При лові з льоду на блешню є різні шляхи досягнення успіху. Хтось сидить у наметі на двох лунках весь божий день, хтось бігає, немов пригорілий, по всіх вільних без розбору городах, хтось скупиться і не годує, а хтось прив'язується при пошуку головним чином до рельєфу. Серед найбільш використовуваних мною тактик при лові з льоду на блешню є така собі «збирання врожаю». Це своєрідна схема, коли основний наголос робиться на затримання одиничних риб, розподілених відносно рівномірно по акваторії. Часто хоча б ми не робили на лунці, а «кулемет» навіть із десятка риб організувати не виходить. Це буває. Можливо, риба не схильна зараз і тут концентруватися навіть на найсмачніший корм, от і не стає стіною під лункою і не займає чергу за нашою блешнею з мотилем. Тут і спрацює «збирання врожаю». Така тактика дуже успішна як при лові плітки, окуня і навіть підліщика з лящем. У мене «збирання врожаю» дуже часто означає, що я максимально швидко ловитиму тих риб, які зацікавляться підгодовуванням і стануть під лункою. Навіть по одному хвостику з лунки може дати відмінний улов.
Наступний важливий момент – підгодовування. Давно переконався, що при лові мирної риби з льоду (до речі, і окуня теж) правильно годувати – ціла наука. І не завжди це вдається виконати максимально ефективно. Відомо, що при лові плітки потрібен інгредієнт, який би привабив рибу здалеку, і щось у підгодовуванні, щоб приємно було з'їсти. У принципі, якщо порівнювати різні види підгодовування, варто помітити, що краще за мотиль (часто дрібного, кормового) нічого немає. Але правда й у тому, що для повноцінної риболовлі з одним лише мотилем довелося б використати не менше кілограма (рідше за півкіло) личинок, що далеко не завжди можливо, в тому числі і з фінансів. У цьому сенсі сипкі підгодовування плюс мотиль - більш економний, але так само ефективний варіант наводити рибу. Я зазвичай його та практикую.
Щоб досягти успіху в тактиці «збирання врожаю», слід підібрати оптимальний ритм облову лунок і діяти максимально раціонально, щоб відразу збирати одиничних плотвиць або окунів, що зайшли на підгодовування. Тактика «збирання врожаю» особливо актуальна і уловиста на змаганнях, коли доводиться в стислі часові рамки вихоплювати рибу у колег або орієнтуватися на ті екземпляри, до яких суперники ще не дісталися. Стосовно звичайних рибалок «збирання врожаю» так само ефективний, оскільки дозволяє активно ловити і постійно перебувати «на рибі».
Часто алгоритм моїх дій при збиранні врожаю плітки полягає в наступному. Заходжу на лунку. Опускаю блешню. За півметра або навіть метра від дна зупиняюся і починаю плавно похитувати кивком, повільно опускаючи вудильник. Затримав на дні, зробив кілька стуків блешні об ґрунт і підйом, але вже десь до півметра. З цієї позначки плавно вниз. Швидкість та сама. А коли блешня знову вперлася в дно, злегка нею стукаю по ґрунту, піднімаючи каламут. Останній етап - підйом мотиля буквально на 10 см від дна.
З окунем техніка інша. Збираючи врожай зі смугастих я, як правило, кладу блешню на дно, кілька разів нею стукаю по грунту і після повільно, але досить з інтенсивними коливаннями кивка піднімаю мотиля на висоту до 30-40 см. Опускання при лові окуня - зазвичай паразитна фаза проводки, тому на це я час не витрачаю. Зазвичай 3 підйому блешні більш ніж достатньо, щоб зрозуміти – є під лункою хтось чи ні. Навіть якщо там хтось чергує, але не хоче клювати, його ми залишаємо до найкращих часів. Якщо всі зазначені дії клювання не приносили, у цій лунці більше ніяких хитрощів не роблю. Поки що тут немає «врожаю». Коли ж рибка озивається, повторюю вказані дії ще раз. І так до перших двох неодружених підйомів.
Сповідуючи цю техніку лову, цілком виправдано використовувати більш надійні та міцні, отже – грубіші снасті. Справа в тому, що нам немає потреби вичікувати рибу і вмовляти її за всяку ціну. Часто навіть це шкідливо, адже зазвичай простіше і швидше спіймати по черговій рибці в чотирьох лунках, ніж «начарувати» супер делікатною снастю по два хвости з двох лунок. Напевно, це більш справедливо щодо лісок, а ось з блешнями я так само дотримуюся думки, що вони повинні бути не надто великими (рідко важче 0,3 г).
Для спортивно-делікатних справ у мене вже другий рік основна волосінь – Tournament Ice Line, а ось на звичайних риболовлях часто використовую Intech Ice Galaxy, Ice Invision, Ice Khaki. Всі вони добротні та якісні, дозволяють повною мірою насолодитися рибалкою і досягти результату. Остання (Intech Ice Khaki), наприклад, має дуже цікаву особливість, яка полягає в кольорі. А саме: Айс Хакі випускається в зеленому та коричневому варіантах. Це зручно в тих ситуаціях, коли рибалці потрібно легко і швидко контролювати волосінь на снігу або льоду. Таке особливо важливо при лові на великих глибинах або для рибалок зі слабким зором. Чи впливає відтінок волосіні на кількість клювань? Мною помічено такого впливу не було.
Ківок раз-другий здригався, але підсікти рибу не виходило? Для мене це сигнал, що риба є, її потрібно спокусити повторно. У цьому випадку я умовно «фіксую» обрій клювання, і з допуском «плюс-мінус» 20 см для плотви, 10 см для окуня граю вгору-вниз два цикли. Здебільшого рибка повторює атаку. Якщо «подергунчики» не завершилися упійманням і немає продовження клювання, хороша ідея - поставити тонше волосінь і дрібніше блешню.
Під час «збирання врожаю» рясно не годую, хоча часом це потрібно. Коли риби небагато, є чимала ймовірність її перегодувати, тим самим зіпсувавши всі колишні старання. Зазвичай спіймавши одну або кілька хвостів з лунки, я кидаю щіпку мотиля і переходжу. Раз на дві години має сенс загодувати більш рясно, наприклад, з годівниці. Сипучими сумішами перегодувати рибу навряд чи вийде, а ось мотилем – легко. Рибка наїдається, дякує нам за частування, але більше не клює.
Усіх благ та перемог! Нехай Ваш "урожай" буде по-справжньому багатим!
