Август спливає. Світловий день повільно зменшується. Ночі стають довшими та прохолоднішими. У всьому відчувається близька година настання осені: у перших жовтих листках на деревах, у подиху лагідного вітерця – такого свіжого та досить приємного. З кожним днем ​​погодні умови стають дедалі прохолоднішими, а природа вже готується до зустрічі осіннього сезону. Сонце показується вже набагато рідше і змастити звичайно не так сильно, як ще місяць тому. Часто пропливають повз простори із сірих хмар, а вітер, якщо й наздоганяє, то має вже значну прохолоду, особливо ввечері. Температура води також трохи впала, що дає непогану активність хижака не лише вранці та ввечері, а й уже вдень, коли світить сонце. У цей серпневий час, коли вечір настає пізно, можна провести більше години на річці, але не варто забувати про комарів.

За досвідом лову на річці, окунь розосереджень нерівномірно – на одному пляжі знаходяться парочка екземплярів, а на сусідньому вп'ятеро навіть – такі реалії лову окуня у серпні. Саме тому окуня варто пошукати, якщо він не виявляє себе у типових котлах. А казани як такі частіше зустрічаються з раннього ранку, ніж увечері. Вечірній лов, здебільшого, проходить із дна, за допомогою класичного мікроджигу. Принаймні так воно проходитиме у мене.

І ось знову знайома ділянка річки, типовий річковий пляж, пісочне дно, трохи мушлі – чудове місце для вечірнього окуньового столу. Сьогодні особливої ​​уваги чомусь не приділяв, користувався перевіреними приманками та крючками Intech Tournament LONGAFF. 1.5-2 г вольфраму Intech і досить далекий закид. Анімація без надмірностей - звичайна сходинка з короткими посмикуваннями кінчиком удилища. Перші закиди та наступні півгодини клювань не принесли, але варто було трохи почекати і почався короткий вечірній вихід, протягом якого вдавалося ловити рибу чи не на кожному закиданні. Навіть при агресивній та швидкій анімації окунь устигав наздоганяти приманку та атакувати її, після чого йшли потужні ривки у підводну рослинність.

Декілька слів про спостереження! За моїми спостереженнями, саме у похмурі дні можливість спокусити окунів великого розміру дуже велика. У сонячні дні, на мій досвід, окуня можна і потрібно ловити, але старші особини завітають у гості з набагато меншим відсотком. Чималу роль грає також тиск, якщо він рівний протягом кількох днів, то для окуня цей варіант є найкращим. Зі зниженням атмосферного тиску, риба також активується, і досить охоче, а саме з підвищенням тиску я стикався неодноразово і рибалки видавались не такі успішні. Висновок для мене такий – на погодні умови варто звертати увагу, якщо в прекрасний день панує похмурість і панує рівний чи знижений тиск, то рибалка, ймовірно, буде досить рибною. Це не закономірність, лише моє спостереження щодо погодних умов.

Якщо торкнутися місць стоянки окунів у завершальному літньому місяці серпні, то тут я також відштовхуюсь від вищезазначеного пункту. Наблюдаю теплу погоду - слідую на мілководдя. Якщо похолоднішало і похмуро – то велика ймовірність, що окунь буде дотримуватися прибережного мікрорельєфу та бровок. Згадуючи мої рибалки з початку цього літнього сезону - чималу частину всіх ультралайтових виїздів з мікроджигової снасті я провів переважно у затоках заміської річки Сіверський Донець. Найчастіше, затоки у цій річці досить різняться. Але, переважно, у тій самій затоці є як мілководна ділянка, і ділянка глибша. А якщо заплава має невелику ширину, то й облов, відповідно, стає в рази легшим і ситуація промальовується на власні очі. Аж до сьогодні, перед рибалкою, рано-вранці, я заїжджаю в затоку, якщо спостерігаю в прибережній зоні стайки мальків - то зупиняюся тут і з величезним відсотком впевненості впираюсь у свою рибу. До того часу, поки навіть у найдрібніших ділянках будуть присутні мальки – варто намагатися ловити окуня саме у такій місцевості. Особливо я завжди спочатку дивуюсь у воду поляризаційними окулярами, якщо ж товща порожня, зимового сезону це не стосується, я довго у такій місцевості не затримуюсь. Зграйки мальків обов'язково видадуть наявність окунів за ними або під ними, якщо є чимала глибина.

Декілька слів про тактику лову. Вона в подібних описаних умовах досить проста і нехитра. Шукаю зони, де над травою є небагато води. Виконую короткий закид, іноді навіть маятником, і провожу приманку або у верхньому шарі, або анімую по вершині трави з паузами. Якщо рослинність густа, як у моїй нагоді сьогодні, то легкий вантаж 1.5-2 г вольфраму провалюватися в неї не буде. Окунь неодмінно підбере монтаж з поверхні трави, навіть на урізі води, це не збентежити ні краплі, перевірено. Найкраща анімація, на мою думку, короткі ривочки і тремтіння кінчиком удилища з паузами.

У будь-якій аномалії, чи рослинність, чи корч - риба є завжди. Отже, спробувати виманити її із засідки - чудова ідея. А якщо йдеться про окуня, то можна і зовсім наткнутися на велике його скупчення і ловити протягом деякої години без зупинки, говорячи по-спортивному – темпувати рибу. Сьогоднішній вилов показав, що окунь стояв біля локальних віконців між різноманітними чагарниками, а також на мікрорельєфі. Анімація буквально на місці з короткими підкидами та тремтінням видавала стабільну рибу. Завдяки пі

Рибалка вдалася, зграйні окуні спіймані, сфотографовані та відпущені додому – ганяти уклейку. А я сюди ще повернуся, адже літній сезон у самому розпалі та ловити рибу треба. Ловіть у задоволення та ні хвоста, ні луски!