Як тільки пролетіли новорічні свята, я відразу себе налаштував на майже нон-стоповий режим спортивної блешні. Воно й не дивно, адже за коротку зиму слід було встигнути і потренуватися, і на відбори до Збірної області пройти, і на передчемпіонаті половити, і на ЧУ гідно проявити себе, і далі відбори на Чемпіонат Світу.
У Збірну Харківської області пройшов на одному диханні, і із сумою місць за двома найкращими етапами з трьох 1+1 я опинився вгорі списку. Хто вважає, що конкуренція у харківській команді ніяка, той міцно помиляється. Цього разу більше десяти людей наполегливо боролися за топ-п'ять, і передбачити підсумок було не так легко. У строю в нас ще досвідчені блешні плюс впевнено міцніють молоді хлопці. У колективі немає непорозуміння та розбіжностей, душевно і на одній хвилі все котиться. Колективище, коротше! Дуже радий, що я його частина.
Вперше вирішили провести другий та третій етап відборів на тій воді, де пройде ЧУ, тобто на Бучанському водосховищі. Сіли за три машини і покотили за 500 з чимось кілометрів. За день до Чемпіонату Київської області відбігали 2 тури. Дещо зрозуміли, але прорахунків не минули. У тих двох локаціях, що ми розмітили під наші два міжсобойчики, ключовою рибою був йорж і окунь, на яких ми й точили шашки. Плотва себе не виявляла. У мене колючі та смугасті цілком непогано відгукувалися на важкі блешні 2,65 мм і навіть 2,8 мм, так що дрібнити на глибині в 6 м я не побачив потреби. Це був один із найважливіших моїх прорахунків, який навіть під час ЧКО виявити не вийшло, оскільки там теж плітка не часто влітала. А ось у турах на ЧУ білизна прокинулася і блешні важчі 2,3 мм актуальність втратили.
Що стосується волосіні, то тут я відразу усвідомив, що 0,055 мм є золотою серединою між делікатністю, швидкістю опускання та надійністю. Хотілося б, звичайно, у переможців дізнатися, але підозрюю, і вони такого ж діаметра ловили лісками. Майже весь минулий сезон успішно відловивши на той момент ще тестовими зразками, цього року нічого не змінював. Та й сенс? Intech Tournament повноцінно перевірена багатьма профі та просто рибалками, я їй давно довіряю. Одну блешню на Бучанському я все-таки обірвав - зазівавшись, на швидкісному виведенні влупив йоржом об лід, і лісочка лопнула, а рибка з топ-мормишкою від Левченка В. втекла в глибину.
Після дня відборів відбігали два тури ЧКО. У першому турі став 12-м з 21-го, у другому 4-м. Передчемпіонат показав, що з підгодовуванням потрібно розбиратись та розбиратись. Частину лунок я просто вбивав перегодовуванням, а на частині рибка не затримувалася. Як я вже перед нагородженням ЧУ (на жаль, не нашої команди) усвідомлюю, правильніше було годуватися або годівницею на півводи, якщо хотілося велику плотву, або зверху через шугу і дуже малими порціями з шансами зачепити дрібницю. Під час обох турів Київського чемпіонату навіть із картою периметра ми діяли як сліпі кошенята, адже дно дуже на Бучанському порізане, а зони великі.
Усі п'ять харківських команд зайняли купно місця з 12-го по 16-те. І моя FishingStock Team, і Intech, і два Big Fish нічого вартого у дебютний приїзд на Бучанське не показали. Загалом розуміли, що це лише початок шляху і головна гра на нас чекає за тиждень на ЧУ. Єдиний, хто досяг успіху, був Юра Шувалов, якому до призів трохи не вистачило. При цьому точно знав, що як сам Юра, так і сформована за результатами відборів Збірна Харківської області на ЧУ виступить краще. На три з половиною дні повернулися до Харкова, щоби зібрати папірці, заявки, медкомісії, побачити рідних, придумати на роботі чергову відмазку, і знову покотили на Бучанське. Курс на ЧУ! Шувалов Юра, Пашко Віталій, Ізюмський Руслан, Меєрков Олександр, Лисиця Олексій у старті та молода, талановита людина-оркестр – Воробйов Денис як тренер-запасний. Вітер під час офіційного тренування досягав 20 м/с, перетворюючи кожну хвилину на боротьбу зі стихією. Смішно, але за 10 хвилин до кінця тренувального часу на льоду залишилися Стадниченко, Зайко та вся Збірна Харківської області. Крізь шквал бачив ще кілька силуетів, але не певен, що спортсменів. У суботу прояснилося і ловити стало комфортніше. Вже усвідомили, що риба стоїть по рельєфу, але