Закінчення...
… 2. Брівка із залишками рослинності біля дна.
Досить перспективною для хижака і відносно комфортною для лову є такий тип руслової брівки, коли глибина зменшується відносно плавно і практично на всій брівці є залишки водоростей. Чи потрібно говорити, що рослинність нині не представляє особливого клопоту для джига, а скоріше навіть навпаки - такі окремі плями флори служать прекрасним місцем засідки для хижака (щуки, перш за все). Я багато разів потрапляв у ситуації, коли приманка застрявала в водоростях, але після того, як я її висмикував звідти, одразу ж траплялася жадібна атака. Власне, я не закликаю закидати приманку цілеспрямовано в водорості, але якщо вона все-таки туди потрапила, не потрібно панікувати і тут же вимотуватись. Зазвичай різкий ривок з силою підсічки вирішує проблему сповна – гачок знову чистий і готовий до зустрічі з хижаком.
Найбільш вдала, на мою думку, проводка - ступінчата з високими підйомами і плавними паузами. У таких ситуаціях, незалежно від наявності і сили течії, найкращим чином себе проявляли моделі з виразною і стабільною грою на паузах. Перш за все, це твістери і віброхвости. Серед тих силіконок, з якими виходило найкраще у мене, зазначу Samamura OneUp Shad, Bait Breath T.T. Shad, Curly Grub, Intech Long Heel, Slim Shad.
Техніка облову брівок із залишками рослинності біля дна приблизно однакова що для випадку лову біля ближнього берега, що біля далекого. А ще клювання рівноймовірне як у верхній частині брівки, так і в нижній, а також безпосередньо на перепаді. Тут хижак зазвичай, якщо з'являється, то з конкретною метою – спіймати здобич. Ось і не вередує зайве. Зазвичай ловля тут темпова, без тривалих затримок на одному місці.
3. Обривистий берег з нашого боку.
На річках під обривистими берегами часто і під водою є різкі звали в глибину, які здатні подарувати чітке клювання. Як з максимальними шансами обловить таке місце? Особисто я намагаюся зайняти позицію для закидання таким чином, щоб проводку виконувати уздовж брівки. Основну увагу приділяю глибинній стороні брівки, але пару контрольних проводок по мілководдю зайвими не будуть. Найбільш вдалий розклад - коли приманку ведуть проти течії. Так вона максимально повно розкриває свої переваги, при бажанні рибалки монтаж довше затримується в підвішеному стані над дном, що для хижака зараз дуже цікаво.
Швидше за все, спуститися вниз до самої води рибалці не вийде, але це і не потрібно. Стоячи на значній висоті по відношенню до поверхні води, ми можемо виконувати «сходинку» в такому ритмі, який самі задамо. Правда, далеко не все тут солодко виходить, коли клюне більш-менш велика риба, яку на нитці і вудилищі не підняти. Але то інша розмова, для початку нехай клюне.
Потреби в важких монтажах на русловій брівці, що розташована біля ближнього до нас берегу, особисто я не бачу абсолютно. Хіба що при цілеспрямованому полюванні за судаком, можливо, буде потрібно щось важче. Щуці ж чи окуню напевно це лише зашкодить. З приманок найбільш вдалими виявляться ті, що легко грають під час пауз на натягнутому шнурі.
4. Різка брівка на середній дистанції.
Досить часто русло далеко розташоване від берега, так що навіть до ближньої брівки дістати приманкою необхідно чималих зусиль. В даному випадку на досить довгому відрізку нитки ми будемо затягувати приманку з глибини на мілину по крутому схилу. За статистикою ймовірність зачепитися в цьому випадку дуже висока. Але ще більше ситуація погіршується при наявності навіть поодинокого пенька чи гілки. Не дуже-то допоможуть і «офсетні» монтажі. В даному випадку кожен елемент снасті так і норовить зачепити щось на своєму шляху. Але разом з тим ця ж брівка і дуже перспективна, так що не завжди розумно проходити повз таке небезпечне місце. У зазначених місцях запросто може чергувати як щука з окунем, так і судак.
Для облову я використовую, перш за все, силіконові приманки, що відмінно себе проявили на проводках з частим контактом об дно. Для зазначених справ в моєму арсеналі найбільш затребувані Bait Breath Fish Tail Shad і Fish Tail Ringer. Проводка? Якщо брівка не дуже «зла», можна буквально затягувати в повільному темпі приманку по схилу нагору, роблячи невеликі паузи. В іншому випадку, щоб уникнути постійних зачепів, доведеться стрибкоподібно анімувати приманку.
На різкій брівці, що розташована на середній дистанції, часом непогано виходить половити окуня або судака, використовуючи особливо делікатну подачу і легкі монтажі. У цьому випадку найбільш вдалі черв’яки та раки. Іноді можна підібрати і більш ефективні рішення, але часом це найкраща техніка. Особливо взимку і по окуневі. Якщо для того, щоб приманка легко досягала дна і її не зносило течією, немов тріску, досить вантажка 6-8 г, я часто і успішно застосовую слагів або раків. Приманку в цьому випадку веду досить плавно, періодично підкидаючи її над дном або зупиняючи. Розрахунок безпосередньо на брівку і 3-5 метри по обидва боки перепаду. Для зазначених справ використовую Rush Craw і Virtual Craw.
5. Коритоподібне русло.
