Невблаганно рухається до фінішу черговий зимовий сезон 2018-2019. Яким би товстим ще лід не здавався, а лютнева теплиня його невблаганно зжирає, наближаючи все більш виразно відкриту воду. Ні, ми ще не говоримо про закриття підлідного лову і навіть не називаємо цей час «останньою кригою», просто зимові фарби вже схоже готові віддати свою білу впевненість брудно-темним ранньовесняним пейзажам. І в цей час, як на мене, починається найцікавіша рибалка по лящу. Про те і оповідь.
Відомий факт, що ловити ляща найбільш правильно на давно годованих лунках, куди, немов пташки до зимових годівниць, підходять важкі або не дуже лящі. Але є й простіший спосіб – одноденний виїзд. Так, шанси виловити справжнього бронзового лящару скромні, а от кілушних, а то й трохи більших, реально зачепити. За всієї моєї любові та поваги до ліщової справи, практика в мене не така тривала і не така успішна, як би хотілося. Але насмілюсь дещо продемонструвати все ж таки на суд читача.
Годування? Сьогодні я не став винаходити велосипед, пішовши по зовсім второваній доріжці, якщо не сказати, по видавленій колії. Зварив гороху, перемішав його з панірувальними сухарями і нормально насипав у суміш кормового мотиля. Останнього я додав уже на водоймі, а ось кашу з пануванням змішав уранці перед виїздом. Оскільки я не сиджу, як укопаний, на парі лунок, а бурю хоча б 8-10 штук, то завжди намагаюся в годування внести якусь різноманітність. Один з варіантів: доповнити або навіть замінити горохово-панірувальну суміш спеціалізованим фірмовим підгодовуванням. Куди зручніше, якщо підгодовування фахівцем розрахована на ляща, але навіть якщо на упаковці плотва намальована, це мене не зупиняє. Зрештою, основний інгредієнт – метель, до того ж завжди є лунки, загодовані інакше.
Розташування лунок? Якщо ділянка льоду вільна від колег (саме таке місце я і вибираю), то роблю дорогу з інтервалом між лунками 7-10 метрів. Коли маю інформацію про перепад (перед бурінням завжди міряю глибину), тоді можу компактніше розбурюватися. Наприклад, 4 лунки на глибині, 4 на перепаді та 2 на мілині. Не завжди по «останньому льоду», до речі, лящ любить глибину. А буває, що ностальгія піддавить, тоді і «двоєчку» десь можу зробити, щоб у якийсь момент сісти і відпочити душею, дивлячись по-старому на дві вудки одночасно. Але це рідкість для мене нині, одна вудка та планомірна перевірка бази – ось мій ключ та стихія.
Що ж, у кожну лунку опустив по три повністю набиті смаколиками (каша, сипка + мотиль) годівниці, відкривши їх на самому дні. Поки риби під лунками немає, то й лякати годівницею нема кого, а от догодовуючи, вже постараюся відкривати годівницю за метр-півтора над дном. З клопітами, нарешті, впорався. Починаю перевірку першої лунки, але не виходить там відміряти глибину. Досить товста волосінь 0,1 мм навіть з важкою блешнею (0,3 гр) дуже неохоче тоне. Так це ж риба! «Лаврушка» трохи більше долоні підібрала мотиля, що опускається. А далі тиша. Що ж, вельми логічний початок, як для полювання на лящі. Товщина волосіні 0,1 мм! Дуже товста. Однак боротися навіть із семисотграмовою рибкою більш тонким варіантом не дуже комфортно. Адже воно довше ганятиме підсічена риба над кормовою плямою, тим менше залишиться бажаючих у цій лунці клюнути ще. На моїй вудці нині намотана Intech Invision Ice-Line, яка створена за участю японських експертів (YGK) і задумана як недорогий, але якісний і надійний варіант. На сьогоднішній день я можу твердо сказати, що розтяжність, міцність (на вузлі та прямих ділянках), відповідність діаметра заявленому – у повному порядку.
