, але воно обов’язково має бути надійним.
Для ловлі щуки літом на річці я використовую шнури #0.8-1.0, по судаку чи головню – #0.6-0.8, а ось для окуня – #0.4-0.6. Одним з бюджетних, але вдалих рішень може виступати шнур Intech First Braid X4 Orange. Такий у мене зараз на шпулі для літніх щучих сплавів. Хоч шнур і бюджетний, а працює надійно, виконуючи усі на нього покладені функції. В якості поводка для будь-якого з хижаків краще флюорокарбону нічого не придумано. Полюючи на щуку, ставлю флюрик – 0,4-0,5 мм, за головнем чи судаком – 0,25-0,35 мм, а для окуня – 0,2-0,25 мм. Сміливо можу рекомендувати для щуки флюорокарбон Intech First FC або готовий флюорокарбоновий поводок Intech FC First Leader 20 cm.
Тематика літнього спінінга ще не вичерпана, але зупинюся поки на цьому. Як вистачить сил та терпіння, раджу переглянути недавній блог «За річковою щукою». Там багато сказано по цій темі.
Усім дякую за увагу і бажаю справжніх рибальських емоцій!
