Намагатися зловити щуку в затоках або річкових тиховодах у квітні та на початку травня – абсолютно логічне та природне бажання. Більше того, таку рибалку я взагалі назвав би класикою весняного спінінга. Як відомо, у середині квітня щука здебільшого завершує нерестовий клопіт, але, як і раніше, залишається на місцях своїх нерестовищ. Хижачка ще слабка і не поспішає заповнювати кондиції так активно, як би нам того хотілося. Вважається, що лише через два тижні після нересту щучий організм приходить до тями і змушує рибу полювати. У зв'язку з цим хижачка не поспішає кардинально змінювати свою позицію після ікромету, залишаючись у затоках та подібних до них місцях. А ще не слід забувати, що з весняним потеплінням підводне життя на мілководдях розвивається найінтенсивніше, залучаючи зграї кормової риби, яким зовсім скоро приготовлено зазнати запеклих атак, що прийшли до тями після нересту, щук. Та й перебувати в прогрітій сонцем воді для зубастих зручніше, ніж на руслі або ямах. Загалом затока – однозначно правильне місце для весняної щуки. Що ж передбачає риболовля на таких ділянках?
Однозначно відповісти непросто, однак у першому наближенні можна сформулювати два ключові варіанти досягнення успіху: лов джигом на досить глибоких (від 1,5 до 2,5 метрів) затоках і твічінг воблерами мінноу на відносно дрібних (до 1,5 метра). В принципі, і той, і інший варіант риболовлі передбачає чимало переміщень і пошуку, адже найчастіше, якщо і є перспективні щучі точки на затоках, то вони дуже локальні і обловлюються досить швидко, тому довго затримуватися на одному місці просто нерозумно. Крім того, сама щуча снасть для весняного лову на ділянках без течії характеризується відносною делікатністю, особливо в ситуаціях, коли вода прозора. Розглядаю головним чином два види лову: джиговий і твічінг.
Джигова рибалка в квітні багато в чому залежить від стану річки, але в цілому вимагає досить легкого комплекту снастей і плавних проводок. По-перше, на тихій воді хижак знає, що його видобуток навряд чи швидко зникне з поля зору, а значить, час, щоб прицілитися та зробити атаку, є. По-друге, кондиції щук дуже далекі від оптимальних, тому екземплярів, які готові погнатися за спритним видобутком, вкрай мало. По-третє, зараз найчастіше прозорість води навіть на ділянках без течії залишає бажати кращого, а, отже, щуці для атаки доводиться керуватися не тільки зором, а й бічною лінією. Загалом, плавність рухів принади – найважливіший момент.
Практично завжди весняний джиг по щуці у мене асоціюється з лайтом. Це виявляється не тільки найбільш естетичним і комфортним, але й ефективним. Вудилище тестом до 15 гр, я вважаю, найбільш доречним. Саме такі характеристики дозволяють успішно ловити легкими і середніми вагами плюс одночасно з цим відчувати чималу впевненість при виведенні навіть великої щуки, нехай поки що і не має тієї спритності і сили для опору, якими володіє літня або осіння хижачка. Довжина моїх берегових спінінгів рідко перевищує 2,5 метри. Справа в тому, що більш довгі бланки, якщо і дають виграш у дальності, то зовсім незначний, зате з довгим спінінгом набагато частіше доводиться обмежувати себе в повноцінному розмаху при закиданні і постійно озиратися назад, чи не чіпляє приманка або вершинка гілки.
До шнурів також є певні вимоги, які, незважаючи на помітну індивідуальність у перевагах наших рибалок, мають цілком конкретні значення. Особисто мої шнури знаходяться в межах від #0.4 до #0.8 за японською класифікацією. Сміливо можу радити Intech All Range X4, Exceed PE X8, Furious. Рекомендація тут проста: що більше досвіду в лові щуки, то тонший шнур можна використовувати. І це, як не дивно, не дуже залежить від передбачуваного розміру щуки. З поводками питання відкрите. Традиційно, з одного боку, не хочеться втрачати приманки і щук, що клюнули на зрізах, але з іншого, у кожного рибалки є бажання заробити якомога більше щучих ударів. Якщо вода прозора, а клювання щуки слабке, без коливань ставлю флюорокарбон діаметром 0,45-0,45 мм. Власне в останні сезони за будь-яких розкладів користуються флюром. У мене це Intech Shock Leader.