Перший скільки-небудь схожий на підліщика примірник спіймався досить цікаво. У лунці, де я і пограти встиг, і потримати блешню в лежачому положенні на дні, вирішив я заради експерименту перед відходом швидко з окуневою частотною грою підняти насадку на півметра. Імітував личинку, що втікає. На півдорозі жадібна атака, і підліщик з півкіло на льоду. Така гра, схоже, виглядала миттєвим забаганням, бо надалі риба реагувала або на дуже повільне опускання з похитуванням, або на насадку, що повністю лежить на грунті. Саме такою нехитрою технікою вдалося швидко перехитрити вже ляща під кіло. Мотиль (штук 5-7 свіжих личинок я зазвичай насаджував) трохи полежав на дні, як ківок легенько здригнувся і вийшов на горизонталь. Піднімаю вудку. Після підсікання волосінь розтяглася, але передала цілком правдиву інформацію про розмір риби. Гарний! Більшість дистанції лящ йшов смирно і без реверансів, але тільки-но ми зустрілися очима за метр від лунки, риба видала такий ривок, що майже вся волосінь знову повернулася під воду. Метра чотири стяг. На сьогоднішній риболовлі таких виведень було кілька і всі вони виявилися на мою користь. У 150-ту дірку «килушник» не кулею влітав, а протискався з деякими потугами. А можливо мені просто так здавалося, адже великих лящів мені не часто доводиться тягати.
Думав, що в цій лунці я остаточно нашумів і все живе відійшло кудись далі. Але вже за кілька хвилин кивок знову підвівся. Сидить! Граммів триста з хвостиком. Не гаючи часу, міняю місце, де, мабуть, чекає на мене парочка бронзових красенів. Не бронзових, але цілком красивих два підліщики я витягнув у швидкості. Спрацював чорний «мураха» Ice Jig Intech. Такими блешнями я користуюся регулярно, тільки-но мова заходить про звичайні риболовлі. Тут і гачки міцніші за дорогі, надзачеписті, але й крихкі «киселівки», і самі блешні набагато бюджетніші. При цьому Ice Jig якісні і однозначно варті уваги. Ближче до обіду рибка помітно пожвавішала. Пройшовши всю базу, у кожній лунці я спіймав кілька хвостів. За кіло ніякої не перевалило, але й рибок менше трьохсот грамів не траплялося. Парочку зловив на сімсот грамів та одного під кіло. А тим часом сусіди, як раніше курили, так і зараз продовжували тужити. Можливо, ключову роль відігравало моє постійне переміщення, адже спійманий лящ напевно насторожував родичів і краще було місцем дати відпочити, перевіривши наступні лунки. В обід настав час годування. Стоп. Як на мене, це ще один дуже важливий момент у лящовій рибалці, який найчастіше визначає ефективність та результат усієї другої половини дня. Стовідсоткових правил мені невідомо, і часто я дію щодо ситуації, але є й деякі напрацювання.
Якщо активність риби виявлялася і вона реагувала на корм, але в якийсь момент клювання зійшов нанівець, вірна ознака вважати, що підгодовування все з'їдено і треба частування оновити. Лещ (особливо великий) їсть у пристойних дозах, тому перегодувати його не так просто. Але якщо риба виборює або її на кормовій плямі небагато, тоді надлишок їжі запросто призведе до перенасичення риби. Щоб не складати яйця в один кошик і не пролетіти великим, я догодовуюся по-різному. В середньому це десь половина від ранкової дози, але, трапляється, що рясна докорм дає найкращий ефект. Таке в мене свіжо в пам'яті.
Вранці того дня рибка непогано половилася (хоч і не велика), але до 11-ї години запанував цілковитий молчок. Наважуюсь на догодовування. В одну з 6-ти робочих лунок годівницею опустив грамів двісті кормового мотиля та під кіло горохової каші з сухарями та сипучкою. Вже за годину саме ця «перегодована» лунка видавала гарненьких підліщиків (400-700 гр), тоді як решта в кращому разі спрацьовували через одну і більше 500 гр в жодній із недогодованих лунок упіймано не було. Другої половини дня я провів яскраво.
Очевидно, що маса тонкощів лящового лову залишилася за кадром. Але, по-перше, не всі вони мені відомі, а по-друге, і задуму не мав в одному блозі про все згадати. Ще побачимось і почуємося!