Це мій другий вже форельовий турнір, і пройшов він на чудовій водоймі «Вовкове озеро», що неподалік Борисполя (с. Баришівка). За свої майже 30 років рибалок не одну сотню різних місць завітав. У плані спортивності, рівнозначності та комфорту для спортсменів, напевно, «Вовкові» – найкращий варіант. У лавах «форелятників» зовсім недавно, але навіть цього скромного досвіду вистачає, щоб оцінити розмах ідеї та реалізацію задуманого. Щира повага до головного натхненника проекту – Петра Головка та всіх людей, хто був причетний до створення такої чудової водойми. Моя подяка справжня, жодних рекламних умислів та вигоди у собі не несе.


Що ж до турніру, про який я зважився відзвітувати зі своєю, так би мовити «дзвіницею», то він цілком виправдав очікування і пройшов яскраво, насичено, рибно та душевно. Вакантні місця на участь у «Кубку AREA Вовкове відкриття 2017» закінчилися ще влітку, по суті, навіть не з'явившись. Організатори (Головко Петро, Савенок Олексій) дуже завбачливо виділили квоти на різні області України, і це дозволило зробити географію турніру значною. За квотою потрапив на мегазмагання і я. Таке непогано пропускати.
Тренувалися майже всю п'ятницю, і здається, до кінця дня невпевненість «форелята-початківця» дещо розсіялася. Невпевненість розвіялася, а впевненість поки що не прийшла. І на тому спасибі. Навіть по ще не запущеній рибі (запуск відбувся у п'ятницю пізно ввечері) виходило ловити форель досить впевнено та прогнозовано. Рибка клювала. Як і очікувалося, форель розподілилася рівномірно по акваторії та місць її скупчення, так само, як порожніх ділянок, ми не знайшли. Це є максимум спортивності. Ще один плюс "Вовкового".
Субота. Ранній ранок. Реєстрація.

Під красивим та містким куполом-парасолькою зібралися всі учасники для урочистого відкриття, жеребкування та іншої передстартової суєти. Потім учасники потягнулися займати свої стартові позиції на периметрі ставка. Вчора краще ловилося на силікон, що було цілком очікувано через відсутність свіжозапущеної риби, яка виявляла б особливий інтерес до їжі. Але сьогодні з'явилася форель, яка із принадами учасників взагалі знайома не була, і вона, швидше за все, зацікавиться саме коливаннями. На мікроколибалки, до речі, і вчора були затримки.
За кілька хвилин до старту я звернув увагу, що у колег на виготовленні приблизно 80% коливань і лише 20% силікону від загальної кількості. Очевидно «залізом» мали намір вихопити найактивніших риб, а силіконом – вже добирати інших. Почав з Antem Dohna 3 гр і я.

Поєдинок 1. Мій суперник - Безверхий Кирило, якого давно знаю і який у форелевих справах досяг куди більше мого. Кирило першим засік рибу, але вона зійшла. На щастя))). Три перші мої закидання коливалки принесли лише один чіткий контакт, і я вважав за краще взяти в руки вудлище з силіконом на гачку. З другого клювання заводжу в підсак форель, а потім і другу. Риби спіймалися на Fish Up Pupa 1.5" в жовтому і оливковому забарвленнях. Хоч глибина тут і досягає 4 метри, до дна я навіть не думав заглиблювати монтаж. Риба клювала у поверхні нормально, і цього мені було достатньо. Звичайно, я задоволений як трьома очками, так і перемогою над сильним опонентом.
Поєдинок 2. Він відбувся у кутку греблі. Згідно з жеребкуванням я рухався проти годинникової стрілки, що на іншій водоймі може і означало б погано чи добре, але на «Вовковому» через рівномірність риби жереб грав дуже скромну роль. Мій суперник – Керезвас Іван. Він явно налаштований ловити на вагачі, і зізнатися, я тому радий. У силікон у мене більше віри – за ідеєю, він повинен узяти гору над залізом. Проте саме Іван на «колибалку» відкрив рахунок у нашому протистоянні, вміло реалізувавши клювання. У мене на той час було пару контактів і форель я потримав на гачку, але вона зійшла. Треба б рибу спіймати. Приймаю рішення запулити зеленувату Antem Dohna подалі. Про диво, впевнена подача на перших метрах проводки. Форель на гачку і незабаром у підсаку. Не даю шансу засумніватися у заліку риби та суддя дає добро. Пару шансів було у мене (в Івана, гадаю, теж), але так 1:1 все й завершилося.

Поєдинок 3. Третя двадцятихвилинка у мене на протилежному березі, де хвилі ударяються об берег і вітер там дме в обличчя. На вчорашньому тренуванні точно в цих умовах мені вдалося знайти ключик у вигляді рожевого черв'ячка Bait Breath Needle на легкій джиг-головці 0,4 гр. Вчиняв, як при лові окуня: черв'яка на дно, легкі ворушіння, стукання по шнуру, паузи… Якоїсь миті шнур прямував убік і вага наростала. Форель уже сиділа на гачку і її залишалося тільки підняти до поверхні і завести в підсак. Ну, і щоб суддя не «запоров» старання і відзначив упіймання, не можна було помилитися в прийомі риби в підсак, звільнення від гачка та випускання. Не маю сумніву, всю цю процедуру я виконав би повною мірою, ось тільки риба на гачок ґрунтовно не сіла. Мав дві клювання: одну на блешню Dohna, а другу на черв'яка Needle. Повз. Мій суперник також рибу не впіймав. Безрадісна нульова нічия шанси на прохід у фінал різко зменшила.

Поєдинок 4. Петренко Володимир займає позицію в моєму секторі праворуч, і на даний момент це найвідоміший мій суперник. Починаємо з силікону обидва, і хвилин п'ять полощемо приманки, здається, вхолосту. Але скоро Володя ловить першу рибу. Після кількох промахів на личинку Pupa дістаю форель і я. Ніча поки що. Декілька змін супер секретних приманок, і хід мого опонента виявляється вдалим. Не пам'ятаю, на що, але Володя ловить дві форелі поспіль і трохи пізніше свариться на чиюсь адресу з приводу сходу. За три хвилини, що залишилися, заробляю два стусани, але вони в «молоко». Перший програш. Суперник був сильнішим.
Антракт. Кава-брейк. Відпочинок. Підготовка учасників до другої частини "Вовкового балету".

Закінчення слідує…