Команда FishingStock Team на Горбатівці, що поблизу Диканьки, ще жодного разу не брала медалі, тому щойно з'явилася можливість це зробити, ми не замислюючись, зареєструвалися. І команд зібралося чимало – аж цілих 25 із 8-ми, здається, областей. Виїзний варіант FishingStock Team виглядав так: Панежа Олександр, Мироненко Юрій та Лисиця Олексій.

З Юрою провели чимало тут тренувань, тому багато чого відкрилося у плані приманок, проводок, місць… З одного боку, набагато впевненіше почуваєшся, коли є статистика попередніх рибалок і турнірів, з іншого – як і будь-яка закрита водойма, сюрпризів Горбатівка завжди приносить купу, так що сильно не спокушалися. До всіх радощів ще й вода впала напередодні до критичного рівня і багато напрацьоване просто пішло коту під хвіст. Починати турнір мені довелося із зони «А», що розташовувалась на верхній водоймі і традиційно вважалося найбезрибнішою. Нулі з неї я вже катав. Приймаю рішення йти зі старту у вершину, де два роки тому (крайня моя рибалка на Горбатівці) стався «вихід» щуки. І він стався знову. Першою моєю рибою, правда, виявився судак на 630 гр, але потім пішли щуки впереміш з окунями. Хто б сказав ще вчора, що тут таке клювання трапиться, не повірив би. Озброївшись головним чином SL-Remix Chiby та Sawamura One Up Shad, плюс ведучи їх фактично рівномірно, за першу годину я впіймав, крім судака, ще два щучки по 300 г і кілька окунів. Незважаючи на пару явно щучих холостих контактів і навіть один сход, снастю та своїми діями я залишився задоволений. Мої Ямаги (BLC 83Tz Long Cast, Various 88L, Blue Curent 65Ti) кожна у своєму амплуа відпрацювали бездоганно. Не підвели, як і зазвичай, повідці із флюрика Intech. Більше десятка щук упіймали, і навіть натяку на зріз. І якби не Рома Лазаренка зі своєю «задвушкою» та «напівкілушкою» зі старту, то й лідерство в зоні міг я захопити. А ось другу годину відверто я спасував (один окунь), хоч і не ловилася вже щука у вершині (моє одне на 15 чоловік взяли). О третій годині я перейшов на ближню дистанцію і завдяки стократ перевіреній темі Fish Tail + 1 г спіймав ще 4 окуня і невелику щучку. Дуже не до речі наприкінці зони стався короткий вихід щуки, що за підсумком мене відкинуло аж на четверту позицію. Ну, для команди це добре за 25 учасників у зоні. Зону «С» впевнено розніс Юра Мироненка, який, напевно, її головним фаворитом і був. Молодець! Дещо недорозібрався в «В» Саня Панежда, опинившись у серединці. За підсумками ми є 4-ою командою. Увечері я йшов у «В» із твердими намірами ловити дрібного окуня, оскільки в такій рибалці я цілком відчував упевненість, а ось стати володарем щасливого квитка і зловити щуку – могло й не скластися. У принципі, багато чого з задуманого я реалізував. Fish Tail +1 г постійно приносили нехай і крихітних (15-17 г), але окушать, і так я набив трохи більше півкіла за тур при досить посередньому клюванні в інших. Тільки кілька коротких «виходів» щуки в непрогнозованих місцях, як на мене, змістили мене аж на 10-ту позицію. Саня, обравши також лов окуня як основу свого результату, був трохи успішнішим і став 8-м. Надзвичайно загадкова зона «А» з Юрою не потоваришувала і не видала моєму товаришеві такого потрібного бонусу, без якого тут взагалі ніяк. Зливу щуку, Юрко 13-ий. Після двох турів вимальовувалась взагалі дуже дивна картина, коли 9 команд мали фактично однакову суму місць та сміливо могли розраховувати на золото. У цій гонці ми були поки що другими, але недільний тур виглядав напружено. Що робити Сашкові на верхній водоймі цілком зрозуміло - ловити зранку велику рибу, а потім додавати всім, що вийде. За підсумками Сашко, озброєний SL-Remix Chiby, зробив багато чого бездоганно. Він другий. А ось на нижньому ставку невідомих було значно більше. Ловити просто одного окуня – означало місце не вище 8-го, чого за 9 команд лідерів могло б і не вистачити для призів. Вдаритися в одну щуку – величезний ризик. Розпорошуватися і туди, і туди – також задум сумнівний. Загалом, з Юрою вирішили почати з окуня, але за перших ознак щучої активності переходити на лайт. Не сказати, що щука клювала, але подекуди все ж таки вона рота відкривала і або сходила, або кимось діставалася. Ми тут же з Юрою переривалися на її лов. Перші хвилин сорок я тримався непогано і ловив дрібного смугастого, що вже добряче втомився і охолонув до їжі, але все більше розумів, що глибше опускаюся і навіть до десятки з таким темпом не дотягну. При такому клюванні окуня кожна щука була неперебивною плюс бонусні окуня комусь та влітали. Друга година пройшла вже більше в спробах виловити на лайт щуку і окунятники безнадійно пішли у відрив. Як розумію, у Юри було аналогічно. Залишалася одна година боротьби і наша FishingStock Team явно перебувала за межами трійки. Треба було щось вирішувати. Розумію, що у Сані справи йдуть добре і сильно вниз він не злетить хоч як би не постарався. А ось у нас з Юрою окуневий доробок виглядав скромно, і нічого хорошого не обіцяв. Пропоную йти вабанк та ловити зубасту. Юрчик радо підхопив пропозицію. О третій годині у Юри в зоні спіймали двох чи трьох щуків, і одним із них став мій напарник (невелика, на півкіло). У мене в зоні було всього дві щуки і до дуету щасливчиків я не увійшов, хоча одну клеваку заробив. Особливо запам'ятався багатостраждальний Олег Мацко, який спустив дві добрі зубасті прямо біля підсаку (на повне безкльов'я) і спіймав за 5 хвилин до фінішу свою задвушку. Це одразу його вивело команду на друге місце, а самого Олега – на личку. Зі своїм десятком окунів я став аж 19-м. Спочатку це виглядало цілковитою катастрофою, але виявилося, що в кожній з команд-лідерів був один або навіть два якорі, тому після ретельних підрахунків FishingStock Team виявилася при бронзі. До золота рукою подати (лови я тільки окуня, так воно б і стало), але така сама відстань і до 5-го місця була, так що нічого «як би» включати до розгляду.
Почуття хай і змішані, а все ж таки ми взяли бронзові нагороди на дуже непростій водоймі в Горбатівці, і це не межа, впевнений. Окремі слова подяки та пошани моїм друзям-напарникам – Мироненко Юрі та Панеджі Сані. Ви великі молодці! Дякую також усім, хто був з нами цього вікенду. Респект організаторам – Полтавській Федерації, суддівському колективу на чолі з Бабуновим Андрієм, адміністрації водоймища «Близько Диканьки» та всім суперникам за боротьбу.
Окрема подяка нашому спонсору – компанії FishingStock за справжню підтримку та найкращі снасті!