… Часто гілка, що окремо торчить, або опора старого мосту утворює у своїй кормовій частині турбулентний слід, у якому тиск рідини менший, ніж у незбуреному потоці, тобто будь-які дрібні предмети в цю зону затягуватимуться. Гомілка, навряд чи вивчавши гідрогазодинаміку, але про такі ефекти він явно знань. Принаймні, неодноразово вдавалося ловити гідних червоноперих одразу ж за невеликою перешкодою у зовсім компактній струні. Перевага подібних точок ще й у тому, що для перевірки такого місця досить пари закидань (а то й зовсім одного).
Окремо про повідець. Років 15 тому я цим мало переймався і твердо вважав, що голодний голівець і так ударив мою приманку, проте сильно помилявся і зараз це цілком зрозумівши. Отож жодних, друзі, сталевих, титанових та інших щучих поводків при полюванні за головнем бути не повинно. Щуки хоч і атакують регулярно сажкові приманки, проте рідко їх відгризають. По-перше, влітку приманку не часто побачиш глибоко у пащі хижачки, а по-друге – флюорокарбоновий повідець рятує у подавляючій більшості ситуацій навіть коли зуби контактують із жилкою. Особливо я для невеликих воблерів застосовую метровий повідець товщиною 0,25-0,3 мм, а коли застосовую більші приманки, можу й 0,45 мм ставити, а довжину вибираю близько 30 см. Вибір товстого флюру особливо виправданий, коли щука активна і її достатньо на даній ділянці річки. Давно використовую Intech Shock Leader, і, чесно кажучи, не бачу альтернативи навіть серед значно дорожчого флюорокарбону.
Якщо говорити про особливості лову червневого сажня, то, незважаючи на помітну багатогранність і різноплановість цієї риби за своєю природою, принципово можна виділити всього два варіанти її лову: на сильній і слабкій течії.

Головень на сильній течі

Багатьом приносити справжнє задоволення полювати на сажка на сильній течії. Тут риба, як правило, менш прискіплива до приманок і дій, а тому не така обережна, як на тиховоддях. Проте річковий голівець ніколи не дає приводу вважати, що піймати його легко. Якщо це не зовсім локальна бістрина, яку за два-три короткі закидання можна досліджувати, рибалці має сенс затриматися. Сважається, що практично будь-який більш-менш виразний перекат населення на головному і місце це краще обловлювати досить поважно та поважно. Для досягнення максимального результату дуже важливо знати точне розташування найцікавіших точок. Багаторазово доведено, що вивірена позиція у рази збільшує шанси на успіх. Найбільш вірогідними місцями стоянки сажня на перекаті вважаються невеликі поглиблення на тлі однотипного рельєфу, самотні корчі, що окремо ростуть, а також кущі водорослей, що утворюють за собою невелике тиховоддя. В принципі, перспективною може вважатися будь-яка аномалія.
Якщо говорити про відповідні приманки, то деякі головлятники за старим звичаєм використовують блешні-«вертушки», але частенько саме дрібні кренки (4-6 см) виявляються найефективнішими. Одна з перших вимог до голівневого воблера при використанні його на струмені - здатність стійко і без збоїв грати під натиском течії. При цьому зазначена вимога повинна виконуватися як при проводці проти струменя, так і під кутом до неї, а так само - поперек течії. Подібно до неякісної «вертушки», лепесток якої обертається зі збоями, буває, поводяться на сильному струмені навіть іменити і дорогі кренки. Звичайно, голівень, навряд чи, клюні на таке. Але що ще гірше, побачивши ваду приманки та зрозумівши підступність рибалки, червоноперій запросто запідозрити недобре і перестане реагувати надалі навіть на правильні приманки. У зв'язку з цим набагато розумніше заздалегідь знати, який з ваших кренків годиться для лову на струмені, а який краще використати. Точно і впевнено перевірені багаторазово мною Megabite Booby 50F, Piccolino 50SP, Mini Shad 45SP, Chip 40F SR.

Головень на слабкій течії

Головню властиво годуватися не лише на струмені, але і в районі тиховод також, де збирається вдосталь корму. І вже звичайно, на слабкій течії риби куди комфортніше перебувати. У місцях, де немає струменя, а то й зовсім відсутня течія, головня теж можна і треба ловити. А якщо ми говоримо про рибальство сплавом, таких ділянок практично на будь-якому маршруті достатньо. Швидкий облів точок у більшості своїй – правильне рішення. Колись підрахував для себе, що в цілому ефективніше перевірити 40 потенційних голівкових точок, зробивши на кожному по дві проводки, ніж обловити 20 місць, виконавши по чотири проводки на кожному. Для тактики швидкої зміни точок якнайкраще підходять активні приманки, покликані збирати хижака з далекого відстані. Передусім, це все ті ж крэнки, проте вимоги до них висуваються дещо інші, ніж при лові на струмені.
Від кренка на слабкій течії у більшості своїй потрібна деяка поважність, стійкість колінь і неодмінно якісна гра. Але не тільки кренки в пошані у сажка тут. Невеликі воблери-міноу та акуратний ними твічинг здатний у деяких ситуаціях помітно перевершити за результативністю будь-які інші приманки. Загалом, на ділянках, де майже немає течії, а голівка з якихось причин капризує, дрібні міноу – найкращий варіант. З одного боку, застосування міноу не надто вкладається в загальну концепцію сплаву, але з іншого, є чимало місць, де варто затриматися (навіть стати на якорь) і обловити точку ґрунтовніше.
Міноу, що варті уваги і мною регулярно практикувалися, це Stream 70SP, Roach 65SP, Balance 72SP. Червень – може і не найкомфортніша через можливу спеку пора для головлятника, проте відмінні результати та яскраві враження від такої риболовлі можуть запам'ятатися на всю життя!