пупки чи приямки слід було визначити для стартового розбурювання? Чи варто було витрачати час на дрібну плітку, яка в деяких лунках ставала зграєю і весело бодала блешню? А може знайти йоржовий кулемет та сопливцями набити пакет? Чи все ж таки велика плотва, яка дуже впевнено додавала вагу тим спортсменам, хто зумів з нею розібратися і правильно розбурився? Голову ламати довелося ще як. До мого сорому до ладу жодне з цих питань по-справжньому в турі я так і не вирішив. І напарникам не допоміг, хоча капітанська пов'язка зобов'язувала, і командну скарбничку не полегшив добрим виступом. Заслужено опинився на 9-му місці у зоні. Що гірше – і Саша Меєрков повторив мій неуспіх (9-ий), а Віталя Пашка взагалі перевиконав план командних зальотів (10-ий). Якщо не помиляюся, у Саші та Віталія це взагалі були дебюти на ЧУ, так що до них і думок щось пред'являти не було (вони вже завтра, до речі, руйнуватимуть Чемпіонів Світу), але чого я так облажався, довелося ріпати чухати . І лише стабільний Юра Шувалов (другий) та Ізюмський Руслан (четвертий) дали шанс Харківській Збірній на щось світле сподіватися завтра. Аналізували, прикидали. Увечері була супер вечеря від Юри Ковіки в нього вдома і до пізньої ночі обговорення та переосмислення наших дій. Любо-дорого дивитися на колектив, який горить однією ідеєю, а решта, зокрема й алкоголь, – тлін. Ден, Віталя, Юра, Руслан та Саша, знімаю перед Вами капелюх! Заєць, Бондар, Водяницький, Вам за телефонну підтримку.
На другий тур вийшли менш напружено, оскільки 8 місце не передбачало надлишок нервозності. І якщо Денис Воробйов міг сміливо вийти на заміну замість будь-якого з трійки, які не показали результату, то Дениса на посаді координатора одночасно п'яти зон, навряд чи хтось міг повторити. Ех, якби нам ще хоча б півДеніса на допомогу! Чи не 0,2 на зону, а хоча б 0,3! Що ж, розмалювавши детально на папері перший тур, рельєф та розташування риби стало відчутніше. Здається, не було тепер особливої переваги у маститих топ-збірних перед нами. Буріли ми усвідомлено на пагорбах біля свалів, годували зверху і в півводи, вичленювали найкращі плотвині лунки і з ними працювали надалі, використовували блешні 2,3 мм, визначали потрібний горизонт… У Саші, Віталі та Руслана апроксимація складного рельєфу зон збіглася з Юрою пощастило менше, тому що очікуваний перепад не підтвердився, і ми в авральному порядку перебурювалися на шматках льоду, що залишилися. Я до того ж зробив велику помилку, що в середині туру, коли плотва зовсім затихла (а я про це пізно дізнався), погребував йоржами і продовжив вичікувати великих плотвиць, які до цього непогано ловив. За підсумками ці 200 г і не дозволили мені потрапити в топ-п'ять, і став я тільки 8-м. Коли ми порахували, навіть з урахуванням нашого крутого другого дня (Ізюмський 1-ий, Меєрков 2-ий, Пашко 3-ий, Шувалов 4-ий, я 8-й), де ми стали кращими серед усіх Збірних, до п'єдесталу нас відокремило аж 6 балів, оскільки лідери не провалилися.
Молодці Дніпро (перші), Чернівці (другі), Запоріжжя (треті)! Заслужений п'єдестал та повага. У личку золото у Зайка А., срібло у Совик С., а бронза у Коструб А. До речі, дерев'яна медалька за 4-е місце у нашого Руслана Ізюмського! Молодця! Нехай вона його тільки підштовхне до нових звершень! 
Хотів би щиро подякувати всім учасникам Flagman-Чемпіонату України, суддівському колективу на чолі з Шевченком Олександром, спонсорам – компанії Флагман та АМК Рем Буд, оргкомітет в особі Бацули Валерія, Левченка Віталія, Новгородського Дениса та всіх, хто був причетний до цього свята!
P.S. Із хорошого. Збірна Харківської області – хоч і молодий, але, вважаю, дуже перспективний колектив, якому Зайко, Щевича, Стадниченка, Левченка, Корзенкова та інших метрів блешні хоча б на тиждень у тренери-консультанти. Майже на кожному турнірі наш другий тур помітно кращий за перший, цього разу ми взагалі виграли другий день, хоч і працювати є ще над чим. І почну, мабуть, із себе. Завдяки гарній атмосфері, правильним людям у Напрямі та менеджерському таланту Заєць Сергія ми ростемо як команда. Це здорово! Сподіваюся, наше перше золото (три срібла вже було) на ЧУ чи КУ близько. Дякую, колеги, і Вам щиро за увагу!
