На багатьох закритих водоймах в літню пору дуже складно упіймати в достатніх кількостях хоч би середнього розміру щуку. І тут проблема не лише в тому, що щука не клює, але і в тому, що зачаїлася вона глибоко в очереті або траві, тому дістати її спінінговими приманками майже нереально. Та й апетит, звичайно, у щуки в спеку далеко не кращий. Інша справа, коли хижачка масово покидає свої укриття і виходить на відносно чисті простори, щоб полювати за білою рибою, що почала збиратися в зграї на зимівлю. На великих водоймах це звичайна справа. Деякі рибалки цього періоду чекають мало не з середини літа, будучи твердо упевненими, що до цього виїжджати за щукою просто безперспективно. З таким підходом важко погодитися, хоча певна доля раціональності є.
На тих водоймах, де щука влітку ховається глибоко в заростях, вересень, швидше за все, найпродуктивніший для її лову час. І хоч прийнято вважати (до речі, дуже обґрунтовано і справедливо), що з похолоданням води зубаста займає коряжник і руслові бровки, у багатьох ситуаціях перші тижні після такого виходу з укриттів щука полює поблизу - зазвичай на межі з чистою водою і глибиною. Така риболовля часто виходить вдалою і технічно нескладною, оскільки візуально чітко видно, де вказана межа проходить і куди краще за все закидати приманки. До речі, у вересні при лові біля краю трави або очерету працюють точно ті ж приманки, що і влітку. Традиційно це воблери-міноу і силікон.
Що стосується міноу, то в цей час багато хто віддає перевагу відносно великим моделям (від 100 мм), вважаючи, що раз щука вийшла нарешті-таки зі своїх літніх схованок, то збирається активно живитися, а це майже завжди означає малу примхливість і вередливість до наших приманок і дій. Чому великі воблери більш уловисті? Ймовірно, габаритну приманку щука швидше помічає і шматок такий виглядає більше ласим. У цьому сенсі воблери, котрі шумлять, дуже до речі.
Джиг зараз так само виходить на провідні ролі. Як відомо, восени хижак хоч і має хороший апетит, та все ж не ганяється за усією здобиччю підряд, вибираючи тільки легкодоступну і мало рухливу. Силікон в цьому сенсі дуже підходящий варіант. Рибалки цьому факту вже давно знайшли пояснення - отримана щукою від здобичі енергія повинна перевищувати витрачені на кидок сили. Втім, тут спостерігається і деякий парадокс: від силікону щука чекає плавних рухів і довгих пауз, а від воблерів – чомусь досить різких твічів і активних проводок.
Вважаю, що силіконовий арсенал щукаря для вересня повинен складатися як з віброхвостів, так і з твистерів. Річ у тому, що часто зустрічаються водойми, де найбільш ефективний лише якийсь один тип приманок. Немає нічого надійнішого, ніж самостійно взяти й спробувати, який тип силікону найвдаліший. І якщо в серпні ми говорили, що настрій щуки і перехід зубастої до активнішого образу життя залежать головним чином від погоди (передусім - від температури), то у вересні частенько так питання не стоїть. За винятком хіба що південних річок, на інших водоймах з течією у вересні вода має дуже комфортну температуру (15-18 градусів), щоб говорити про кльов.
Зараз річкові трав'янисті мілини хижака притягають мало, зате в глибших місцях можна потрапити на справжню щучу роздачу. Час так званих "щучих партзборів" ще не настав, проте в "кльовий" день шанси здорово порибалити на локальній ділянці дуже навіть хороші. Продовжує працювати закономірність, що з похолоданням води річкова щука займає корчі і прируслові ділянки. Якщо зручних для хижачки місць стоянки поблизу ями немає, то щука зазвичай концентрується прямо на русловій бровці, де і слід її ловити. А ще помічено, що ось вже який вересень залишаються уловистими ті літні ділянки, де глибина складає більше двох метрів, а на дні корчі. В цьому випадку щука просто опускається глибше (не обов'язково до самого дна) і вже в нижніх горизонтах чатує здобич.
Оскільки зараз щука опустилася до дна, то і приманки для її спокушання логічно використати в тому ж горизонті. Тому кренки, якщо ми все-таки на них вирішили ловити, повинні мати заглиблення метр і нижче. Чому "метровики" досі актуальні, хоча щука стоїть нижче? Таке заглиблення дозволяє доволі швидко перевірити корчі чи просто трав'янисті ділянки. Megabite Samba 400F, Hydro Jack 50F – мої давні фаворити серед осінніх кренків.
А ось при класичному джигуванні, яке з похолоданням все більше і більше стає актуальним, перевагу (у більшості своїй) варто віддати моделям, котрі мають стійку, виразну і по можливості активну гру. Сенс полягає в тому, щоб зацікавити щуку з великої відстані, ну і, звичайно, ефективно впливати на нерви тим зубастим, які знаходяться поруч, але з клюванням зволікають. Серед твістерів моїми фаворитами є Bait Breath Curly Grub, Intech Turborib, серед віброхвостів же – Intech Slim Shad, Noike Ninja, Bait Breath T.T. Shad.
Представлю невеликий перелік того, що на практиці передувало початку осіннього кльову.
1. Трав'янисті мілководні ділянки, що зовсім ще нещодавно були суцільним килимом, стали чистішими, а водорості почали опускатися вниз. Вода помітно просвітліла і, можливо, її рівень трохи піднявся.
2. Через загальне похолодання з причини серйозного скорочення світлого часу доби температура води опустилася приблизно до 15 градусів і застигла деякий час на цій відмітці.
3. Кормова риба збирається в зграї і не важко помітити її активне переміщення. На звичних для літа прибережних і прогрітих сонцем ділянках усе менше червонопірок і верховодів.
4. Лов на літніх уловистих точках вже, щонайменше, тиждень не приносить результат. З усього видно, що хижак кудись змістився і навряд чи повернеться назад.
5. В порівнянні з серпнем, кількість щучих сплесків у поверхні різко зменшилася, а ті, що є, відбуваються вже не на мілководних поливах і річкових затоках, а на течії в районі русла, корчів, обривистого берега і на інших глибоких місцях.
6. З невідомих причин перестала ловитися мирна риба, хоча погода й інші чинники, що впливають на клювання, нічого такого не провіщають. Є чимала вірогідність, що саме зараз на полювання вийшла щука, і у інших підводних мешканців (особливо дрібних) з'явилися абсолютно інші турботи - передусім, не стати їжею самим.
А ще однією з дуже надійних передумов до осінньої активізації щуки, практично незалежно від водойми і безлічі інших факторів, є тривала відсутність клювання до цього. Думка проста: чим довше щука обмежує себе в їжі, тим яскравіше і триваліше очікується клювання найближчим часом. У зв'язку з цим далеко не завжди варто брати близько до серця слова, що нібито учора і тим більше на минулих вихідних на водоймі, куди ми запланували відправитися завтра, щука не клювала. Багато в чому відбувається навіть навпаки – якщо відмінні результати проявлялися учора і до цього упродовж декількох днів, чимала вірогідність, що завтра щука виявиться сита і знову візьме паузу. Напевно, багато в чому з цієї причини народилася усім відома фраза, що риба ловиться учора і завтра. Бажаю, аби з нами такого не траплялося!
