Пік літньої спіки зазвичай лякає рибалок дужче за проливний дощ чи зимову холоднечу. Дійсно, не найкраща година для рибалки, але і зовсім не привід від неї відмовлятися. У липні хижак адаптувався до розміреного життя в умовах не кращого кисневого режиму та високої температури води. За винятком сажка, щуці, окуневі та судакові спека явно не до душі. У цей час багато що визначають два, на перший погляд, суперечливі чинники. З одного боку, хижак живиться мало, а то й зовсім перебуває в анабіозі, але з іншого - такий сонний стан не надто тривалий, і рибалка може бути певен, що в якийсь момент його об'єкт полювання "опритомніє". Ловити звісно можна по-різному, але найефективнішими варіантами спінінгу влітку я вважаю сплави та застосування воблерів як основні приманки.
Як відомо, літня пора - далеко не найперспективніша година для лову щуки, але це зовсім не привід відмовлятися від риболовлі. Одним із тих місць, яке навіть спекотним літнім днем здатне подарувати масу щучих клювань, є річковий полив. Під цим поняттям розумітиму трав'янисте мілководдя (до 2 м завглибшки) з течією. Саме тут воблери здатні собі виявити по повній. Практика показує, що на поліві в цю пору є практично всі умови для комфортного перебування щуки. Судіть самі:
- через наявність течії та невеликої глибини кількість розчиненого у воді кислорода максимальна; - водорослі є відмінним місцем для щучої засідки; - молодь риб так само любити трав'янисті мілководдя, тобто хижачка без проблем зможе знайти собі їжу; - річкові поливи нерідко розташовані на деякому віддаленні від берега і частенько межують з руслом, тому щука в разі потреби зможе завжди піти на глибину. Багато хто упевнений, що єдиним ефективним способом лову на поливах є твічинг воблерами-міноу, проте і інша техніка тут так само застосовна і цілком здатна забезпечити відмінний результат.
Міноу. Твічинг по праву вважається класикою літньої ловлі щуки в траві. Можна по-різному ставитися до цього, але дійсно у більшості своїй ривкові проводки міноу - практично безпрограшний варіант. Найбільш оптимальними умовами для твічингу цієї пори є такі, коли трава не доходить до поверхні 1-1,5 метра при цьому біля дна зарості настільки щільні, що провести прямо через них воблер нереально. Схема облову, як на мене, очевидна – у досить високому темпі ведемо міноу максимально близько до водорослей. По такій риболовлі важко сказати, де саме буде знаходитися, готова клюнути щука, тому можна просто прийняти, що хижачка розподілена по території поливу рівномірно, а кількість клювань багато в чому залежатиме від обловленої площі. За великим рахунком літній щуці не особливо й у радість ганятися за верткою та жвавою добиччю, але наш розрахунок саме на активного хижака, тому втрачати годину на тривалі умовляння риби довгими паузами та неспішними анімаціями не зовсім виправдано.
Важливим моментом є вибір оптимального розміру воблера. Річ у тому, що зараз мають місце два суперечливі фактори. З одного боку щука досить в'яла і не голодна, тому на кидок за об'ємною приманкою може не зважитися. А з іншого - абсолютно очевидно, що краще з'їсти одну велику плітку, ніж ганятися за п'ятьма верхівниками. Зазвичай міноу від 110 до 130 мм завдовжки самі затребувані. Мої друзі та я їх найчастіше використовуємо. Якщо говорити про приманки-фаворитів на річках, то тут багато що залежить від переваг самого риболовлі. Це може бути, наприклад, OSP Rudra 130SP, Megabite Amigo 110SP, Dandy 125F, Orbit 110SP.
Крінки. У теплій воді і за наявності течії, як відомо, кренки розкривають свої переваги якнайповніше. Можливо, для таких умов кренки і створювалися. Що стосується застосування їх при лові на наших поливах, то можна однозначно сказати "так", хоча є невеликі нюанси. Як і у випадку з твічингом, між поверхнею води і водорослями повинно бути хоча б півметра чистого простору, щоб провести кренк без зачепу за водорослі. Найкращий результат виходить тоді, коли коридор складає 1-1,5 метра завглибшки і хоча б 10 метрів завдовжки. Природно, розумно обловлювати центральну частину поливу, але особливо перспективний його край, який межує з руслом. Порадивши б наступне:
1. Чим більшу територію займає полив, тим перспективнішими будуть його краї, і тим менша вірогідність зустріти щуку по центру мілководдя. 2. Щука охоче займає ту частину поливу, де течія сильніша і ближче русло річки. 3. По можливості облов краще розпочинати з країв поливу, поступово наближаючись до його середини. Втім, якщо загальна глибина на поліві складає хоч би 1,5 метра, щука не надто лякається переміщень човна навіть у себе над головою. 4. Перший якір розумно опустити на відстані 10-15 метрів від краю трави з таким розрахунком, щоб мати можливість робити проводки вдоль самої межі поливу з боку глибини.
Вказані чотири пункти справедливі для будь-яких способів лову, але саме для кренків вони найактуальніші. Оскільки кренки від природи простіші, ніж міноу, то з вибором відповідної проводки частенько проблем не виникає. У більшості ситуацій доречна досить швидка (приблизно, як швидкість пішохода), але без різких ривків, анімація. Можна чергувати звичайні потяжки вудилищем (десь на метр завдовжки) і паузі в 1-2 секунди. Подібно легко здійснити і простим підмотуванням котушки (1,5-2 обороти) з подальшою паузою. Це база, як на мене.
Найчастіше відмінний ефект дає постійне утримування кренка в одному і тому ж робочому горизонті. Оскільки воблери-"товстуні" здебільшого плаваючі, то на паузі вони завжди спливають (нерідко - надто швидко), що часто щукам не дуже подобається. Простий, але дієвий спосіб нівелювати таке спливання кренка - під час паузі зробити вершиною удилища м'яку потяжку у бік руху приманки. По горизонталі кренк зміститься трохи, зате глибину не втратити. При лові на поливах (та і не тільки) набагато ефективніше, коли воблер заглиблюється, чим спливає. А ще краще, щоб під час паузі кренк глибину не змінював.
Упевнено можу порадити пару досить бюджетних, але дуже класних кренків, це Megabite Booby 50F та Samba 100SP. Перемог та трофеїв, друзі!