Нерідко яскраво виражених аномалій у річковому руслі днем з вогнем не знайти. Але навіть на таких пологих схилах цілком обґрунтовано розраховувати на клювання. Власне, навіть в разі повної на вигляд одинаковості ландшафту і нібито відсутності аномалій під водою все може виявитися зовсім інакше. Я неодноразово в теплу пору рибалив з човна і на ехолоті чи в окулярах помічав біля країв русла самотній кущ, колоду, пляму черепашки, невелике заглиблення… При цьому зовні річка виглядала малоперспективною і однаковою. Веду я до того, що навіть коли ділянка візуально одноманітна при цьому альтернативи половити в іншому місці немає, я не опускаю руки – шукаю щастя і на коритоподібному руслі теж. Ловити тут, до речі, досить просто.
Цілком затребуваними виявляться і активні приманки, і пасивні. Зазвичай в міру динамічна анімація найбільш виграшна. Вважаю, що риболовля в разі лову на коритоподібному руслі без очевидних перспективних точок повинна носити пошуковий характер. На окрему увагу тут заслуговують твістери, які по праву вважаються найбільш універсальними приманками. До моїх «улюбленців» віднесу Intech Turborib, Bait Breath Curly Grub, Betanco Curly Tail Slim.
6. Брівка в корчах.
Окремим випадком руслової брівки, що дуже навіть характерно для багатьох річок, є перепад глибини з корчами біля дна. В даному випадку два ці фактори настільки підсилюють шанси на клювання, наскільки ж і зменшують ймовірність повернення приманки назад. Не просто в корчах рибалити, але цілком реально. Хіба що початківцям спінінгістам буде складно зорієнтуватися і підлаштуватися. В інших випадках, я впевнений, багато що в наших руках.
Особисто я по можливості вибираю ту ділянку брівки, де корчі не такі «мертві» і є можливість більше думати про анімацію приманки, ніж про те, щоб протягнути її через перешкоди. Якщо заздалегідь невідомо (що найімовірніше), яким чином розташовані корчі і в якому місці їх щільність максимальна, намагаюся вибрати такий вектор проводки, щоб приманку тягти вздовж брівки і проти течії. За моїми спостереженнями, це найбезпечніший варіант з доступних. Зазвичай вже після чверті години досліджень більш-менш зрозуміло, де розташовані «чисті коридори», а куди краще зовсім не закидати. Знайшовши такі коридори, можна рибалити уже в більш спокійному ритмі. В окремих випадках навіть наважуюся замінити «незачіпляйки» на монтажі з відкритим гачком.
Поради з практики
1. Практично на будь-якому типі руслових брівок можна заробити клювання і зловити велику рибу, проте не увесь край русла одинаково перспективний. Так на моїх рибалках в більшості випадків на верхній частині перепаду клювання слідували відразу, але рідше (екземпляри, мабуть, були активними). А ось біля підніжжя (на глибині) хижака доводилося вмовляти довше, зате там клювання були тривалішими (екземпляри, судячи з усього, менш активні).
2. З огляду на те, що брівка - одне з тих місць, де інертному і небажаючому харчуватися хижакові мало що робити, то тут більше чергують риби, які до їжі більш прихильні. А це означає, що подовгу рибалці стояти на одному місці без клювань сенсу не дуже багато. Резонно переміщатися, чекаючи зустрічі з активними рибами.
3. Часто вдається в уловистій ділянці руслової брівки помітити певну родзинку чи просто особливість (глибина, наявність черепашки, корч і т.д.). З неабиякою ймовірністю аналогічна брівка і в іншому місці відповість яскравими клюваннями. Особливої ваги має правильно помічена глибина. Тобто зрозумівши, на якій глибині сьогодні і тут комфортно перебувати хижакові, можна багато чого досягти в подальшому.
4. Краї руслового звалу - мабуть, одне з небагатьох місць, де проводка «волочінням» та інші подібні техніки з постійним контактом приманки об дно можуть виявитися дуже і дуже ефективними. Як мінімум, не правильно наполегливо вистукувати «сходинки» на брівці і абсолютно ігнорувати «волочіння», плавні протяжки, коротку стрибкоподібну анімацію. Навіть щука іноді не в силах від такого прийому встояти, хоча, звичайно, головні «клієнти» в цьому випадку - судак з окунем.
5. І якщо полюючи за щукою і окунем, можна цілком розраховувати, що голодні екземпляри не будуть критично ставитися до вектору проводки і клюнуть відразу, як побачать поблизу вдалу приманку, то судак однозначно здатний «на підлість». В тому сенсі, що часто клює лише при певному куті подачі приманки. Звичайно в береговому спінінгові не так багато варіантів, але якщо є можливість, перспективне судакове місце я обловлюю хоча б з двох різних ракурсів. Іноді і окунь зі щукою себе проявляють по-новому, як тільки змінюєш вектор проводки.
6. Практика говорить, що ділянки руслової брівки, які вже неодноразово приносили клювання, з великою ймовірністю виявляються уловистими і зараз. Такі точки однозначно варто запам'ятати, і в майбутньому до них ставитися як до перспективних.
7. Досить часто руслові звали чи прилеглі до них території займають лише 10-20% від усієї довжини проводки. В такому випадку зовсім необов'язково проводку робити від початку і до кінця. Зокрема, спортивна практика дуже впевнено демонструє, що економія в часі вкрай помітна, тому я дуже часто, як тільки приманка пройшла найбільш уловисту зону, просто вимотую снасть для наступного закидання .
Всім кльових рибалок і відмінного зимового настрою!
