Настрій, зізнатися, далеко не райдужний, адже не те, що виграти «Чорний ліс», навіть на п'єдестал зійти не склалося. Але раз взяв я традицію звітувати в блозі, не порушуватиму її. Цього разу проліт вийшов, і мій внесок у нього найвагоміший. Ще місяць тому харківська відкрита першість, що проводиться на старосалтівській дамбі, нам підкорилася цілком і повністю (золото в особі та в команді у FishingStock Team), так що інших цілей не ставилося, окрім як виграти «Чорний ліс». І треба сказати, перед заключним туром ми йшли в трійці лідерів і явно бачили перед собою золоті медальки. Бачили, та не взяли…
Печенізьке водосховище, яке привчило до насиченого клювання окунів, у ці вихідні відверто розчарувало. За винятком коротких «виходів» в окремих секторах (перший і другий тур), в іншому риболовля нагадувала лотерею, як у плані упіймання риби, так і в плані її ваги. А ось річка виглядала куди спортивніше, і там рибка була набагато прогнозованіша.

Тур перший

Іду на річку до зони «С». При тому, що я дуже люблю рибалити на річці, результати тут мене часто засмучували. Наче ловиш собі непогано, але вийшов із кущів, і дізнаєшся, що в когось удвічі більше. Але це неминучі особливості лову протягом. На каналі, що нижче за водоскид, переважна маса окуня стоїть по центру русла, а не біля стінки очерету або в затоках. А ще тут працює волочіння, апстрім та інші не найадекватніші, на мій погляд, техніки. У моєму уявленні риба повинна поводитися інакше. Загалом, озброївшись Фіштейлом на 1,5 г, тоненьким новеньким шнурочком Micro Style #0.175, флюриком Intech Shock Leader 0,14 мм і Yamaga Blanks BLC 65Ti, я легко закидав під той бік і добре видобував окунів. Приманка летіла, контрольовано тонула, Ямага працювала на повну міру як під час проведення, так і на виведенні… Після першої години видобувши трохи більше півкіла смугастих, почував себе цілком комфортно. Але ж половили й інші. Друга година пройшла очікувано важче, але 300 г я колупав. Так вийшло, що свій хороший старт я вже витратив на самому початку, так що в перші бонусні сектори мені шляху не було. А ще мене чомусь смикнуло обтяжитися і ловити іншими принадами, відклавши у бік Фіштейли. Лише під завісу години, повернувшись до Бейт Бризівських чудо-складів, я абияк виправив ситуацію. О третій годині у мене не особливо клювало або я не там ловив, так що з вагою трохи менше кіла, я фінішував у серединці. Слабенька. Чи не візьмися я експериментувати і добери належних 200 г, був би в чудовій для команди 7-ці зони. Тільки «був» та «якби» не канають тут. Мої напарники, Панежда Саша та Грибачов Андрій, рибалили успішніше мого – 5-ий та 7-ий, відповідно. Командою розташувалися неподалік трійки лідерів.

Тур другий

У зоні "В" було дуже сумно. Такими похмурими Печеніги я ніколи не бачив. Хто б сказав – не повірив би. З 23 чоловік у зоні «В» після двох годин я спіймав 3 окуньки і із загальною вагою трохи за 100 г був другим, програючи тільки Жені Трукову, який завалив судачару на 189 р. Смішно і грішно. Тільки спочивати на лаврах ніхто не збирався, адже за прогнозом увечері година клювання має статися. І окунь вийшов. Не прямо, як із кулемета, але вже цілком логічно і прогнозовано він став клювати. За третю годину я впіймав 16 штук і зону виграв. Той самий Fish Tail і Ringer у темних кольорах на двох грамах і підкиди вгору робили все, здається, за мене. Мені залишалося тільки заводити в підсак і переміщати окунів у садок. Незабаром дізнався, що Сашко річкову зону виграв. А з урахуванням нормального виступу Андрія (8,5 балів із зони В) ми різко стартанули вгору, перемістившись на 2-у позицію.

Тур третій

Як виявилося пізніше, для срібла мені достатньо було зловити 120 г у зоні "А". Це настільки виглядало дитячим завданням, що, максимум, мало зайняти у мене 5-10 хвилин часу. Ха! А за три години цілих 82 г у двох окунях не хочете? Смішно та сумно. Левова частка учасників моєї зони спіймала або два, або три окуня, так що грами і десятки грамів вирішували все. У мене було 2 окуня і ті невеликі. Я у лузерах. Навіть не знаю, щоб я поміняв, вийди знову до цієї абсолютно дохлої зони. На жаль, не рвонули і напарники, хоча обидва фінішували в десятці, але ближче до її далекого краю. Лише Саша Панежда може собі в актив записати цей турнір, оскільки до кінця претендував на особу, і 8-й за підсумком.
Можна тисячу разів повторити, що везіння та фарт переважували вміння, але це багато в чому відмазка. На п'єдесталі опинилися заслужені люди, щиро вітаю колег з «X-Pro Zand», «Flagman», «Crazy Fish Pro», а також Пундєва Миколи, Дядечка Олега, Шейка Артема з чудовим виступом у личку. Як на мене, незважаючи на безкльовий «Чорний ліс», все вдалося! Дякуємо Бабунову Андрію – організатору та натхненнику турніру, головному судді – Сиротенку Сергію, а також усім, хто допоміг це свято зробити. Окремий респект моїм друзям-напарникам – Грибачову Андрію та Панежді Саші, а також усім, хто був з нами та підтримував нашу команду у цей вікенд!
Окрема та щира подяка нашому спонсору – компанії FishingStock, яка незалежно від погоди, пори року, локдаунів та решти підтримує рибальський спорт та є одним із ключових законодавців рибальської моди.