Що стосується приманок, то в цей час найбільш уловистими, швидше за все, будуть традиційні для даної місцевості та ваших уявлень моделі силікону, проте розмір слід підбирати в межах середніх і навіть дрібних класів. По-перше, ми ловимо лайтом. По-друге, млява хижачка не особливо схильна ганятися за великою, а отже, потенційно сильною та досвідченою здобиччю. По-третє, основна кормова база щуки у квітні та на початку травня – все ж таки дрібна рибка. Мої приманки рідко перевищують 3,5 дюйми, зазвичай це всього 3 дюйми. Для пошуку або при лові активної хижачки, а так само, коли вода каламутна, використовую здебільшого віброхвости. Коли ж вода в затоці прозора, і я не впевнений, що щука голодна, я використовую твістери. Останні вважаю найбільш надійним варіантом заробити клювання, оскільки твістери найменш вибагливі до гри і стійко працюють у широкому діапазоні швидкостей проводок та маси джиг.
У моєму списку почесне місце займають Bait Breath Curly Grub, Bugsy, Fish Tail Shad, Intech Long Heel, Turborib, Slim Shad. Всі ці приманки, на мою думку, чудово працюють як на легких стаціонарних монтажах і шарнірах (2-4 гр), так і на більш важких (5-10 гр), коли важлива дальність закидання або пристойна глибина. Твічінг воблерами мінноу в затоках часом не менш ефективна зброя по щуці, а нерідко навіть набагато уловистіша. Передумовами до того, що саме твічинг буде на чолі всього, є помітна кількість щук у місці лову, її досить непоганий апетит і невелика глибина даного тиховоддя. І якщо перші два моменти зустрічаються не так часто, як того нам хотілося б, то неглибокі затоки з залишками торішніх водоростей дуже поширене явище. Нерідко цього цілком достатньо, щоб взяти на риболовлю всього одну твичеву вудку з коробкою улюблених миношок. Таке рішення може виявитися найправильнішим.
Оскільки рибалити в цю пору дозволено тільки з берега (заборона навігації та час нересту), великі мінно не надто підходять. Та й, як на мене, вони зараз помітно програють середнім та дрібним моделям. До того ж, ловити з берега великими воблерами здебільшого не комфортно (про себе кажу), та й снасть знадобиться грубіша. Якщо розрахунок на щук до 1,5 кг, то зазвичай використовую міну довжиною 60-100 мм. Твичу розмірено і з великими паузами на проводці, але лише у випадках, коли цього вимагає ситуація чи характеристики воблера. Іноді саме агресивний твічинг приносить успіх. Тактику лову воблерами мінноу по затоках я розділив би на дві частини. Перша передбачає лов по площах, а отже, проводка має бути цілком темповою і досить швидкою. Друга – облов конкретних місць засідки хижака (кущ трави, корч, та інших.), що, навпаки, вимагає більш уважного і концентрованого виконання кожного ривка чи паузи. Адже щука, як і раніше, досить млява і малорухлива. Найчастіше я вибираю другий варіант або комбінацію лову по площах і на конкретних точках. Традиційно у весняному твічингу популярні моделі з позитивною або нейтральною плавучістю, хоча і варіанти, що тонуть, показують відмінний результат. Серед конкретних воблерів я відзначив би Megabite Dandy 70 SP, Balance 72SP, Assassin 80 F, LB Minnow 80 SP, Fatty Minnow 70 SP.
Потужність снастей для твічингу в затоках і тиховоди вибираю приблизно з тих же міркувань, що і при лові джигом. Але якщо йдеться про застосування затятих мінноу, які легкий спінінг перевантажують, сміливо беру потужнішу вудку. Мої шнури для лову твічингом лежать у межах від #0.6 до #1. Найчастіше твіч з флюриком, хоча для деяких, особливо жвавих на проводці мінох краще жорстка струна, так менше перехлестів.
Яскравих щучих рибалок, шановні колеги!